Тимошенко Олег Семенович — Вікіпедія

Олег Семенович Тимошенко
Народився4 грудня 1932(1932-12-04)
Луганська область
Помер20 грудня 2010(2010-12-20) (78 років)
Швейцарія
ПохованняБайкове кладовище
Місце проживанняЛуганськ
Вінниця
Київ
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьдиригент
Alma materКиївська консерваторія
Галузьмузика, хорове мистецтво
ЗакладНаціональна музична академія України імені Петра Чайковського
Вчене званняпрофесор,
академік НАМУ
Відомі учніСавчук Євген Герасимович,
Шилова Інеса Володимирівна,
Г. Сорокопуд,
Петриченко Віктор Вікторович,
Шумська Людмила Юріївна,
Ніколенко Володимир Миколайович,
Ковалик Павло Андрійович,
Сенченко Людмила Іванівна,
Козачок Андрій Миколайович
Відомий завдяки:ректор-педагог, хоровий диригент
ДітиМаксим Олегович Тимошенко
Нагороди
УРСР: Заслужений діяч мистецтв України — 1979 СРСР: Орден «Знак Пошани»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Україна: Народний артист України — 1992
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Тимошенко Олег Семенович (4 грудня 1932, Кремінна — 20 грудня 2010, Швейцарія) — український хоровий диригент і педагог. Народний артист України (1992), академік Національної академії мистецтв України, професор.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на честь 80-річчя Олега Семеновича, Київська консерваторія
Меморіальна дошка на фасаді будинку, де проживав Олег Тимошенко, Київ
Могила Олега Тимошенка, Байкове кладовище, Київ

Народився 4 грудня 1932 року в місті Кремінній Донецької губернії (нині Луганська область).

Від 1949 року навчався в Луганському музичному училищі яке закінчив в 1953 році.

Від 1954 року — в Київській державній консерваторії ім. Петра Чайковського, яку закінчив 1960 року.

У 19601963 роках — директор і викладач Вінницького музичного училища ім. Миколи Леонтовича.

У 19632004 роках працював у Київській консерваторії: З 1963 по 1965 — старший викладач, з 1965 по 1983 — проректор з навчальної роботи; у 19832004 роках — ректор.

Очолював хори у Вінниці, Харкові, Луганську, Києві19731983 роках — художній керівник заслуженої хорової капели УРСР Південно-Західної залізниці).

Автор науково-методичних праць з історії та теорії хорового мистецтва.

Серед учнів — Євген Савчук, Інеса Шилова, Г. Сорокопуд, Алла Шейко, Юлія Пучко-Колесник, Віктор Петриченко, Людмила Шумська, Володимир Ніколенко, Павло Ковалик, Андрій Козачок, Людмила Сенченко, Єва Хадаші (справжнє ім'я — Євгенія Суда)[1].

1996 року затверджений дійсним членом-засновником Національної академії мистецтв України[2].

Помер 20 грудня 2010 року в Швейцарії. Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 52а).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступеня, «Знак Пошани», Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету міністрів України, почесними закордонними відзнаками.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

10 вересня 2012 року, з нагоди 80-річчя Тимошенко О. С., на фасаді навчального корпусу Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського встановлено меморіальну дошку.

1 грудня 2012 року, на фасаді будинку, де проживав О. С. Тимошенко, встановлено меморіальну дошку.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олег Семенович Тимошенко (Пам'яті академіка НАМ України О. С. Тимошенка) // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — 2010. — Вип. 3. — С. 415—416. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmpmn_2010_3_61
  2. А. В. Чебикін АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ (АМУ). Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 2 жовтня 2013.

Електронні джерела

[ред. | ред. код]