28 тижнів потому — Вікіпедія

28 тижнів потому
28 Weeks Later
ЖанрЖахи, постапокаліптика
трилер, бойовик, драма
РежисерХуан Карлос Фреснаділо
ПродюсерЕндрю Макдональд
Енріке Лопез Лавін
Денні Бойл
СценаристХуан Карлос Фреснаділо
Енріке Лопез Лавін
Ровен Жоффе
У головних
ролях
Роберт Карлайл
Роуз Бірн
Джеремі Реннер
Гарольд Перріно
Кетрін Маккормак
ОператорЕнріке Шед'як
КомпозиторДжон Мерфі
ХудожникMark Tildesleyd
КінокомпаніяDNA Films
Дистриб'юторSearchlight Picturesd, Netflix і Disney+
Тривалість99 хв.
Моваанглійська
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Іспанія Іспанія
Рік2007
Кошторис$15 млн[1]
Касові збори$64,2 млн
IMDbID 0463854
Попередній28 днів потому
Наступний28 років потому
foxmovies.com/movies/28-weeks-later

«28 тижнів потому» (англ. 28 Weeks Later) — британський постапоклапстичний фільм жахів, продовження «28 днів потому». Денні Бойл став продюсером, а режисером фільму став Хуан Карлос Фреснаділо, відомий своїм фільмом «Інтакто». Прем'єра в Україні пройшла 31 травня 2007 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Під час початкового спалаху вірусу Дон, його дружина Еліс і ще четверо тих, хто вижив, ховаються в котеджі на околиці Лондона. Вони чують, як у їхні двері стукає наляканий хлопчик, і Дон впускає його. Через кілька хвилин вони виявляють, що хлопчика переслідують заражені. Дон благає Еліс залишити хлопчика, але вона відмовляється, тому він кидає їх і тікає на човні, а Аліса, хлопчик та решта тих, хто вижив, імовірно, гинуть.

Після того, як інфіковані починають помирати від голоду, війська НАТО беруть контроль над Сполученим Королівством. Через двадцять вісім тижнів після спалаху американські війська під командуванням бригадного генерала Стоуна привозять поселенців. Серед новоприбулих є діти Дона та Еліс, Теммі та Енді, які були поза межами країни під час спалаху. Їх приймають до Першого округу, безпечної зони на Острові Собак, де вони возз'єднуються зі своїм батьком.

Тієї ночі Теммі та Енді втікають з безпечної зони та повертаються до свого колишнього дому, де збирають старі сімейні фотографії. Енді знаходить Еліс живою в напівнепритомному стані. Трьох виявляють американські солдати та повертають до Першого округу, де їх поміщають в ізолятор. Еліс доставляють до карантинної кімнати, де її перевіряє Скарлет, офіцер армії США, і виявляється, що вона безсимптомний носій вірусу. Дон несанкціоновано відвідує Еліс, благаючи її пробачити його. Вони цілуються, Дон заражається й жорстоко вбиває Еліс.

Скарлет рятує Теммі та Енді, усвідомлюючи, що вони генетично можуть містити ключ до лікування вірусу. Заражений Дон починає ефект доміно, швидкого зараження. Серед хаосу американські солдати не можуть відрізнити тих, хто вижив у паніці, від заражених, і їм наказано розстріляти всіх. Один зі снайперів, сержант Дойл, не в змозі виконати наказ, тікає зі Скарлет, Теммі та Енді, коли Повітряні сили США бомбардують Перший округ. Дон є одним із заражених, які вижили після вибухів і втекли до покинутого Лондона.

Флінн, друг Дойла, прибуває на гелікоптері, щоб забрати Дойла, але каже йому залишити цивільних і прямувати до стадіону Вемблі. Дойл ігнорує його вказівки та супроводжує тріо на Вемблі. Вони проникають у покинуту автівку, щоб уникнути нервово-паралітичного газу, який виділяється для вбивства інфікованих, але не можуть завести автомобіль. Коли американські солдати з вогнеметами наближаються, Дойл виходить з машини, щоб завести її, і згоряє живцем. Скарлет і діти втікають до лондонського метро, ​​але Дон вбиває Скарлет і кусає Енді.

Теммі вбиває Дона. У Енді немає симптомів, але він є носієм вірусу. Їх забирає Флінн, який переправляє їх через Ла-Манш до Франції.

Через двадцять вісім днів із радіо в покинутому гелікоптері Флінна лунає голос із французьким акцентом, що просить допомоги. Група інфікованих виходить на станцію паризького метро Трокадеро з видом через Сену на Ейфелеву вежу, показуючи, що вірус поширився на континентальну Європу.

Касові збори

[ред. | ред. код]

Під час показу в Україні, що розпочався 31 травня 2007 року[2], протягом перших вихідних фільм зібрав $45,843 і посів 4 місце в кінопрокаті того тижня. Фільм опустився на сьому сходинку українського кінопрокату наступного тижня і зібрав за ті вихідні ще $15,318.[3] Загалом фільм в кінопрокаті України пробув 3 тижні і зібрав $96,499, посівши 108 місце серед найбільш касових фільмів 2007 року.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 28 Weeks Later (2007) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Movie Details.
  2. 28 Weeks Later: Release Info. imdb.com. Процитовано 1 грудня 2017. (англ.)
  3. 28 Weeks Later: Foreign Grosses. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017. (англ.)
  4. 2007 Ukraine Yearly Box Office. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 1 грудня 2017. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]