Роганка — Вікіпедія
Роганка | |
---|---|
49°48′26″ пн. ш. 36°27′10″ сх. д. / 49.80726° пн. ш. 36.45288° сх. д. | |
Витік | з водойми на північно-східній околиці с. Верхньої Роганки |
• координати | 50°1′57″ пн. ш. 36°33′33″ сх. д. / 50.03250° пн. ш. 36.55917° сх. д. |
Гирло | Уда |
• координати | 49°48′27″ пн. ш. 36°27′11″ сх. д. / 49.80750° пн. ш. 36.45306° сх. д. |
Похил, м/км | 1,7 |
Басейн | Сіверського Донця |
Країни: | Україна |
Регіон | Харківська область |
Довжина | 31 км |
Площа басейну: | 189 |
Роганка, Рогань — річка у Вільхівській сільській та Роганській селищній громадах Харківського, та Новопокровській селищній громаді Чугуївського районів Харківської області. Ліва притока Уди (басейн Сіверського Донця).
Річка вперше згадується у 1627 році в географічному описі «Книга Великому кресленню», як «речка Жирогань».
Довжина 31 км, похил річки — 1,7 м/км, площа басейну 189 км²[1], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 26,15 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,19 [2]. Формується з багатьох безіменних струмків та водойм. У верхній течії біля с. Вільхівка збудоване Вільхівське водосховище.
Роганка бере початок на північно-східній околиці села Верхньої Роганки. Тече переважно на південний захід і на північній околиці Зауддя впадає в річку Уди, праву притоку Сіверського Донця.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Сороківка, Вільхівка, Степанки, Коропи, Бісквітне, Мала Рогань, Рогань, Докучаєвське, Світанок, Зелений Колодязь, Тернова.
Було зафіксовано зміни кольору та запаху води у річці через несанкціоновані скиди хімічних речовин[3].
- Квітчин[4] — яр у Вільхівській громаді, впадає у Рогань на північній околиці села Вільхівка.
- Велика Долина[5] — балка у Вільхівській громаді, починається на східній околиці Харкова у місцевості Заїки, тече переважно на південний схід і впадає у Рогань на південній околиці села Мала Рогань. Вздовж берегової лінії село Затишшя.
- Рудий[10] — яр на північно-західній околиці селища Рогань.
- Панський[5] — яр у Вільхівській та Роганській громадах. Починається на східній околиці Харкова, біля мікрорайону Обрій, тече спочатку на південний схід, потім на схід і впадає у річку Рогань у селищі Рогань.
- Терновий — яр у Роганській громаді, впадає у Рогань нижче селища Докучаєвське[13].
Бардаччин яр[14], Вовчий[15], Лозовий[16], Незовибатько[17], Степаньків яр[18], Сухий яр[19], Терехів яр[20], Ясеновий[21].
- Лаврова — балка у Вільхівській громаді, впадає у Рогань у селі Верхівка.
- Крутий[22] — яр у Вільхівській громаді, впадає до Рогані між селами Коропи та Бісквітне.
- Караїчів (Лог)[23] — яр у Вільхівській та Роганській громадах, впадає в Рогань між с. Мала Рогань та смт Рогань.
- Бабаків[27] — яр у Роганській громаді, впадає у Рогань між смт Рогань та селом Світанок.
- Довгий[28] — яр у Роганській громаді, впадає у Рогань на північній околиці села Світанок.
- Харин яр[29] з притоками Чащовина (права)[30], Круглий[31], Тимокосенків[32], Хмільник[33], Довгенький[34] (ліві).
Глибокий[35], Покровський яр[36], Попів яр[37], Середній яр[38], Стремоухівський яр[39], Тимошенків яр[32].
У селищі Рогань річку перетинає автошлях М03, а у селі Зелений Колодезь — залізниця Лосеве — Куп'янськ[2].
- ↑ Каталог річок України, 1957, с. 141.
- ↑ а б Річка Роганка на картах Google. google.com.ua. Карти Google. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Річка Роганка біля Харкова змінила колір, з'явився їдкий запах, прокуратура почала розслідування. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 12 червня 2015. Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 16 травня 2024.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 244, (Квітчин № 1).
- ↑ а б Словник гідронімів України, 1979, с. 85.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 587, (Харків № 2).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 183.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 477, (Рудий № 2).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 588.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 477, (Рудий № 3).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 178, (Довгий № 38).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 293, (Круглий № 7).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 561, (Терновий № 11).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 411, (Панський № 4).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 115, (Вовчий № 20).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 323, (Лозовий № 4).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 385.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 529.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 547, (Сухий № 52).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 559, (Терехів № 2).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 639, (Ясеновий № 5).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 297, (Крутий № 21).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 240.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 38, (Безіменний № 10).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 293, (Круглий № 2).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 535.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 25, (Бабаків № 2).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 178, (Довгий № 20).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 587.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 602.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 293, (Круглий № 5).
- ↑ а б Словник гідронімів України, 1979, с. 563.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 590.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 177, (Довгенький № 5).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 135, (Глибокий № 51).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 434.
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 438, (Попів № 5).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 496, (Середній № 18).
- ↑ Словник гідронімів України, 1979, с. 532.
- № 2420 // Каталог річок України / уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко; відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 141. — 3000 прим.
- Словник гідронімів України / Редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 1979. — С. 466. — 3600 прим.
- Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел. Вып. 3: Губернии Малороссийские и Юго-Западные / Сост. В. В. Зверинский. — Санкт-Петербург : Центральный статистический комитет, 1885. — С. 21. (рос.)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 137. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |