102-мм корабельна гармата (Б-2) — Вікіпедія

102-мм корабельна гармата (Б-2)
102-мм корабельная пушка (Б-2)

102-мм корабельна артилерійська установка Б-2 на радянському крейсері «Красний Кавказ»
ТипКорабельна гармата
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1931-1945
ОператориПрапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникКБ заводу «Більшовик»
Розроблено1930
Виробникзавод «Більшовик»
Виготовлення1931-1933
Характеристики
Вага3,5 т
Довжина4,570 м (4,564 м — МК-2-4)
Обслуга16
Вага снаряду15,8 або 15
Калібр102
Траверс360°
Темп вогню4-6 постр/хв.
Дульна швидкість755 м/с
Дальність вогню
Максимальна16 600 м

102-мм корабельна гармата (Б-2) (рос. 102-мм корабельная пушка (Б-2) — радянська корабельна гармата періоду Другої світової війни. Розроблена у 1920-х роках на основі 102-мм гармати Обухівського заводу часів царату, артилерійська система Б-2 була прийнята на озброєння РСЧФ і стала основним корабельним озброєнням перших радянських підводних човнів, а також деяких надводних кораблів СРСР.

Але, через значні конструктивні недоліки артилерійської системи, першої, що розроблялася за СРСР, змусили розробників розпочати проєктування нової 100-мм корабельної гармати, що згодом стала артилерійською установкою Б-24 (Б-24-ПЛ).

Історія

[ред. | ред. код]

Коли почалося будівництво перших радянських підводних човнів І серії, то з'ясувалося, що артилерії для них немає. На той час наявність палубної гармати на ПЧ вважалася обов'язковою, особливо для великих океанських підводних човнів. У розпорядженні конструкторів реально були лише 102-мм гармати, якими озброювалися ескадрені міноносці типу «Новик». Однак ці довгоствольні артилерійські системи виявилися надмірно громіздкими для човнів. Оскільки конструкторські кадри царських часів було втрачено, а наявних конструкторів створення нової зброї у стислі терміни виявилося справою нереальною, пішли шляхом найменшого спротиву.

У 1927 році розпочалося проєктування 102-мм корабельної гармати для підводних човнів. Довжина ствола була зменшена до 45 калібрів, а кут піднесення збільшений до 60°. Зменшення довжини ствола призвело до порушення його врівноваженості на станку, що призвело до необхідності використовувати пружинний компенсатор. Випробування зброї почалися 1930 р., і з 1931 р. вони надійшли на озброєння підводних човнів типу «Декабрист». Але, практично з перших днів виявилися основні недоліки гармати: низька швидкострільність (4 — 6 постр./хв) і вкрай незручне заряджання при кутах піднесення понад 45°, що унеможливлювало використання його в ролі протиповітряного засобу. В результати випуск гармат в установці Б-2 був припинений у 1933 році.

Кораблі, озброєні 102-мм корабельною гарматою Б-2

[ред. | ред. код]

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Коментарі
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 442—445. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
  • Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн.: «Харвест», 2000. — 1156 с. — (Библиотека военной истории). — ISBN 9-85433-703-0.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=102-мм_корабельна_гармата_(Б-2)&oldid=36721764