9-й гусарський полк (Австро-Угорщина) — Вікіпедія

Гусарський полк графа Надашдь №9
Портрет одного з командирів полку - графа Пеячевіча (1864 р.)
На службі1688 — 1918
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
ВидКавалерія (Гусари)
ТипVojna zastava Avstro-ogrske monarhije Збройні сили Австро-Угорщини
РольКавалерія
ЧисельністьПолк
У складі21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битвиВелика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Австро-турецька війна (1735—1739), Війна четверного альянсу, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за польську спадщину 1733-1735, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за австрійську спадщину, Війна за баварську спадщину, Російсько-турецька війна (1787—1792), Наполеонівські війни[1],Італійські війни за незалежність, Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Данська війна (1864), Австро-прусська війна[2], Перша світова війна.

9-ий гусарський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Повна назва: K.u.k. Husaren-Regiment «Graf Nádasdy» Nr. 9

Дата утворення — 1688 рік.

Почесний шеф — Франц Леополь фон Надашдь, австрійський фельдмаршал.

Історія

[ред. | ред. код]

Склад полку

[ред. | ред. код]
Гусари під час Першої світової війни

Набір рекрутів — з 1889 року Прессбург (Братислава).

Національний склад полку (липень 1914) — 81 % угорців та 19 % інших.[3]

Мови полку (1914) — угорська.

Інформація про дислокацію

[ред. | ред. код]

Перша світова

[ред. | ред. код]
  • 1914 рік — штаб і 5-й ескадрон — Сремська Митровиця; 1-й і 3-й ескадрони — Рума (тепер Сербія); 4-й ескадрон — Інджія, 6-й ескадрон — Земун; 2-й — Бієліна. Всі ці міста — на території сучасних Сербії та Боснії і Герцоговини.[4] .
    .
  • 1914 — входить до складу V корпусу, 10 кавалерійська дивізія, 8 Бригада кавалерії

У безпосередньому підпорядкуванні штабу 1-ї армії: 10. дивізія кавалерії (Будапешт) — фельдмаршал-лейтенант Віктор Майр

9. полк гусарів (Будапешт – 1688) – склад на 81% угорці 

Командири полку

[ред. | ред. код]
  • 1859: Вільгельм Базеллі фон Зюссенберг[5]
  • 1865: Ніколас Пеячевіч фон Верйонце[6]
  • 1879: Александр Цвейч де Потішйе[7]
  • 1908: Хайнріх фон Енрікес[8]
  • 1914: Алексадр Хаас[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
  2. Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
  3. Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 18 січня 2012.
  6. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1865. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 18 січня 2012.
  7. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 18 січня 2012.
  8. Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1908. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 18 січня 2012.
  9. - Dragoneregimenter der ö.u. Armee im August 1914 von der k.u.k. Heer. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 січня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Obstlt. Alphons Frhr. v. Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
  • Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
  • B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
  • Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.