French
DeutschЧина — Вікіпедія
| Чина | |
|---|---|
 | |
| Чина лісова (Lathyrus sylvestris) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Fabeae |
| Рід: | Чина (Lathyrus) L., 1753 |
| Види | |
| ≈ 160 (докладніше див. Список видів роду Чина) | |
| Синоніми[1] | |
| |
 Вікісховище: Lathyrus | |
Чина[2][3] або горошок[4] (Lathyrus) — рід однорічних і багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (Fabaceae). Види Lathyrus родом з помірних областей Північної півкулі, деякі види потрапляють у тропічну Східну Африку і Південну Америку поза Амазонією.
Вперше слово «Lathyrus» було використано Теофрастом і походить від давньогрецької назви, що складається з la — дуже і thoures — привабливий[5]. Українська назва має праслов'янське походження, утворене від «чіпати, чипати»; назва мотивується тим, що ця витка рослина має вусики, за допомогою яких чіпляється за інші рослини або предмети[6].
Відомо близько 160 видів (докладніше див. Список видів роду Чина), у тому числі в Україні — 27, з них у культурі 2:
- Чина посівна (Lathyrus sativus) — цінна зерностручкова рослина;
- Чина запашна (Lathyrus odoratus) — декоративна рослина.
10 видів занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:
- Lathyrus belinensis
- Lathyrus cirrhosus
- Lathyrus grandiflorus
- Lathyrus heterophyllus
- Lathyrus hirsutus (Чина шорстка)
- Lathyrus multiceps
- Lathyrus odoratus (Чина запашна)
- Lathyrus pallescens (Чина бліда)
- Lathyrus rotundifolius (Чина круглолиста)
- Lathyrus sphaericus (Чина куляста)
3 види занесені до Червоної книги України:
- Чина гладенька (Lathyrus laevigatus)
- Чина ряба або чина венеційська (Lathyrus venetus)
- Чина трансильванська (Lathyrus transsilvanicus)
Чина посівна (Lathyrus sativus) як культурна рослина вирощувалась ще древніми греками і римлянам, була відома в Єгипті та Індії. Тепер її вирощують у Південно-Західній Азії і Північній Африці, а також у деяких країнах Європи (Іспанії, Франції, Угорщині, Італії та ін.). Світова посівна площа чини близько 500 тис. га. В Україні чину посівну вирощують у правобережних районах лісостепової і степової зон.
Чину умовно називають харчовою рослиною. В деяких країнах Середземномор'я, у Середній та Малій Азії її насіння споживають лише після попереднього замочування у воді. Воно містить 30-35 % білків, 38-40 % крохмалю, 0,6 % жирної олії. Проте в оболонці насіння є фітинова кислота, що збудливо діє на нервову систему. Щоб вилучити її насіння замочують у воді, а потім ретельно промивають. З насіння готують смачну кашу, пюре, начиння для пирогів, варять юшки. На Кавказі в харч вживають також потовщені корені, що замінюють картоплю.[7]
Ряд рослин роду Чина вирощують як зернові на Північному Кавказі, у Закавказзі, Середній Азії, Йорданії; їх траву використовують як корм для великої рогатої худоби, овець.
- ↑ Lathyrus L. Plants of the World Online. Retrieved 9 August 2023.
- ↑ Чина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Lathyrus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Душистый горошек (Lathyrus) Сем. Бобовые [Чина запашна (Lathyrus) Род. Бобові]. «Энциклопедия декоративных садовых растений» ((рос.)) . Процитовано 04.12.2014.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 321. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.65
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Червона книга України. Судинні рослини. Покритонасінні. Дводольні. Бобові
- Дабабніє Муїн Фуад, О. І. Павлій. Фармакогностичне вивчення трави чини нутової флори Йорданії // Вісник фармації 2(34)2003. УДК 615.322.651.224:577.118:581.84:582
- Чина // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 65.
- Lathyrus.info(англ.)
- Lathyrus на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Lathyrus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Lathyrus на сайті «The Plant List» (англ.)
- «How to grow: the everlasting pea» // «The Telegraph», 10 Aug 2002 (англ.)
- Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи(англ.)
