Acinetobacter — Вікіпедія

Acinetobacter
Acinetobacter baumannii
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас: Гамма-протеобактерії (γ Proteobacteria)
Ряд: Pseudomonadales
Родина: Moraxellaceae
Рід: Acinetobacter
Brisou and Prevot, 1954
Види
Посилання
Вікісховище: Acinetobacter
Віківиди: Acinetobacter
EOL: 46587978
ITIS: 202
NCBI: 469

Ацинетобактерії (Acinetobacter, від грец. α- — «не», κίνησις — «рух», βακτήριον — «щось маленьке», пізніше — «бактерія» — тобто «нерухома бактерія») — рід грам-негативних бактерій класу гамма-протеобактерій. Представники роду нерухомі, негативні на оксидазу та зазвичай спостерігаються парами. Ці бактерії — важливі організми ґрунту, важливі гравці у мінералізації таких речовин як ароматичні сполуки. Також бактерії Acinetobacter є відносно частим збудником опортуністичних інфекцій у лікарнях[1], харчових отруєнь і діареї мандрівників.

Рід ацинетобактерії  Утворюють дрібні (1,0-1,5 × 1,5-2,5 мкм), капсульні нерухомі палички, на що прямо вказує їхня назва [від грец. а-, відмова, + kinesis, рух, + bakter бактерія]. В мазках розташовуються парами, короткими ланцюжками або безладними скупченнями. Джгутиків не мають, але завдяки наявності полярних фімбрій на щільних середовищах для бактерій характерна псевдорухливість.

Добре ростуть на звичайних середовищах, утворюючи колонії, що нагадують колонії ентеробактерій.
Ацинетобактерії широко поширені в природі, їх виділяють з води, ґрунту, пастеризованого молока, заморожених продуктів, а також з повітря стаціонарів і змивів з різного медичного обладнання, розчинів і препаратів (в тому числі крові).[2] Їхня здатність виживати на вологих і сухих поверхнях, а також витримувати вплив різних поширених дезінфекційних засобів дозволяє деяким видам ацинетобактерій виживати в лікарняних умовах.[2] Крім того, багато які види ацинетобактерій можуть рости в широкому діапазоні температур, що дозволяє їм виживати в найрізноманітніших середовищах.[2]

Вони виявлені на шкірних покривах 25% клінічно здорових людей (особливо медичного персоналу), а також на слизовій оболонці носоглотки (більше 7% обстежених індивідуумів). У здорових людей наявність колоній ацинетобактерій на шкірі корелює із низькою частотою випадків алергії;[3] Вважається, що ацинетобактерії захищають від алергії.[4]

Ацинетобактерії часто виділяють при ураженнях шкірних покривів, дихальних шляхів (наприклад, позитивні результати отримані у 45% пацієнтів з трахеостомії), сечовивідного тракту і статевих органів, при кон'юнктивітах, а також ендокардітах, менінгітах, перитонитах і септицемія. Акинетобактерії — другі (після псевдомонад) по частоті виділення з клінічних зразків неферментуючі грамнегативні палички. Останнім часом реєструють збільшення частоти госпітальних інфекцій, викликаних акинетобактеріями, у пацієнтів з порушеннями імунітету, які важко піддаються лікуванню (становлять 05-25% всіх нозокоміальних інфекцій).


Патогенез уражень ацинетобактеріями

Прямо пов'язаний з порушеннями імунітету, оскільки ацинетобактерії ( Акинетобактером ) позбавлені будь-яких факторів патогенності, виключаючи ЛПС клітинної стінки. Капсула пригнічує ефективність фагоцитарних реакцій і полегшує адгезію до епітелію, а здатність до секреції бактеріоцинів полегшує його колонізацію.

Принципи мікробіологічної діагностики. При розпізнаванні акинетобактером слід пам'ятати, що в мазках з нативного матеріалу домінують кокові і кокобацилярні, а в мазках із культур — паличкоподібні форми. Мікроорганізми ростуть на простих середовищах, утворюючи блискучі блакитні колонії. На КА через 48 год формують опуклі сіровато-білі колонії (2-3 мм), іноді оточені зоною гемолізу.

Лікування

[ред. | ред. код]

Ацинетобактерії мають природну стійкість до багатьох класів антибіотиків, включаючи пеніцилін, хлорамфенікол, і часто до аміноглікозидів. Повідомлялося про резистентність до фторхінолонів під час терапії, що також призводило до підвищення резистентності до інших класів препаратів через активне виведення (ефлюкс) лікарських засобів з клітин цих бактерій. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) повідомили про різке підвищення стійкості різноманітних штамів ацинетобактерій до антибіотиків, і карбапенеми визнані золотим стандартом лікування останньої надії.[5] Ацинетобактерії незвичайні тим, що вони чутливі до сульбактаму, який зазвичай використовується для пригнічення бактеріальної бета-лактамази, але це приклад антибактеріальних властивостей самого сульбактаму.[6] Нещодавно сульбактам-дурлобактам, нове антибактеріальне поєднання, яке проходить третю фазу випробувань, показало гарну активність in vitro у тому числі проти резистентних до карбапенему ізолятів A. baumannii (чутливість 92%).[7]

У листопаді 2004 року Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) повідомили про зростання кількості випадків зараження крові A. baumannii у пацієнтів військових госпіталів, в яких лікувалися військовослужбовці, поранені в Іраку та Кувейті під час операції «Іракська свобода» та в Афганістані під час операції «Нескорена свобода».[8] Більшість з цих випадків були стійкими до багатьох лікарських засобів. В одній з вибірок ізолятів з армійського медичного центру Уолтера Ріда 13 (35%) були чутливі лише до іміпенему, а два (4%) були стійкі до всіх протестованих препаратів. Для лікування інфекцій, спричинених штамами A. baumannii зі стійкістю до багатьох антибіотиків, використовувався один антимікробний препарат - колістин (поліміксин Е); однак тестування на чутливість до колістину для ізолятів, описаних у цьому звіті, не проводилося. Оскільки A. baumannii можуть виживати на сухих поверхнях до 20 днів, вони становлять високий ризик поширення та зараження в лікарнях, потенційно наражаючи пацієнтів з ослабленим імунітетом та інших пацієнтів на ризик розвитку стійких до ліків інфекцій, які часто є смертельними та зазвичай дорогими в лікуванні. Були задокументовані випробування вакцин для профілактики інфекцій, спричинених ацинетобактеріями.[9][10]

Повідомляється, що ця бактерія чутлива до фагової терапії.[11]

Також повідомлялося, що антисенсорні олігомери, що пригнічують гени, а саме пептидно-кон’юговані фосфородиамідат-морфолінові олігонуклеотиди, пригнічують ріст ацинетобактерій у тестах, проведених на тваринах, інфікованих стійкими до антибіотиків штамами A. baumannii.[12][13]

Поєднання сульбактам/дурлобактам (Xacduro) було схвалено для медичного використання в Сполучених Штатах у травні 2023 року.[14]

Метод запобігання поширенню інфекції

[ред. | ред. код]

Велика кількість внутрішньолікарняних інфекцій у британських лікарнях спонукала британську Національну службу охорони здоров’я дослідити дієвість аніонів в очищенні повітря, і виявилось, що повторні повітряно-крапельні інфекції ацинетобактеріями у палатах успішно усувалися шляхом встановлення негативного іонізатора повітря — завдяки йому рівень інфекцій впав до нуля.[15][16] Така дієвість пояснюється не бактерицидним впливом аніонів, а впливом озону[17] та тим, що аніони негативно заряджають поверхні пластикового медичного обладнання, завдяки чому вони відштовхують, а не притягують бактерії, що переносяться повітрям.[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gerischer U (editor). (2008). Acinetobacter Molecular Biology (вид. 1st). Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-20-2. Архів оригіналу за 29 вересня 2016. Процитовано 22 січня 2009.
  2. ↑ а б в Doughari HJ; Ndakidemi PA; Human IS; Benade S (2011). The ecology, biology and pathogenesis of Acinetobacter spp.:an overview. Microbes and Environments. 26 (2): 101—112. doi:10.1264/jsme2.me10179. PMID 21502736.
  3. ↑ Hanski, I.; Von Hertzen, L.; Fyhrquist, N.; Koskinen, K.; Torppa, K.; Laatikainen, T.; Karisola, P.; Auvinen, P.; Paulin, L.; Makela, M. J.; Vartiainen, E.; Kosunen, T. U.; Alenius, H.; Haahtela, T. (2012). Environmental biodiversity, human microbiota, and allergy are interrelated. Proceedings of the National Academy of Sciences. 109 (21): 8334—8339. Bibcode:2012PNAS..109.8334H. doi:10.1073/pnas.1205624109. PMC 3361383. PMID 22566627.
  4. ↑ Debarry, J.; Hanuszkiewicz, A.; Stein, K.; Holst, O.; Heine, H. (2009). The allergy-protective properties of Acinetobacter lwoffii F78 are imparted by its lipopolysaccharide. Allergy. 65 (6): 690—697. doi:10.1111/j.1398-9995.2009.02253.x. PMID 19909295. S2CID 28194712.
  5. ↑ Rahal J (2006). Novel antibiotic combinations against infections with almost completely resistant Pseudomonas aeruginosa and Acinetobacter species. Clin Infect Dis. 43 (Suppl 2): S95—9. doi:10.1086/504486. PMID 16894522.
  6. ↑ Wood GC, Hanes SD, Croce MA, Fabian TC, Bougher BA (2002). Comparison of ampicillin-sulbactam and imipenem-cilastatin for the treatment of Acinetobacter ventilator-associated pneumonia. Clin Infect Dis. 34 (11): 1425—30. doi:10.1086/340055. PMID 12015687.
  7. ↑ Segatore, Bernardetta; Piccirilli, Alessandra; Cherubini, Sabrina; Principe, Luigi; Alloggia, Giovanni; Mezzatesta, Maria Lina; Salmeri, Mario; Di Bella, Stefano; Migliavacca, Roberta; Piazza, Aurora; Meroni, Elisa; Fazii, Paolo; Visaggio, Daniela; Visca, Paolo; Cortazzo, Venere (22 серпня 2022). In Vitro Activity of Sulbactam–Durlobactam against Carbapenem-Resistant Acinetobacter baumannii Clinical Isolates: A Multicentre Report from Italy. Antibiotics (англ.). 11 (8): 1136. doi:10.3390/antibiotics11081136. ISSN 2079-6382. PMC 9404735. PMID 36010006.
  8. ↑ Centers for Disease Control and Prevention (2004). Acinetobacter baumannii infections among patients at military medical facilities treating injured U.S. service members, 2002-2004. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 53 (45): 1063—6. PMID 15549020.
  9. ↑ Ahmad TA, Tawfik DM, Sheweita SA, Haroun M, El-Sayed LH (2016). Development of immunization trials against Acinetobacter baumannii. Trials in Vaccinology. 5: 53—60. doi:10.1016/j.trivac.2016.03.001.
  10. ↑ Tawfik DM, AhmadTA, Sheweita SA, Haroun M, El-Sayed LH (2017). The detection of antigenic determinants of Acinetobacter baumannii. Immunology Letters. 186: 59—67. doi:10.1016/j.imlet.2017.04.004. PMID 28427887.
  11. ↑ Matsuzaki S, Rashel M, Uchiyama J та ін. (October 2005). Bacteriophage therapy: a revitalized therapy against bacterial infectious diseases. J. Infect. Chemother. 11 (5): 211—9. doi:10.1007/s10156-005-0408-9. PMID 16258815. S2CID 8107934.
  12. ↑ Geller BL, Marshall-Batty K, Schnell FJ та ін. (October 2013). Gene-Silencing Antisense Oligomers Inhibit Acinetobacter Growth In Vitro and In Vivo. J. Infect. Diseases.
  13. ↑ Beyond antibiotics: PPMOs offer new approach to bacterial infection. 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  14. ↑ FDA Approves New Treatment for Pneumonia Caused by Certain Difficult-to-Treat Bacteria. U.S. Food and Drug Administration (Пресреліз). 24 May 2023. Процитовано 24 May 2023. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  15. ↑ Air ionizers wipe out hospital infections. The New Scientist. Процитовано 30 серпня 2006.
  16. ↑ Kerr, Kevin G.; Beggs, Clive B.; Dean, Stephen G.; Thornton, Judith; Donnelly, Judith K.; Todd, Neil J.; Sleigh, P. Andrew; Qureshi, Andleeb; Taylor, Charles C. (1 лютого 2006). Air ionisation and colonisation/infection with methicillin-resistant Staphylococcus aureus and Acinetobacter species in an intensive care unit. Intensive Care Medicine (англ.). Т. 32, № 2. с. 315—317. doi:10.1007/s00134-005-0002-8. ISSN 1432-1238. Процитовано 14 жовтня 2024.
  17. ↑ Fletcher, Louise A.; Gaunt, Lindsey F.; Beggs, Clive B.; Shepherd, Simon J.; Sleigh, P. Andrew; Noakes, Catherine J.; Kerr, Kevin G. (17 квітня 2007). Bactericidal action of positive and negative ions in air. BMC Microbiology. Т. 7, № 1. с. 32. doi:10.1186/1471-2180-7-32. ISSN 1471-2180. PMC 1868029. PMID 17439657. Процитовано 14 жовтня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Shepherd, Simon J.; Beggs, Clive B.; Smith, Caroline F.; Kerr, Kevin G.; Noakes, Catherine J.; Sleigh, P. Andrew (12 квітня 2010). Effect of negative air ions on the potential for bacterial contamination of plastic medical equipment. BMC Infectious Diseases. Т. 10, № 1. с. 92. doi:10.1186/1471-2334-10-92. ISSN 1471-2334. PMC 2873555. PMID 20384999. Процитовано 14 жовтня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)


Бактерія Це незавершена стаття з бактеріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Acinetobacter&oldid=43685625