3C 48 — Вікіпедія

3C 48
Дані спостережень (Епоха J2000.0[1])
Сузір'яТрикутник[2]
Пряме піднесення0,426245734154 радіан[1]
Схилення0,578746715438 радіан[1]
Червоне зміщення0,369 ± 0,003[3]
Відстань3 866 000 000 світловий рік[4]
Видима зоряна величина (V)16,2[5]
Див. також: Квазар, Список квазарів

3C48 — квазар, відкритий у 1960 році. Це було друге радіоджерело, надійно класифіковане як квазар[6].

3C48 став першим джерелом із Третього Кембриджського каталогу радіоджерел, яке Аллан Сендейдж і Томас А. Метьюз у 1960 році шляхом радіоінтерферометрії ототожнили з галактикою, видимою в оптичному діапазоні[7]. Джессі Л. Грінстайн і Томас Метьюз виявили, що червоний зсув у спектрі квазара становить 0,367 — найбільший серед відомих на той час[8]. Лише в 1982 році було підтверджено, що тьмяна галактика навколо 3C48 має такий самий червоний зсув, що підтвердило ідентифікацію квазара як об'єкта у далекій галактиці[9] і стало першим надійним ототожненням квазара з галактикою на тому ж червоному зсуві.

3C 48 є одним із чотирьох основних калібраторів, які використовуються у Very Large Array (разом із 3C 138, 3C 147 і 3C 286). Видимість усіх інших джерел калібрується за допомогою спостережуваної видимості одного з цих чотирьох калібраторів[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  2. ↑ VizieR
  3. ↑ Tejos N. The UV-bright quasar survey (UVQS): DR1 // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2016. — Vol. 152. — P. 25–25. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.3847/0004-6256/152/1/25 — arXiv:1602.06255
  4. ↑ https://www.webcitation.org/66cMOC5FC?url=http://ned.ipac.caltech.edu/cgi-bin/nph-objsearch?objname=3C%20048
  5. ↑ M.-P. Véron-Cetty, P. Véron A catalogue of quasars and active nuclei: 13th edition // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2010. — Vol. 518. — P. 10–10. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201014188
  6. ↑ Weaver, Kenneth F. (May 1974). The Incredible Universe. National Geographic. 145: 589—633.
  7. ↑ Matthews, Thomas A.; Sandage, Allan R. (1963). Optical Identification of 3c 48, 3c 196, and 3c 286 with Stellar Objects. The Astrophysical Journal. 138: 30—56. Bibcode:1963ApJ...138...30M. doi:10.1086/147615.
  8. ↑ Greenstein, J. L.; Matthews, Thomas A. (1963). Red-Shift of the Unusual Radio Source 3C48. Nature. 197 (4872): 1041—1042. Bibcode:1963Natur.197.1041G. doi:10.1038/1971041a0.
  9. ↑ Todd A. Boroson; Oke, J. B. (1982). Detection of the underlying galaxy in the QSO 3C48. Nature. 296 (5856): 397—399. Bibcode:1982Natur.296..397B. doi:10.1038/296397a0.
  10. ↑ Witz, Stephan W. (4 грудня 2015). Calibration and Flux Density Scale. National Radio Astronomy Observatory. Процитовано 15 травня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=3C_48&oldid=42342515