6-та повітрянодесантна бригада (Польща) — Вікіпедія

6-та повітрянодесантна бригада
пол. 6 Brygada Powietrznodesantowa im. gen. bryg. Stanisława Franciszka Sosabowskiego
Нарукавний знак бригади
Країна	Польща
Вид	Збройні Сили Польщі
Чисельність	бригада
У складі	Головне командування Збройних Сил РП
Гарнізон/Штаб	Краків, Малопольське воєводство
Оборонець	Бригадний генерал Станіслав Сосабовський
Вебсайт	6bpd.wp.mil.pl
Командування
Поточний командувач	полковник Artur Wiatrowski[1]
Медіафайли на Вікісховищі

6-та повітрянодесантна бригада ім. бригадного генерала Станіслава Францішека Сосабовського (6 ПДБр, в/ч 2250) — тактичне з'єднання аеромобільних військ Збройних Сил Польщі чисельністю в бригаду. Штаб дислокується в Краківському гарнізоні.

Бригада носить ім'я Станіслава Сосабовського — польського генерала у часи Другої світової війни, командувача 1-ю окремою парашутною бригадою Польщі у складі армії Великої Британії.

6-та бригада бере свої традиції від 1-ї окремої парашутної бригади^[pl], командиром якої був бригадний генерал Станіслав Сосабовський, сьогодні патрон загону. Родовід підрозділу походить безпосередньо з 6-ї піхотної дивізії^[pl], реформованої в 1957 році в 6-ту Поморську повітряно-десантну дивізію, яка, у свою чергу, у 1986 році була перетворена в 6-у Поморську повітряно-десантну бригаду^[pl]. З 1992 року по 30 червня 2010 року бригада мала назву «десантно-штурмовий». Найвідомішою відмінною рисою бійців бригади є бордовий берет і характерний розпізнавальний знак.

Деякі з солдатів 6-ї бригади проходять навчання в різних кліматичних і рельєфних умовах, наприклад, взимку в Канаді^[2].

Оскільки 6 ПДБр успадковує традиції 6-ї Поморської піхотної дивізії, прапор Краківської 6-ї бригади прикрашений бойовим орденом Військові чесноти.

Бригада імені Генерала Сосабовського має право носити Хрест Грюнвальда 2-го класу після 6-ї Поморської піхотної дивізії, нагородженої ним за військові заслуги, але прапор цією відзнакою не прикрашений.

31 травня 2006 року в Нідерландах 6-та десантно-штурмова бригада була офіційно прикрашена військовою церемонією Орден Віллема Її Величності Королевою Беатріс ван Ораньє-Нассау. 6-та десантно-штурмова бригада, що успадкує традиції 1-ї окремої парашутної бригади, була нагороджена за бойові заслуги 1 ОПБр в Нідерландах, за участь в Операція «Маркет-Гарден».

• бригадний генерал Януарій Команський (1986—1987)
• бригадний генерал Анджей Тишкевич (1987—1989)
• полковник Здзіслав Казімєрський (1989)
• полковник Владислав Сокол (1989—1992)
• бригадний генерал Влодзімєж Міхальський (1992—1994)
• бригадний генерал Мечислав Бєнєк (1994—1997)
• бригадний генерал Броніслав Квятковський (1997—2000)
• полковник Єжи Войцик (2000—2002)
• полковник Мірослав Кнапінський (2002—2004)
• бригадний генерал Єжи Войцик (2004—2008)
• бригадний генерал Анджей Кнап (2008—2010)
• бригадний генерал Богдан Творковський (2010—2012)^[3]
• бригадний генерал Адам Джокс^[4] (2012—2015)
• полковник Войцех Марчвіца (10 листопада 2015 — 2 травня 2016)^[5]ю
• бригадний генерал Ґжегож Галупка (2 травня 2016 р. — 2 липня 2018 р.)
• бригадний генерал Шимон Козятек (2 липня 2018 — 18 листопада 2019)^[6].
• бригадний генерал Ґжегож Гродзкі (18 листопада 2019 — 1 квітня 2022)^[7][8].

Підрозділи бригади дислокуються в трьох гарнізонах, її структура така:

• Командування і штаб — Краків; Штаб бригади складається з восьми відділень, відділу підготовки та матеріально-технічного забезпечення, які організовані відповідно до стандартів НАТО.
• 6-й командний батальйон^[pl] генерал зброї Юзефа Куропескі — Краків;
• 6-й повітряно-десантний батальйон^[pl] ім. розділ ген. Едвін Розлубірський — Глівіце;
• 16-й повітряно-десантний батальйон^[pl] ім. бригадного генерала Mariana Zdrzałki — Краків;
• 18-й повітряно-десантний батальйон^[pl] ім. капітан Ігнацій Газурек — Бельсько-Бяла;
• 6-й логістичний батальйон^[pl] ім. розділ ген. Ігнацій Прондзинський — Краків.

1. ↑ Dowódca 6 Brygady Powietrznodesantowej. wojsko-polskie.pl. Процитовано 14 червня 2022.
2. ↑ Arktyczna szkoła przetrwania
3. ↑ Magdalena Kowalska (26 września 2010). Nowy dowódca 6 BPD. polska-zbrojna.pl. Процитовано 27 вересня 2010.
4. ↑ Magdalena Kowalska-Sendek (10 грудня 2012). Nowy dowódca „czerwonych beretów”. polska-zbrojna.pl. Процитовано 20 листопада 2019.
5. ↑ Magdalena Kowalska-Sendek (14 листопада 2015). Podhalańczyk dowodzi desantowcami. polska-zbrojna.pl. Процитовано 25 січня 2016.
6. ↑ por. Agata Niemyjska (2 липня 2018). 6BPD ma nowego dowódcę. 6bpd.wp.mil.pl. Процитовано 6 липня 2018.
7. ↑ 6BPD ma nowego Dowódcę. 6bpd.wp.mil.pl. 18 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
8. ↑ Kryzys w elitarnej brygadzie powietrznodesantowej. Dymisja dowódcy "Czerwonych Beretów". onet.pl. 6 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.