1050-ті — Вікіпедія

XI століття: 1051—1060 роки

1050 · 1051 · 1052 · 1053 · 1054 · 1055 · 1056 · 1057 · 1058 · 1059

Високе Середньовіччя • Епоха вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста  • Київська Русь

Події

[ред. | ред. код]

У Києві до 1054 року княжив Ярослав Мудрий. Після його смерті київський престол успадкував Ізяслав Ярославич, а його брати, з якими йому довелося ділити владу в Київській Русі, отримали уділи в Чернігові, Переяславі, Смоленську. Іларіон став першим київським митрополитом, призначеним без згоди константинопольського патріарха. Засновано Києво-Печерський монастир. На замовлення Ярослава Мудрого в Києві споруджено Ірининську та Георгієвської церкви, що не збереглися до нашого часу.

1054 року відбувся розкол християнських церков на західну і східну. Папський легат Гумберт оголосив від імені папи Лева IX анафему константинопольському патріарху Михайлу Кіруларію. У відповідь Михайло Кіруларій відлучив від церкви як Гумберта, так і папу римського.

1059 року через квапливе обрання Бенедикта X папою римським, визнане недійсним, папа Миколай II оголосив буллу за якою право обирати папу належить колегії кардиналів.

Змінилися стосунки Святого престолу з норманськими авантюристами, що окупували південь Апеннінського півострова. Спроба приборкати їх з допомогою німецьких військ завершилася поразкою в битві при Чивітате. Папа Лев IX потрапив у полон. Відбулося примирення, а до кінця десятиліття було укладено угоду, за якої нормани визнавали сюзеренітет Святого престолу, але отримали захоплені землі як інвеституру. Нормани продовжили свої завоювання, намагаючись відібрати землі у Візантії на півдні Італії та в арабів на Сицилії.

У Візантії зі смертю імператриці Феодори завершилася Македонська династія. Після короткого правління Михайла Стратіотіка, який не належав до жодної династії, до влади прийшли спочатку Ісаак, а після нього Костянтин X Дука.

Зі смертю імператора Священної Римської імперії Генріха III королем Німеччини став його малолітній син Генріх IV. Королем Франції теж став малолітній Філіп I, син Анни Ярославни. У Польщі після смерті Казимира I Відновителя почав княжити Болеслав II Сміливий. В Угорщині король Андраш I коронував на престол свого сина Шаломона, що призвело до конфлікту з братом Белою й загибелі короля. Бела I став новим королем Угорщини. Петар Крешимир IV став королем Хорватії та Далмації.

Почався наступ короля Кастилії Фердинанда I на Аль-Андалус. Арабські бедуїни з Єгипту захопили Кайруан в Іфрикії, потіснивши Зірідів. Альморавіди захопили землі на території сучасних Марокко і Гани.

Сельджуки окупували Багдад. Халіф аль-Каїм, отримавши підтримку сунітів проти шиїтів Буїдів та Фатімідів, оголосив Тургул-бека султаном. Як наслідок сельджуки стали загрожувати кордонам Візантії.

Народились

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]