127 годин — Вікіпедія
127 годин | |
---|---|
англ. 127 Hours | |
Жанр | докудрама, драматичний фільм, екранізація книгиd, біографічний фільм і фільм про виживанняd |
Режисер | Денні Бойл |
Продюсер | Крістіан Колсон Джон Смітсон Денні Бойл Шаран Капур |
Сценарист | Денні Бойл Саймон Бофой |
На основі | Between a Rock and a Hard Placed |
У головних ролях | Джеймс Франко Кейт Мара Ембер Темблін Клеманс Поезі |
Оператор | Ентоні Дод Ментл Енріке Чедіак[1] |
Композитор | Алла Ракха Рахман |
Монтаж | Джон Гарріс |
Кінокомпанія | Film4 Productions Pathé |
Дистриб'ютор | Searchlight Pictures ( США) Warner Bros. ( Велика Британія) |
Тривалість | 94 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 2010 |
Дата виходу | 12 листопада 2010 |
Кошторис | 18 млн. $[2] |
Касові збори | 60 738 797 $[2] |
IMDb | ID 1542344 |
Рейтинг | MPAA: R |
foxsearchlight.com/127hours | |
127 годин у Вікісховищі |
«127 годин» (англ. 127 Hours) — художній фільм режисера Денні Бойла та сценариста Саймона Бофоя, які раніше працювали разом над фільмом «Мільйонер із нетрів».[3] Картина вийшла на кіноекрани США 12 листопада 2010 року.
У фільмі розповідається справжня історія альпініста Арона Ралстона, який у 2003 році пролежав у горах, притиснений до скал кругляком, майже п'ять днів. Щоб звільнитися, він сам собі ампутував руку.
У ролях | Персонаж | |
---|---|---|
Джеймс Франко | Арон Ралстон | |
Кейт Мара | Крісті | |
Ембер Темблін | Меган | |
Клеманс Поезі | Рена, кохана Арона | |
Ліззі Каплан | Соня, сестра Арона | |
Кейт Бартон | мати Арона | |
Тріт Вільямс | батько Арона |
Фільм високо оцінений критиками. На Rotten Tomatoes фільм мав 93 % позитивних рецензій зі 163.[4] На Metacritic — 82 бали зі 100 на основі 38 оглядів.[5] Роджер Еберт дав фільму найвищу оцінку — 4 зірки.[6]
- Шість номінацій на премію «Оскар»: найкращий фільм (Крістіан Коулсон, Денні Бойл, Джон Смітсон), найкращий адаптований сценарій (Денні Бойл, Саймон Бьюфой), найкраща чоловіча роль (Джеймс Франко), найкращий монтаж (Джон Харріс), найкраща оригінальна музика до фільму (Алла Ракха Рахман), найкраща оригінальна пісня («If I Rise», автори — Алла Ракха Рахман і Роланд Армстронг, виконавець — Dido)
- Вісім номінацій на премію BAFTA: нагорода імені Олександра Корди за найкращий британський фільм року, нагорода імені Девіда Ліна за режисуру (Денні Бойл), найкращий адаптований сценарій (Денні Бойл, Саймон Бьюфой), найкраща чоловіча роль (Джеймс Франко), найкраща операторська робота (Ентоні Дод Ментл, Енріке Чедьяк), найкращий монтаж (Джон Харріс), нагорода імені Ентоні Есквіта за музику до фільму (Алла Ракха Рахман), найкращий звук (Гленн Фрімантл)
- Три номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий сценарій (Денні Бойл, Саймон Бьюфой), найкраща чоловіча роль у драмі (Джеймс Франко), найкраща оригінальна музика (Алла Ракха Рахман)
- Премія «Незалежний дух» за найкращу чоловічу роль (Джеймс Франко)
- Дві номінації на премію «Незалежний дух»: найкращий фільм і найкращий режисер (Денні Бойл)
- Номінація на премію Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль (Джеймс Франко)
- Номінація на премію Гільдії сценаристів США за найкращий адаптований сценарій (Денні Бойл, Саймон Бьюфой)
- ↑ Caranicas, Peter (October 26, 2010). Boyle hikes up number of d.p.'s on '127 Hours'. Variety. Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 18 січня 2011.
- ↑ а б 127 Hours. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 березня 2011.
- ↑ П'ять днів по тому. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2010.
- ↑ 127 Hours Reviews. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 9 січня 2011.
- ↑ 127 Hours Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 9 січня 2011.
- ↑ Ebert, Roger (10 листопада 2010). 127 Hours :: rogerebert.com :: Reviews. Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 14 листопада 2010.
- www.127hoursmovie.com — офіційний сайт «127 годин».
Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |