Стандартна молярна ентропія — Вікіпедія
Стандартна молярна ентропія (англ. standard molar entropy) — ентропія одного моля речовини за стандартних умов[1]. Стандартними умовами в хімії є температура 25 °C та тиск 105 Па.
В літературі стандартну молярну ентропію часто позначають символом . Одиницею вимірювання в системі SI є Дж/(моль·К).
Стандартна молярна ентропія не може бути рівною нулю, оскільки відповідно до третього закону термодинаміки ентропія може бути рівною нулю лише за температури 0 К для ідеального однокомпонентного кристалу.
Різні речовини мають різне значення стандартних молярних ентропій в залежності від їх агрегатного стану, молярної маси, алотропної форми, молекулярної складності та ступеня розчинення. Серед простих речовин в одному і тому ж агрегатному стані більшу стандартну ентропію матиме речовина, яка складається з атомів важчого елемента, тобто елемента з більшою молярною масою. Речовини, які складаються зі складних молекул, матимуть більшу стандартну молярну ентропію в порівнянні з речовинами з простіших молекул. Одні і ті ж хімічні елементи в різних алотропних формах будуть мати різні ентропії. Також спостерігається тенденція до збільшення стандартної молярної ентропії за переходу тверде тіло-рідина-газ, що пов'язано з відповідним зростанням ступеня розупорядкування структури. Для аморфних тіл значення вище ніж для кристалічних, оскільки структура перших менш впорядкована[2].
Під час фазових переходів та хімічних реакцій відбувається зміна ентропії. Стандартні молярні ентропії реактантів та продуктів реакції використовуються для знаходження стандартної ентропії реакції:
- ,
- де - стандартна молярна ентропія реакції;
- - сумарна стандартна молярна етропія продуктів реакції;
- - сумарна стандартна молярна ентропія реактантів.
Якщо , то відповідна хімічна реакція протікатиме спонтанно.
Стандартні молярні ентропії простих речовин, хімічних сполук та іонів в розчинах наводяться у довідниках з хімії.
Група | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | |||||||||||
Період | ||||||||||||||||||
1 | 130,7 H | 126,2 He | ||||||||||||||||
2 | 29,1 Li | 9,5 Be | 5,9 B | C | 191,6 N | 205,2 O | 202,8 F | 146,3 Ne | ||||||||||
3 | 51,3 Na | 32,7 Mg | 28,3 Al | 18,8 Si | 41,1 P | 32,1 S | 223,1 Cl | 154,8 Ar | ||||||||||
4 | 64,7 K | 41,6 Ca | 34,6 Sc | 30,7 Ti | 28,9 V | 23,8 Cr | 32 Mn | 27,3 Fe | 30 Co | 29,9 Ni | 33,2 Cu | 41,6 Zn | 40,8 Ga | 31,1 Ge | 35,1 As | 49,7 Se | 152,2 Br | 164,1 Kr |
5 | 76,8 Rb | 55 Sr | 44,4 Y | 39 Zr | 36,4 Nb | 28,7 Mo | Tc | 28,5 Ru | 31,5 Rh | 37,6 Pd | 42,6 Ag | 51,8 Cd | 57,8 In | 51,2 Sn | 45,7 Sb | 49,7 Te | 116,1 I | 169,7 Xe |
6 | 85,2 Cs | 62,5 Ba | * | 43,6 Hf | 41,5 Ta | 32,6 W | 36,9 Re | Os | 35,5 Ir | 41,6 Pt | 47,4 Au | 75,9 Hg | 64,2 Tl | 64,8 Pb | 56,7 Bi | Po | At | 176,2 Rn |
7 | 95,4 Fr | 71 Ra | ** | Rf | Db | Sg | Bh | Hs | Mt | Ds | Rg | Cn | Nh | Fl | Mc | Lv | Ts | Og |
8 | Uue | Ubn | *** |
Лантаноїди | * | 56,9 La | 72 Ce | 73,2 Pr | Nd | Pm | 69,6 Sm | 77,8 Eu | 68,1 Gd | 73,2 Tb | 75,6 Dy | Ho | 73,2 Er | 74 Tm | 59,9 Yb | 51 Lu | |
Актиноїди | ** | 56,5 Ac | 51,8 Th | 51,9 Pa | 50,2 U | Np | Pu | Am | Cm | Bk | Cf | Es | Fm | Md | No | Lr | |
Суперактиноїди | *** | Ubu | Ubb | Ubt | Ubq | Ubp | Ubh |
Лужні метали | Лужноземельні метали | Лантаноїди | Актиноїди | Суперактиноїди | Перехідні метали | |
Метали | Напівметали (напівпровідники, металоїди) | Галогени | Інертні гази | Неметали |
- ↑ Новоженов В.А. Введение в неорганическую химию: Учебное пособие.- Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2001. - 24 с. - с. 650 (рос.).
- ↑ Хімія. Хімічна термодинаміка: Навчальний посібник для студентів технічних спеціальностей/Укладачі: А.В Підгорний, Т.М.Назарова. - К.:НТУУ «КПІ», 2016. - с.39. - 81 с.
- ↑ CRC Handbook of Chemistry and Physics, CRC Press Inc, 2009 ISBN 978-1-4200-9084-0.