French
Deutsch10370 Гілонома — Вікіпедія
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 27 лютня 1995 року |
| Відкривач(і) | Джон Джевет і Джайн Лу (Обсерваторія Мауна-Кеа) |
| Планета | Кентаври |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 125,132 а.о. км |
| Перицентр | 18,9152 а.о. км |
| Апоцентр | 31,3488 а.о. км |
| Орбітальний період | 46019,2 дня (126 р.) діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,247367 |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | 70 ± 20 км км |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
|
| |
10370 Гілонома (англ. 10370 Hylonome) — одне з небесних тіл, відомих як Кентаври.
Відкритий у 8 квітні 2002 року Джоном Ч. Джеветом (англ. John С. Jewitt) і Джайном Лью (англ. Jane Luu) в обсерваторії Мауна-Кеа, отримав назву 1995 DW2.
Отримав офіційну назву Гілонома — за іменем персонажа давньогрецької міфології - Гілономи (грец. Υλονομη) — один із кентаврів, дружина кентавра Кіллара (лат. Cyllarus).
Космічний телескоп Спітцер оцінював діаметр 10370 Гайлономе в 70 ± 20 км.
Орбіта Гайлономе нестабільна, збурена хвилюваннями газових планет. Гайлономе - "UN" о'бєкт, що означає, що планета 'Уран'("U") (англ. Uranus) стримує перицентр Гайлономе, а планета 'Нептун'("N") (англ. Neptune) - апоцентр Гайлономе. Період напіврозпаду становить 6,37 мільйонів років[1].
Кеплерівські елементи орбіти[2]:
- ексцентриситет e - 0,247367°
- нахил орбіти і - 4,144°
- довгота висхідного вузла (☊ або Ω) - 178,218°
- аргумент перицентра ω. - 18,9152°
- середня аномалія М - 38,378°
- ↑ Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 25 квітня 2009.
- ↑ (10370) Hylonome. AstDyS. Italy: University of Pisa. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 20 грудня 2008.
- "Discovery Circumstances: Numbered Minor Planets (10001)-(15000)". IAU: Minor Planet Center. Retrieved December 20, 2008. - (англ.)
- "(10370) Hylonome". AstDyS. Italy: University of Pisa. Retrieved December 20, 2008. - (англ.)
- John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007-02-20). "Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope". University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2008-07-27. - (англ.)
- "AstDyS (10370) Hylonome Ephemerides". Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Archived from the original on 2009-09-16. Retrieved 2009-09-13.- (англ.)
- Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. Retrieved 2009-04-25. - (англ.)
- "Fifty clones of Centaur 10370 Hylonome all passing within ~85Gm of Uranus in 3478 Oct". Archived from the original on 2009-04-29. Retrieved 2009-04-25. (Solex 10). Accessed 2009-04-25. - (англ.)
- List [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |