Удбина — Вікіпедія
Селище Удбина Udbina/Удбина
Координати 44°31′52″ пн. ш. 15°45′57″ сх. д.H G O
|
У́дбина (хорв. Udbina, серб. Удбина[1]) — селище і однойменна громада в Хорватії, на території Ліцько-Сенської жупанії, в історико-географічній області Ліка. Колишній центр історичної Крбавської жупанії. Лежить на перехресті важливих шляхів у напрямку Госпича, Корениці, Грачаця, Оброваця і Бихача.
Турки підкорили Удбину 1527 року, спорудили фортецю і перетворили її на міцний опорний пункт для подальших завоювань углиб території, а особливо в напрямку Сеня. Під час турецького владарювання Удбина належала до Ліцького санджака і була одним із 29 капітанств. Коли влітку 1689 року майже всю Ліку було визволено, турецькі війська з її міст відійшли до Удбини з наміром рішуче її боронити. Взяті в облогу 3 липня військами Країни під командуванням генерала з Карловаця Геберштайна, оборонці 21 липня здалися, оскільки залишилися без води та підмоги. З того часу Удбина стала могутнім форпостом у боротьбі з турками.
У Другу світову містечко входило до Великої жупи Ліка-Гацька на правах районного центру.
До війни в Хорватії Удбина належала до великої громади Корениця, створеної ще за часів СФРЮ. Тоді ж неподалік від Удбини існувала велика військова база ЮНА. Від розпаду Югославії і до серпня 1995 року місцевість перебувала у складі сепаратистської Республіки Сербська Країна.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1 874 осіб[2], 1 з яких назвав рідною українську мову[3]. Населення самого поселення становило 960 осіб.[2]
Динаміка чисельності населення громади[4]:
Динаміка чисельності населення центру громади[4]:
Крім поселення Удбина, до громади також входять:
- Брештане
- Бунич
- Чолюк
- Дебело Брдо
- Доній Мекиняр
- Фркашич
- Грабушич
- Ягоднє
- Йошан
- Клашниця
- Комич
- Крбава
- Кур'як
- Мутилич
- Ондич
- Печане
- Подлапача
- Полиці
- Ребич
- Средня Гора
- Сврачково Село
- Шаламунич
- Толич
- Ведашич
- Висуч
Середня річна температура становить 8,36°C, середня максимальна – 22,70°C, а середня мінімальна – -7,76°C. Середня річна кількість опадів – 1251,00 мм.[5][6]
Клімат поселення | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 5,52 | 6,72 | 10,13 | 14,20 | 18,95 | 22,29 | 22,70 | 22,60 | 18,28 | 13,67 | 8,46 | 4,38 | |
Середня температура, °C | −1,13 | 0,10 | 3,51 | 7,56 | 12,32 | 15,65 | 18,09 | 17,98 | 13,66 | 9,04 | 3,86 | −0,24 | |
Середній мінімум, °C | −7,76 | −6,53 | −3,12 | 0,93 | 5,68 | 9,03 | 13,46 | 13,34 | 9,02 | 4,42 | −0,78 | −4,87 | |
Норма опадів, мм | 90 | 92 | 94 | 106 | 93 | 93 | 69 | 82 | 120 | 133 | 154 | 125 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.16 | 2.30 | 2.50 | 2.44 | 2.24 | 2.00 | 1.96 | 1.85 | 1.98 | 2.12 | 2.34 | 2.42 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4758 | 7424 | 10947 | 15362 | 19406 | 21496 | 23064 | 19994 | 14849 | 9600 | 5154 | 3941 | |
Джерело: [5][6] |
- ↑ PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 листопада 2015. [Архівовано 2015-05-18 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- В. Клајић, Грађа за топографију личко-крбавске жупаније у средње веку, Вјесник Хрватског археолошког друштва Н. С., 1902;
- В. Клајић, Повијест Хрвата IV, Загреб 1904;
- Ђ. Сабо: Средовјечни градови у Хрватској и Славонији, Загреб 1920;
- Х,. Крешевљаковић: Капетаније у Босни и Херцеговини, Сарајево 1954.
- Е. Челебија: Путопис — одломци о југословенским земљама, I Сарајево 1957;
- Ослободилачки рат народа Југосланије, -{I и II}- Београд 1957—58.
- Дабић, Војин С. (2000). Војна крајина: Карловачки генералат (1530-1746). Београд: Свети архијерејски синод Српске православне цркве.
- Енциклопедија Југославије ЈЛЗ Загреб 1971, том 8 pp. 413/14.