Тимошенко Олег Семенович — Вікіпедія
Олег Семенович Тимошенко | |
---|---|
Народився | 4 грудня 1932 Луганська область |
Помер | 20 грудня 2010 (78 років) Швейцарія |
Поховання | Байкове кладовище |
Місце проживання | Луганськ Вінниця Київ |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | диригент |
Alma mater | Київська консерваторія |
Галузь | музика, хорове мистецтво |
Заклад | Національна музична академія України імені Петра Чайковського |
Вчене звання | професор, академік НАМУ |
Відомі учні | Савчук Євген Герасимович, Шилова Інеса Володимирівна, Г. Сорокопуд, Петриченко Віктор Вікторович, Шумська Людмила Юріївна, Ніколенко Володимир Миколайович, Ковалик Павло Андрійович, Сенченко Людмила Іванівна, Козачок Андрій Миколайович |
Відомий завдяки: | ректор-педагог, хоровий диригент |
Діти | Максим Олегович Тимошенко |
Нагороди |
Тимошенко Олег Семенович (4 грудня 1932, Кремінна — 20 грудня 2010, Швейцарія) — український хоровий диригент і педагог. Народний артист України (1992), академік Національної академії мистецтв України, професор.
Народився 4 грудня 1932 року в місті Кремінній Донецької губернії (нині Луганська область).
Від 1949 року навчався в Луганському музичному училищі яке закінчив в 1953 році.
Від 1954 року — в Київській державній консерваторії ім. Петра Чайковського, яку закінчив 1960 року.
У 1960–1963 роках — директор і викладач Вінницького музичного училища ім. Миколи Леонтовича.
У 1963–2004 роках працював у Київській консерваторії: З 1963 по 1965 — старший викладач, з 1965 по 1983 — проректор з навчальної роботи; у 1983–2004 роках — ректор.
Очолював хори у Вінниці, Харкові, Луганську, Києві (у 1973–1983 роках — художній керівник заслуженої хорової капели УРСР Південно-Західної залізниці).
Автор науково-методичних праць з історії та теорії хорового мистецтва.
Серед учнів — Євген Савчук, Інеса Шилова, Г. Сорокопуд, Алла Шейко, Юлія Пучко-Колесник, Віктор Петриченко, Людмила Шумська, Володимир Ніколенко, Павло Ковалик, Андрій Козачок, Людмила Сенченко, Єва Хадаші (справжнє ім'я — Євгенія Суда)[1].
1996 року затверджений дійсним членом-засновником Національної академії мистецтв України[2].
Помер 20 грудня 2010 року в Швейцарії. Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 52а).
Нагороджений орденами «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступеня, «Знак Пошани», Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету міністрів України, почесними закордонними відзнаками.
10 вересня 2012 року, з нагоди 80-річчя Тимошенко О. С., на фасаді навчального корпусу Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського встановлено меморіальну дошку.
1 грудня 2012 року, на фасаді будинку, де проживав О. С. Тимошенко, встановлено меморіальну дошку.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 575.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 581.
- ↑ Олег Семенович Тимошенко (Пам'яті академіка НАМ України О. С. Тимошенка) // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — 2010. — Вип. 3. — С. 415—416. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmpmn_2010_3_61
- ↑ А. В. Чебикін АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ (АМУ). Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 2 жовтня 2013.
- Тимошенко Олег Семенович
- Меморіальна дошка [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.]