1599 в Україні — Вікіпедія

1599 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1599 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1599 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1599 року.

• Два морські походи кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба^[1].
• Козацький отаман Самійло Кішка підняв повстання на галері і після 25 років неволі з козаками повернувся на Січ^[2].
• 26 вересня — Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (другий митрополит УГКЦ по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року)^[3][4].

• 26 вересня — Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (другий митрополит УГКЦ по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року)^[3][4].

• Стефан Чарнецький гербу Лодзя (пол. Stefan Czarniecki — один із відомих полководців Речі Посполитої 17 століття, що походив зі середньої шляхти полонізованого українського роду.^[5]. Відомий жорстокими^[6][7] розправами над українцями та, ймовірно, наругою над похованням гетьмана Богдана Хмельницького.^[8] (пом. 1665).

• 18 липня / 15 серпня — Миха́йло Васи́льович Рагóза (деколи Рогоза, пол. Michał Rahoza) — діяч Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Перший Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, який увійшов в історію також і через своєю участь у Берестейській унії як один із її організаторів. (нар. після 1540)^[9].

• 26 серпня — Єлизавета Софія Пелагея Острозька — руська (українська) княжна XVI століття з роду Острозьких, старша донька київського воєводи й волинського маршалка, князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).
• Тур Никифор — києво-печерський архімандрит.

• 725 років з часу (874 рік):
  • другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії^[10][11]
• 575 років з часу (1024 рік):
  • жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях^[12].
• 500 років з часу (1099 рік):
  • битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі^[13].
• 475 років з часу (1124 рік):
  • поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
• 450 років з часу (1149 рік):
  • захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким^[14][15][16] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років^[17][18].
• 425 років з часу (1174 рік):
  • зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем^[19], обіймав до 1176 року.
• 400 років з часу (1199 рік):

• • об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства^[20].
• 325 років з часу (1249 рік):

• • отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)^[21].
• 300 років з часу (1299 рік):
  • перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі^[22].
• 275 років з часу (1324 рік):
  • битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства^[23].

• 250 років з часу (1349 рік):
  • захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії^[24].
• 200 років з часу (1399 рік):

• • 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша^[25].
• 150 років з часу (1449 рік):

• • заснування Кри́мського ха́нства (ханату)^[26][27] (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى‎), самоназва — Кримський престол^[26] (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
• 25 років з часу (1574 рік):

• • 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові^{[28][28][29][29]}.
  • участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні^[30].

• 700 років з часу (899 рік):
  • заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава^[31][32]
• 425 років з часу (1174 рік):
  • 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава^[33], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві^[34].
• 275 років з часу (1324 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
• 50 років з часу (1549 рік):
  • надання Магдебурзького права місту Калушу.
  • перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
• 25 років з часу (1574 рік):
  • перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)

• 575 років з часу (1024 рік):
  • народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)^[35].
  • народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)^[26]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)^[26]. (пом.. 1078).
• 175 років з часу (1424 рік):
  • 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)^[36]. (пом.. 1444)
• 125 років з часу (1474 рік):
  • народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження^[37]. (пом.. 1517).
• 25 років з часу (1574 рік):
  • народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського^[38] — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).

• 550 років з часу (1049 рік):
  • смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
• 525 років з часу (1074 рік):

• • смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
  • 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
• 500 років з часу (1099 рік):
  • 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"^[39].
• 475 років з часу (1124 рік):
  • 28 лютого — смерті Василька Ростиславича^[40]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
  • 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1599) та перемиського (1092—1599) з династії Рюриковичів.
• 400 років з часу (1199 рік):
  • смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
  • смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1599), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
  • 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
• 350 років з часу (1249 рік):
  • смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
• 75 років з часу (1524 рік):
  • смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى‎‎ — кримського хана у 1523—1599 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504)^[41].
• 50 років з часу (1549 рік):
  • смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року)^[42].
• 25 років з часу (1574 рік):

• • смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1599 роках.

1599 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1599 в Україні у Вікісховищі?