Клітинна біологія — Вікіпедія

Цитологія, кліти́нна біоло́гія — великий розділ біології, який вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин, молекулярні механізми регуляції клітинних функцій, взаємодію ядерного і пластидного геномів, природи та передачі сигналів, які визначають онтогенез клітин і формування міжклітинних зв'язків, репродукцію, диференціювання та старіння клітин in vivo та in vitro у нормі й патології.

Цитологія є комплексна наука, що вивчає:

• будову клітин
• будову окремих структур та органел клітини
• хімічний склад та перетворення в клітині
• функції клітини
• функції органел
• ріст та особливості розмноження

Метою сучасної цитології є формування теоретичної бази біотехнології, генетичної інженерії, нових методів генетики, а також інтегрування знань у галузі молекулярно-біологічних процесів до рівня фізіологічних явищ і еволюції.

Основні напрямки досліджень згідно з ВАК України:

• Структурно-функціональна організація клітин різного походження.
• Клітинний цикл, диференціювання й старіння клітин. Мітоз, мейоз, цитокінез.
• Взаємодія ядерного та пластомного геномів.
• Структура хроматину та хромосом. Експресія генів та регуляція.
• Процеси самозбирання надмолекулярних структур клітин.
• Передача екзогенних та ендогенних сигналів у клітині.
• Просторово-часова організація клітинного метаболізму та його регуляція.
• Скелетні структури клітини та їх функції в життєдіяльності клітини.
• Отримання до дослідження протопластів. Механізми утворення клітинних гібридів.
• Механізми трансгенезу. Вектори, придатні для трансгенезу.
• Виявлення та клонування генів.
• Природа та сприйняття клітиною сигналів, які детермінують її розвиток.
• Клітинні біосинтези гетерологічних речовин.
• Дослідження клітин у культурі in vitro.

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Причина — застарілі дані. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2014)

1) Прижиттєвий — використання конфокальної, поляризаційної та темнової мікроскопії. Використовують специфічні барвники.

2) Оптична мікроскопія — прилади які застосовують: оптичний мікроскоп, бінокуляр, фазово-контрастний мікроскоп, люмінісцентний мікроскоп, темнопольний мікроскоп. Метод дозволяє досліджувати форму й розміри клітин, найбільші клітинні структури, органели руху, капсули та слизові шари.

3) Електронна мікроскопія — прилади для застосування: трансмісійний електронний мікроскоп, скануючий електронний мікроскоп. Метод дозволяє досліджувати ультраструктуру клітин і всі їх органели, поверхневі структури клітин і міжклітинні контакти.

4) Забарвлення клітин — використовують барвники та фіксуючі речовини. Метод дозволяє диференційно забарвлювати окремі структури або клітину в цілому для отримання якісного зображення під час мікроскопіювання.

5) Мікротомування — використовують мікротоми. Метод дозволяє виготовити ультратонкі препарати для їх дослідження з допомогою всіх різновидів світлового та транмісійного електронного мікроскопів.

6) Центрифугування — прилад — центрифуга. Метод дозволяє розділити вміст клітин на фракції за формою та розміром окремих компонентів для подальшого окремого дослідження кожної з фракцій.

7) Метод мічених атомів — використовують радіоактивні ізотопи, прилади для радіоавтографії. Метод дозволяє відстежити шлях речовин усередині клітини, механізми обміну речовин, дослідити функції окремих органел.

8) Метод культури клітин — беруть ламінари і використовують поживні середовища. Метод дозволяє вирощувати певні типи клітин і відстежувати їх реакцію на дію зовнішніх і внутрішніх факторів.

9) Метод світлової мікроскопії — досліджують тільки мертві клітини. Використання світлового мікроскопа

10) Метод фазовоконтрастної мікроскопії — Заломлювання світла різними видами клітин, що відрізняються за щільністю

11) Метод флюоресцентної мікроскопії

12) Метод мічених ізотопів — речовин в клітині

• Молекулярна біологія
• Системна біологія
• Клітинна нейронаука

• Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підруч. для студентів / за ред.: О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського . — Вінниця: Нова Книга, 2020. — 496 с. ISBN 978-966-382-698-1
• Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. — М-42 Вінниця: Нова Книга, 2004. — 656 с: іл. ISBN 966-7890-35-X
• Загальна цитологія і гістологія: підруч. / М. Е. Дзержинський, Н. В. Скрипник, Г. В. Островська та ін.; — Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. — 575 с. ISBN 978-966-439-159-4
• Molecular Biology of the Cell, 4th ed. / B. Alberts, A. Johnson, J. Lewis, M. Raff, K. Roberts, and P. Walter. New York: Garland Science; 2002. ISBN 0-8153-3218-1
• Alberts, Bruce (2008). Molecular biology of the cell. New York: Garland Science. ISBN 978-0-8153-4105-5.

• Nature Cell Biology
• Nature Cell Research
• Cell: Cell Metabolism
• Trends in Cell Biology
• Nature Reviews Molecular Cell Biology
• Nature Methods, Cell: Molecular Cell
• Cellular and Molecular Life Sciences
• Nature Chemical Biology
• Цитологія та Генетика.

• (англ.) (ісп.) Learn.Genetics  — освітній портал з генетики, цитології, молекулярної біології та здоров'я людини Університету Юти.
• (англ.) The Cell. An Image Library  — фотобанк мікробіологічної тематики.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2014)

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з клітинної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.