2023 у науці — Вікіпедія

Ця стаття присвячена головним науковим подіям у галузі науки в 2023 році.

• 3 січня — науковці з університету Небраски виявили бактерію, Halteria, яка живиться вірусами^[en][1].
• 11 січня — науковці НАСА повідомили про відкриття LHS 475 b — екзопланети-двійника Землі. Це перша екзопланета, виявлена за допомогою космічного телескопа Джеймс Вебб.^[2]

• 2 лютого — довгоперіодична комета C/2022 E3 (ZTF) пролетіла на мінімальній відстані від Землі — 0,28 а. о.^[3].
• 6 лютого — астрономи виявили 12 нових супутників у Юпітера; їхня загальна кількість досягла 92^[4].
• 13 лютого — астероїд 2023 CX₁ зайшов в атмосферу Землі над Нормандією і вибухнув у повітрі над Ла-Маншем^[5]

• 2 березня — запуск до МКС корабля SpaceX Crew-6 із трьома космонавтами на борту^[6].
• 14 березня — запущено GPT-4^[7].

• 14 квітня — Європейське космічне агентство здійснило запуск автоматичної міжпланетної станції Jupiter Icy Moons Explorer для вивчення Юпітера та його супутників^[8].
• 20 квітня — Сонячне (часткове) затемнення, яке було видно в Південно-Східній Азії, Філіппінах, Новій Зеландії.^[9]

• 5 травня — Місячне (півтіньове) затемнення, яке було видно в Азії, Африці, Австралії і Антарктиді.
• 10 травня — вперше методом штучного запліднення народжено дитину від трьох батьків^[10].

• 14 червня — науковці з Каліфорнійського технологічного й Кембриджського університетів повідомили про створення першого синтезованого ембріона людини із стовбурових клітин, без участі сперматозоїда і яйцеклітини.^[11]
• 27 червня — математиками обраховано дев'яте дедекинде число ${\displaystyle M(9)}$^[12].

• 1 липня — запуск космічного телескопа Евклід для вивчення природи темної матерії та темної енергії^[13]
• 14 липня — запуск індійської космічної місії Чандраян-3 для дослідження Місяця^[14].
• 25 липня — на Житомирщині в Україні знайдено викопні залишки волинської біоти, які жили в континентальній глибинній біосфері^[en] Землі близько 1,5 млрд років тому^[15]

• 2 серпня — в журналі Nature опубліковано дослідження скам'янілого скелета вимерлого кита Perucetus colossus, знайденого в Перу. За оцінками, це могли бути найважчі тварини на Землі. При довжині тіла 20 м їхня маса складала від 85 до 340 тонн.^[16][17]
• 10 серпня:
  • Запуск російської космічної місії Луна-25 для дослідження Місяця^[18] Станція розбилася об поверхню Місяця за день до планованої посадки, 19 серпня 2023 року.
  • В Єгипті палеонтологами виявлено рештки невідомого раніше виду вимерлих китів, що жили 41 млн років тому. Рід тварини було названо на честь фараона Тутанхамона — Tutcetus^[19].
• 23 серпня:
  • Повністю розшифровано Y-хромосому людини та виявлено 41 новий ген^[20][21].
  • Індійська космічна станція «Чандраян-3» здійснила успішну посадку на південний полюс Місяця. Індія стала четвертою країною, яка здійснила посадку космічного корабля на Місяць.^[22]
• 25 серпня — запуск космічного корабля SpaceX Crew-7 із чотирма космонавтами на борту до МКС^[23].

• 2 вересня — Індія запустила космічну місію Адітья-L1 для дослідження атмосфери Сонця^[24]
• 9 вересня — літо 2023 року, за повідомленням Всесвітньої метеорологічної організації, визнано найбільш спекотним за всю іторію метеоспостережень^[25].
• 15 вересня — запуск до МКС корабля Союз МС-24 із трьома космонавтами^[26].
• 24 вересня — зонд НАСА OSIRIS-REx зі зразком астероїда Бенну приземлився на військовому полігоні у штаті Юта^[27].

• 13 жовтня — НАСА за допомогою ракети Falcon Heavy запустило космічний апарат «Психея» для дослідження астероїда 16 Психея^[28].
• 14 жовтня — Сонячне (часткове) затемнення, яке можна було спостерігати в Північній Америці, Центральній Америці, Південній Америці^[29].
• 26 жовтня — запуск китайського космічного корабля «Шеньчжоу-17» із трьома космонавтами на борту до космічної станції «Тяньгун»"^[30].
• 28 жовтня — Місячне (півтіньове) затемнення, яке було видно в Азії, Європі та Африці^[31].

• 11 листопада — в Індонезії виявили проєхидну Аттенборо, яка вважалася вимерлою понад 60 років тому^[32].

• 22 березня — Роберт Меткалф здобув премію Тюрінга за винахід Ethernet^[33].

• Премію з медицини та фізіології здобули біохіміки Каталін Каріко (Угорщина-США) та Дрю Вайсман (США) з Пенсільванського університету «за відкриття щодо модифікацій нуклеозидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19»^[34].
• Премію з фізики здобули П'єр Агостіні, Ференц Краус та Анн Л'Юйє «за експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині»^[35].
• Премію з хімії отримали Муні Бавенді, Луїс Брюс та Олексій Єкімов «за відкриття та синтез квантових точок»^[36].

• 9 січня — Александр Мюллер, 95, швейцарський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1987)^[37].
• 29 січня — Вілл Штеффен, 75, американсько-австралійський хімік^[38].
• 15 лютого — Пол Берг, 96, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1980)^[39].
• 27 лютого — Литвиненко Леонід Миколайович, 84, радянський і український фізик та педагог, директор РІ НАН України (1985—2017), Заслужений діяч науки і техніки України (1997).^[40].
• 5 березня — Франсіско Хосе Аяла, 88, іспансько-американський біолог, філософ та педагог^[41].
• 7 березня — Романенко Віктор Дмитрович, 92, український вчений в галузі гідробіології, гідроекології, академік НАН України.
• 21 березня — Клод Лорі, 91, французький гляціолог та кліматолог.
• 25 червня — Джон Гудінаф, 100, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії (2019).
• 28 травня — Гаральд цур Гаузен, 87, німецький вірусолог та педагог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (2008).
• 24 липня — Чарльз Мізнер, 91, американський фізик.
• 4 вересня — Ферід Мурад, 86, американський фармаколог, біолог та педагог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1998).