Алеппо — Вікіпедія

Місто
Алеппо
араб. حلب
Пам’ятки міста Алеппо
Цитадель Алеппо • Старе місто Алеппо та аль-Мадіна
Велика мечеть Алеппо • Готель «Барон»
Собор святого Ілляса • Річка Квейк
Панорама Алеппо

Координати 36°13′00″ пн. ш. 37°10′00″ сх. д.H G O

Країна Сирія
Мухафаза Халеб (Алеппо)
Голова Мухаммед Вахид Аккад
Дата заснування бл. 5000 року до н. е.
Перша згадка 2500 рік до н.е.
Попередні назви Халман, Баройя
Площа 190 км²
Висота центру 379  м
Офіційна мова арабська
Населення 2 132 100  (2004)
Густота населення 11 221  осіб/км²
Агломерація 2181061
Конфесійний склад мусульмани, християни
Катойконім фр. Alépine[1]
фр. Alépin[1]
італ. aleppini
Міста-побратими Ліон, Ґазіантеп, Берестя, Османґазіd (5 жовтня 2010)[2]
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код +963 21
GeoNames 170063
OSM ↑11039278 ·R (Mount Simeon District)
Офіційний сайт aleppo-city.gov.sy
Алеппо. Карта розташування: Сирія
Алеппо
Алеппо
Алеппо (Сирія)
Мапа
Алеппо
Ancient City of Aleppo [3]
Світова спадщина
Алеппо
36°12′ пн. ш. 37°10′ сх. д. / 36.2° пн. ш. 37.16° сх. д. / 36.2; 37.16
КраїнаСирія Сирія
Типмісто
місто з населенням понад 100 тис. осібd і populated place in Syriad
Об'єкт №21
Зареєстровано:1986 (10 сесія)
Мапа
CMNS: Алеппо у Вікісховищі

Але́ппо (Халаб) (араб. حلب — «халаб») — стародавнє місто на північному заході Сирії.

Розміщене в північній частині Сирії, між річками Оронт і Євфрат, на степовій річці Коїке (також відомій як Нагр-ель-Халаб), біля північно-західного підніжжя пустельного узвишшя, у широкій улоговині, оточеній зусібіч високими вапняними стінами, на висоті 380 м над рівнем моря і за 300 км на північний схід від Дамаска. Найбільший промисловий і торговий центр Сирії.

Історія

[ред. | ред. код]

Документально підтверджено, що Халаб існував чотири з половиною тисячоліття тому. Місто виникло, може, навіть у VI тисячолітті до нашої ери. Його згадують хетські письмові пам'ятки в центральній Анатолії, а також у записах з міста-держави Марі на річці Євфрат. У XIV—XIII століттях до Різдва Христового тут правили хети. Згодом місто стало вузловим пунктом для караванів із Великого шовкового шляху. З IX по VII століття до нашої ери воно належало ассирійцям і називалося Халман. Потім його захопили перси, а в 333 році до Різдва Христового — Александр Македонський. Три століття у місті панували греки з династії Селевкідів. Вони перейменували його на Верію і звели тут цитадель на пагорбі. За римлян Алеппо стало найбільшим християнським центром Близького Сходу. Тут побудували величезний, як на ті часи, собор, що нині є мечеттю Ель-Іалаве. 637 року Халаб захопили араби, і наприкінці I тисячоліття за їхнього правління він сягнув небувалого розквіту, уславився своєю наукою, літературою та медициною. 1260-го місто розграбували монголи, а 1400-го — орди Тимура. Згодом були єгипетські мамелюки, а з 1516 року — турки-османи.

Український слід

[ред. | ред. код]
Турки та араби називають це місто Халаб, грецькою ж і слов'янською воно називається Іверія, бо й митрополит тутешній зветься Іверійським.

Халаб — місто уславлене, знамените і найбільше в Сирії, воно переважає Дамаск багатством, кількістю мешканців і розмірами…
Тут будинки, турецькі мечеті й високі мінарети гарно та міцно збудовані з чотиригранних тесаних каменів; також і ринок дуже багатий і гарний, більший, ніж у Дамаску, з багатьма торговими рядами, з накриттями від сонця та вітру, гідними всякої хвали.
Різних християн тут багато: вірмени, сирійці, мароніти й уніати, що мають грецький чин, а догмати папські. Є тут і православні, але їх небагато…
Чимало там і римлян, i ченців, i купців, але ті мають свої окремі потаємні невеличкі церкви. Правдиво розповідають, що в місті мешкає дві третини християн, а одна третина язичників або невірних. Усіх-бо християн, православних і єретиків, налічується чотирнадцять тисяч; також безліч є магометан і гебреїв; місцевий люд розмовляє турецькою та арабською мовами».

— В. Г. Григорович-Барський, «Мандри по святих місцях Сходу». Халаб, (15 листопада — 14 грудня 1728 року)

З Алеппо в довгу подорож, у тому числі і в Україну, в 1654 році вирушив Бульос аль-Халябі Ібн аз-Заіма аль-Халябі, відомий під іменем Павло Алеппський. «Подорож Патріарха Макарія», у якій автор описує тогочасну Україну, і досі перекладають та перевидають у різних країнах.

1708 року в Алеппо коштом гетьмана Івана Мазепи було видано Євангеліє арабською мовою, а Антіохійський патріарх Афанасій отримав від Мазепи 3000 злотих для підтримки православ'я в тогочасній Сирії[4].

Громадянська війна в Сирії

[ред. | ред. код]

Поточна громадянська війна в Сирії почалася 2011 року, а бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012-го та не вщухають станом на осінь 2016-го. Війна призвела до страшних руйнувань в Алеппо, зокрема, у найдавнішій частині міста, пам'ятці Світової спадщини ЮНЕСКО[5]. Містяни переважно підтримували «поміркованих повстанців», проте в провінції Алеппо діяли також і прихильники ІДІЛ. За свідченнями американських спецслужб, у передмістях Алеппо прихильниками президента Асада була використана хімічна зброя[6]. Облога урядовими військами призвела до гуманітарної катастрофи у двомільйонному місті, цілями бомбардувань авіації неодноразово ставали цивільні об'єкти (школи, лікарні). 17 серпня 2016 року внаслідок повітряного удару загинуло вісім людей, із них п'ятеро — діти. Закривавлений п'ятирічний Омран Дакніш став символом «жаху війни в Сирії»[7].

У боях за Алеппо 2015—2016 років війська Асада діяли за підтримки бойовиків Хезболи, Ірану та ВПС Росії[8].

Звільнення Алеппо повстанцями в 2024 році

[ред. | ред. код]

Наприкінці листопада 2024 року визвольні сили спільно з дружніми та протурецькими угрупованнями здійснили стрімкий наступ на підконтрольні режиму Асада території[9][10]. Завдяки ефекту несподіванки визвольні сили змогли визволити понад десяток населених пунктів та нав'язати бої у передмісті Алеппо. У період з 28 по 29 листопада 2024 року повстанці змогли взяти під контроль понад 70 відсотків території міста, захопивши зокрема військово-дослідницький центр[11].

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні середземноморського клімату. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 28,9 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 6,1 °C[12].

Клімат Алеппо
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C 		17 22 26 35 41 41 42 46 41 37 27 21 46
Середній максимум, °C 8 11 15 21 27 32 35 35 32 26 17 10 22
Середня температура, °C 6 7 11 16 21 26 29 28 26 20 12 7 17
Середній мінімум, °C 2 3 6 10 15 18 22 22 19 14 7 4 12
Абсолютний
мінімум, °C 		−11 −6 −7 0 6 10 13 11 6 2 −3 −6 −11
Норма опадів, мм 60 50 40 30 10 0 0 0 0 20 30 60 330
Джерело: Weatherbase

Визначні місця

[ред. | ред. код]
Цитадель Алеппо

Цитадель Алеппо збудували її у XIII столітті на руїнах давнішого укріплення. За переказами, саме на тій горі, де пас худобу Авраам. Головна брама твердині — яскравий зразок арабської фортифікації. З півночі та півдня над ровами вивищуються великі вежі, а саме заглиблення сягає 20 метрів. У фортеці добре збереглися тронний зал, лазні, мечеть. Цитадель не раз було зруйновано під час штурмів та землетрусів, але щоразу її відроджували з руїн. Коли вона втратила оборонне значення, тут розмістили сумнозвісну «В'язницю крові». Нині цитадель реставрують, вона належить до списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.

Мечеть Джамія Закарієх — усипальня пророка Захарії, батька Іоанна Хрестителя — є зменшеною копією церкви, розміщеної під склепіннями мечеті. За зеленим склом заховано кам'яний саркофаг із мощами пророка.

У старому місті розташований найбільший у світі історичний ринок-сук Аль-Мадіна, що простягся на 13 км й з 1986 року занесений разом зі старим містом до Списку об'єктів Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО.

У місті мешкає найбільше християн у Сирії — 120 тисяч, це представники 11 конфесій і течій. Як і по всьому Близькому Сході, християни розселені в Алеппо компактно — кварталами й вулицями. Православні, греко-католики, вірмени, ассирійці, монофізити, мароніти, протестанти, латинники — кожен знаходить одновірців та однодумців. В Алеппо сім великих церков і три монастирі, найвеличніший із них — вірменський собор 40 святих.

Більшість недорогих готелів розташовані поблизу Годинникової Вежі, на вулиці Баб-аль-Фарадж. Прямі автобусні рейси сполучають Халаб із Дамаском і Пальмірою, хороше сполучення з турецькою Антакією та ліванським Бейрутом. Є пряме авіасполучення з Україною (Харків, Одеса, Донецьк, здебільшого чартери).

Музеї

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Яків Едеський (640—708) — єпископ Едеси та видатний християнський письменник, що писав класичною сирійською мовою.
  • Жан Карзу — відомий майстер живопису, графіки, сценографії Франції XX століття, вірменин за походженням.
  • Еміль Бенвеніст — французький мовознавець.
  • Маряна Марраш (1848—1919) — османська сирійська поетка.
  • Мохамед Саід Акіль — Надзвичайний і Повноважний Посол Сирії в Україні. Мер Алеппо.
  • Мустафа Наїма (1655—1716) — османський історик і чиновник.
  • Мустафа Аккад — американець сирійського походження, кінопродюсер і режисер.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. ↑ https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
  3. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  4. ↑ Юрій Мицик. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 7 вересня 2011.
  5. ↑ Syrian war takes heavy toll at a crossroad of cultures. New York Times. 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  6. ↑ U.S. Believes Syria Used Gas. Wall Street Journal. 25 квітня 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
  7. ↑ Помер рідний брат хлопчика Омрана Дакніша, який став символом жаху війни в Сирії. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
  8. ↑ Battle for Aleppo Carries High Stakes for Syria. Wall Street Journal. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
  9. ↑ Сирійська влада оголосила про "тимчасове виведення військ" з Алеппо, повстанці контролюють аеропорт – Reuters. Гордон | Gordon (укр.). Процитовано 30 листопада 2024.
  10. ↑ Сирійська влада оголосила про виведення військ із Алеппо після атаки повстанців. Українська правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2024.
  11. ↑ بعد غياب لنحو 8 سنوات.. الطيران الحربي يستهدف أحياء حلب.. وقوات “ردع العدوان” تتوغل في غالبية أحياء مدينة حلب | المرصد السوري لحقوق الإنسان (араб.). 30 листопада 2024. Процитовано 30 листопада 2024.
  12. ↑ Клімат Алеппо(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aleppo
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алеппо&oldid=44160157