У-сін — Вікіпедія

Пентаграма У-Сін

У-сін (П'ять елементів; -стихій; -дій; -рухів; -станів, кит. трад. 五行 , спр. 五行 , піньїнь wŭ xíng) — одна з основних категорій китайської філософії; структура, що визначає взаємодії першоелементів світобудови. Крім філософії, широко використовується в традиційній китайській медицині, бойових мистецтвах, нумерології.

Виникнення

[ред. | ред. код]

Один з найбільш ранніх нарисів концепції про першоелементи наведений у книзі «Речі Царств» («Ґо юй» 國語). Інший нарис міститься в каноні «Шу цзін», глава «Хун фань» (Великий план), але послідовність у-сін, що визначено в останньому, не відповідає класичним варіантам інтеракції («породження» чи «підкорення») між елементами системи. Час виникнення концепції у-сін є однією з невирішених проблем у китаєзнавстві. Наприклад, збірка «Шу цзін» містить згадку про неї у главі «Промова у Гань» 甘誓, але розділ (Документи Ся), що містить цю главу, іноді розглядають як штучне утворення що стилізує давнину, але не є збіркою автентичних документів; літопис «Цзо чжуань» містить три посилання на вираз у-сін, але у поглядах науковців на час утворення та побудову «Цзо чжуань» також існують значні розбіжності. «Цзо чжуань» та інші класичні тексти містять назви компонентів системи у-сін поряд із шостим «елементом», зерном ґу 穀: це іноді використовується як аргумент за те, що розвиток концепції у-сін був поступовим.

У текстах, які були віднайдені у похованні Мавандуй (ці тексти можуть бути датовані не пізніше 168 р. до н. е.), п'ять елементів подані як п'ять чеснот чи п'ять видів людської діяльності.[1]

Див. також Емпедокл (490—430 до н. е.) та його вчення про «чотири стихії».

Філософська концепція

[ред. | ред. код]

Включає в себе п'ять класів (Вогонь, Вода, Дерево, Метал, Земля), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх існуючих предметів і явищ.

Виникненню у-сін передує розгортання наступних станів: Початковий хаос (Хуньдунь[en] 混沌), Безміжжя (у цзі), Велика межа (тай цзі); Інь-ян.

П'яти елементам властиві два основних циклічні взаємодії: взаємопородження і взаємоподолання.

Взаємопородження полягає в наступному: Дерево породжує Вогонь, Вогонь породжує Землю, Земля породжує Метал, Метал породжує Воду, Вода породжує Дерево.

Взаємоподолання полягає в наступному: Дерево перемагає Землю, Земля перемагає Воду, Вода перемагає Вогонь, Вогонь перемагає Метал, Метал перемагає Дерево.

Таблиця співвідношень п'яти стихій іншим категоріям китайської філософії

[ред. | ред. код]
П'ять стихій Дерево Вогонь Земля Метал Вода
Ієрогліфи 木 火 土 金 水
Число (Хун фань) 三(3) 二(2) 五(5) 四(4) 一(1)
Число (Юе лін, див. Книга обрядів) 八(8) 七(7) 五(5) 九(9) 六(6)
П'ять кольорів
五色 		Зелений, світло-блакитний
青 		Червоний
赤 		Жовтий
黄 		Білий
白 		Чорний, темно-синій
黑
П'ять напрямків
五方 		Схід
东 		Південь
南 		Центр
中 		Захід
西 		Північ
北
Пори року
五季 		Весна
春 		Літо
夏 		Міжсезоння
季夏 		Осінь
秋 		Зима
冬
Час доби
五时 		Ранок
平旦 		Опівдні
日中 		Вечір
日西 		Захід
日入 		Північ
夜半
П'ять зірок
五星 		Юпітер
木星 		Марс
火星 		Сатурн
土星 		Венера
金星 		Меркурій
水星
П'ять звуків
五声 		Видих
呼 		Сміх
笑 		Пісня
歌 		Плач
哭 		Стогін
呻
П'ять гам
五音 		Цзюэ
角 		Чжі
徵 		Гун
宫 		Шан
商 		Ю
羽
Органи
五脏 		Печінка
肝 		Серце
心 		Селезінка
脾 		Легені
肺 		Нирки
腎
П'ять відчуттів
五志 		Гнів
怒 		Радість
喜 		Задума
思 		Горе
悲 		Страх
恐
Пальці
五指 		Безіменний
无名指 		Середній
中指 		Вказівний
食指 		Великий
大拇指 		Мізинець
小指
Органи відчуття
五官 		Око
目 		Вухо
耳 		Ніс
鼻 		Язик
舌 		Рот
口
П'ять об'єктів органів відчуття
五觉 		Форма
色 		Дотик
觸 		Смак
味 		Запах
香 		Звук
聲
П'ять смаків
五味 		Кислий
酸 		Гіркий
苦 		Солодкий
甘 		Гострий
辛 		Солоний
鹹
五氣 筋 血 肉 气 骨
五榮 爪 面 唇 毛 髮
П'ять тварин
五兽 		Лазурний Дракон
青龙 		Ясно-червоний Фенікс
朱雀 		Жовтий Єдиноріг
黄麟 		Білий Тигр
白虎 		Чорна Черепаха
玄武
П'ять домашніх тварин
五畜 		Собака
犬 		Вівця
羊 		Корова
牛 		Курка
鸡 		Свиня
猪
五虫 鳞 羽 倮 毛 介
П'ять злаків
五穀 		Пшениця, ячмінь
麥 		Просо
黍 		Гаолян
禾 		Рис
米 		Боби
豆
П'ять фруктів
五果 		Слива
李 		Абрикос
杏 		Ююба
枣 		Персик
桃 		Каштан (китайський)
栗
五菜 韭 薤 葵 葱 藿
П'ять норм
五常 		Гуманність
仁 		Ритуал (ли)
礼 		Довіра
信 		Справедливість
义 		Мудрість
智
五政 宽 明 恭 力 静
五恶 风 热 湿 燥 寒
五化 生 长 化 收 藏
五祀 户 灶 霤 门 井
Небесні пні (знаки)
天干 		甲•乙 丙•丁 戊•己 庚•辛 壬•癸

Критика

[ред. | ред. код]

Концепція у-сін сприймалася китайськими філософами з різним ступенем скептицизму: Сюнь-цзи (58-115) і Мо-цзи (41-2) стверджують, що проходження фаз не регулярні (五行 无常 胜); Хань Фей згадує у-сін в контексті перерахування ворожильних практик, які він висміює (19-307)

Цзя Ї (201—169 до н. е., дин. Хань) описує альтернативну систему кореляції, побудовану навколо числа шість і конфуціанського канону в поєднанні з легістськими і даоськими термінами: шість дій, шість навчань, шість норм, шість класичних книг.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Л.М. ПОНЯТТЯ “СТИХІЯ” (ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ ) (2004)
  • (рос.)Дун Чжуншу. Смысл пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 125—127.
  • (рос.)Бань Гу. О природе пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 227—239.
  • (рос.)Ван Тинсян. Разговор о пяти элементах. Перевод и комментарии. А. Б. Калкаевой // Человек и духовная культура Востока. Альманах. Вып.2. М.: Издательство «ОГНИ»,2003. — С. 83—87.
  • (рос.)Быков Ф. С. Учение о первоэлементах в мировоззрении Дун Чжун-шу // Китай, Япония. История и филология. М., 1961.
  • (рос.)Лисевич И. С. Моделирование мира в китайской мифологии и учение о пяти первоэлементах // Теоретические проблемы восточных литератур. М., 1969.
  • (рос.)Зинин С. А. Пять элементов и концепция инь ян // Количественные методы в изучении истории стран Востока. М., 1986. С. 12—17.
  • (рос.)Кобзев А. И. Пять элементов и «магические фигуры» «И цзина» // 12-я научная конференция «Общество и государство в Китае» Ч. I. М.,1981.
  • (рос.)Кобзев А. И. Классификационная схема «пять элементов» — у син // 13-я научная конференция "Общество и государство в Китае. Ч. I. М., 1982.
  • (англ.)Dr J. Zai. Даосизм та наука: Космологія, еволюція, моральність, здоров'я та ін = Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more. — Ultravisum - Research and Education. — 176 p. — ISBN 978 098 084 2555.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=У-сін&oldid=40194357