Токоферол — Вікіпедія

Токофероли (від дав.-гр. τόκος — «дітонародження», і φέρειν — «приносити») — клас хімічних сполук, метиловані феноли.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Багато токоферолів, а також відповідні їм токотрієноли, є біологічно активними і в сукупності називаються вітаміном E.

Відомо чотири форми токоферола — альфа, бета, гамма і дельта. Всі ці близькоспоріднені сполуки схожі за хімічною структурою з хлорофілом — зеленим пігментом рослин. Мабуть, найактивніший альфа-токоферол.

Токофероли зареєстровані як харчові додатки E306 (суміш токоферолів), E307 (α-токоферол), E308 (γ-токоферол) та E309 (δ-токоферол).

Структура

[ред. | ред. код]
Основні форми токоферолу.

В основі всіх токоферолів лежить хроманольне кільце, до якого приєднані:

Згідно з кількістю та місцем приєднання метильних груп розрізняють α-токоферол,β-токоферол,γ-токоферол і δ-токоферол (див. малюнок).

(RRR) -α-токоферол — природна та найбільш біологічно активна форма з всіх токоферолів.

Стереоізомерія вуглеводневого ланцюга також сильно впливає на біологічну активність токоферолів. Найактивнішоюю є природна форма — (RRR) -α-токоферол.

Біологічні властивості

[ред. | ред. код]

Токофероли запобігають окисненню ненасичених жирних кислот, сприятливо діють на функцію статевих залоз, стимулюють діяльність м'язової системи. Ця група вітамінів також сприяє засвоєнню ретинолу та ергокальциферолу, білків, жирів, вуглеводів. Токофероли (лінолева, ліноленова та арахідонова кислоти) містяться в рослинних оліях: бавовняній, кукурудзяній, соняшниковій. Їх знайдено у квасолі, зеленому горошку, шпинаті, абрикосах, персиках та авокадо. Добова потреба організму людини в них 12-15 мг. Токофероли застосовують для лікування атеросклерозу, екзем, трофічних виразок, задавнених ран. Препарати альфа-токоферолу необхідні для нормальної лактації, розмноження, зокрема збереження вагітності, для лікування гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця.[1] Було документально підтверджено, що похідне токоферолу з вкороченим бічним ланцюгом індукує апоптоз пухлинних клітин, змінює потенціал мітохондріальної мембрани, а також регулює певні апоптотичні білки, що відносяться до факторів росту[2].

Вітамін E накопичується головним чином в жировій тканині.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Товстуха Є. С. Фітотерапія. — Київ : «Здоров'я», 1990. — 304 с. — ISBN 5-311-00418-5.
  2. Gok S, Kuzmenko O, Babinskyi A, Severcan F (January 2021). Vitamin E Derivative with Modified Side Chain Induced Apoptosis by Modulating the Cellular Lipids and Membrane Dynamics in MCF7 Cells. Cell Biochemistry and Biophysics. 79 (2): 271—87. doi:10.1007/s12013-020-00961-y. PMID 33442824.

Посилання

[ред. | ред. код]