Сафон (онук Магона Великого) — Вікіпедія

Сафон (Сапфон) (*д/н — бл. 440 до н. е.) — державний і військовий діяч Карфагенської держави. Ймовірно скорочене від Сафонібал.

Походив з династії Магонідів. Син Гасдрубал, рабімаханата карфагенського війська. 510 року до н. е. після загибелі батька опинився під опікою стрийка Гамількара

З 480 року до н. е. разом з братами Ганнібалом і Гасдрубалом активно діяв з підкорення лівійських, нумідійських та мавретанських племен. Перебіг походів достеменно невідомо. Ймовірно у 450-х роках обіймав посаду суфета (спільно зі стриєчним братом Гімільконом). Можливо, його сином (або небожем — сином брата Гасдрубала) був Магон II.

Після його смерті повна влада над Карфагеном перейшла до стриєчного брата Гісгона та його сина Ганнібала.

• Юстин, XIX, 1, 2-4
• William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Том 2, р.331
• Picard, Gilbert-Charles and Collette Picard. The Life and Death of Carthage. Translated by Dominique Collon. New York: Taplinger Publishing Company, 1968