Етозаври — Вікіпедія
† Етозаври Час існування: пізній тріас, 231.4–201.4 млн р. т. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Родина та підродини | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Етозаври (Aetosauria з гр. «орел» + «ящір») — група крокодилоподібних плазунів-архозаврів. Це були всеїдні або травоїдні псевдозухії середніх і великих розмірів, частина гілки архозаврів, ближча до крокодилів, ніж до птахів та інших динозаврів. Всі відомі етозаври датуються пізнім тріасом, і в деяких шарах цього ярусу вони є одними з найпоширеніших викопних хребетних тварин. Скам'янілості етозаврів відомі з Європи, Північної та Південної Америки, частини Африки та Індії. Найчастіше знаходять кісткові лусочки або панцирні пластинки, які складали їхню броню.
Майже всі етозаври (крім роду Aetosauroides) належать до родини Stagonolepididae. Описано понад 20 родів етозаврів, однак з приводу опису деяких з цих родів останнім часом виникають суперечки. Наразі визнано два окремі підряди етозаврів — Desmatosuchia та Aetosaurinae, що ґрунтуються насамперед на відмінностях у морфології черепа[1].
Викопний матеріал етозавра був вперше відкритий на початку 19 століття, хоча перші рештки, які були описані, були прийняті за риб'ячу луску. Пізніше етозаври були визнані родичами крокодилів, і тоді їх інтерпретували як напівводних падальщиків, тісно споріднених з фітозаврами. Подальші дослідження встановили, що етозаври були повністю наземними тваринами та, ймовірно, певною мірою травоїдними. Деякі їхні види мають ознаки, які могли бути пристосуванням до копання в пошуках їжі. Знайдені імовірні гніздові конструкції також відносять до етозаврів, але такий зв'язок вважається сумнівним[2].
Назва етозавр перекладається як «ящір-орел», що відсилає до того, що їхній череп дещо схожий на пташиний.
Вони мали маленькі голови, задерті догори морди, прямі кінцівки та тіло, вкрите чотирма рядами пластинчастих остеодерм (кісткових щитків). Вони мали довге та вузьке тіло, крокодилоподібне тіло, завдовжки до 3 метрів. Тіло було вкрите важкою бронею зі шкірних пластинок та кісткових щитків, деякі види мали довгі рогові шипи по боках тіла. Череп етозаврів відносно невеликий порівняно з їхнім тілом і має досить характерну форму. Голова біла вузькою і закінчувалась тупою лопатеподібною мордою та листоподібними зубами, що призначені для пережовування листя або викопування коріння. Є дані, що етозаври мали велике округле черево, для перетравлення грубої рослинної їжі.
Жили етозаври у вологому кліматі суперматерика Пангея. Вони були рослинноїдними. Етозаври були малорухливими та захищались від ворогів своєю товстою бронею та довгими шипами.
Ряд містить одну родину Stagonolepididae, що поділяється на три підродини:
- Stagonolepididae
Рід | Статус | Вік | Місцезнаходження | Формація | Примітки | Зображення |
---|---|---|---|---|---|---|
Дійсний | Норійський ярус | Формація Чінле | ||||
Nomen dubium | Пізній тріасовий період | Формація Чінле | Етозавр чиє ім'я означає «міцний ящір» і може бути молодшим синонімом Stagonolepis | |||
Дійсний | Карнійський ярус | Формація Чінле | ||||
Дійсний | Карнійський ярус — Норійський ярус | Формація Санта Марія | Етозавр з остеодермами, як у aetosaurinae, та хребцями як у desmatosuchinae | |||
Дійсний | Карнійський ярус — Норійський ярус | Формація Ішігуаласто | ||||
Дійсний | Штубенсандштейн | Дрібний (1,5 м завдовжки) Етозавр з широким географічним розподілом | ||||
Nomen dubium | Карнійський ярус — Норійський ярус | Формація Ішігуаласто | ||||
Дійсний | Пізній тріасовий період | Група Доккум | ||||
Дійсний | Пізній тріасовий період | |||||
Дійсний | Карнійський ярус | Група Доккум | ||||
Lapsus calami | Lapsus calami Desmatosuchus | |||||
Дійсний | Карнійський ярус — Норійський ярус | Група Доккум | ||||
Дійсний | Пізній тріасовий період | Формація Пекін | ||||
Молодший синонім | Карнійський ярус | Формація Чінле | Можливо молодший синонім Rioarribasuchus | |||
Дійсний | Карнійський ярус | Група Доккум | ||||
Дійсний | Норійський ярус | Формація Булл Каньйон | ||||
Дійсний | Норійський ярус | Формація Лос Колорадос | ||||
Дійсний | Карнійський ярус — Ретський ярус | Штубенсандштейн | ||||
Дійсний | Норійський ярус | Формація Редонда | ||||
Можливо молодший синонім | Карнійський ярус | Формація Чінле | Можливо це молодший синонім Heliocanthus | |||
Дійсний | Карнійський ярус | Формація Тековас | Спочатку описаний як Desmatosuchus | |||
Дійсний | Карнійський ярус | Люсімут Сандстоун | ||||
Молодший синонім | Молодший синонім of Aetosaurus | |||||
Дійсний | Карнійський ярус | Формація Тековас | Спочатку описаний як Desmatosuchus | |||
Дійсний | Норійський ярус | Формація Чінле | Спочатку описаний як Aetosaurus | |||
Дійсний | Група Доккум |
Кладограма за Parker et al. (2008):
Aetosauria |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кладограма за Julia B. Desojo, Martin D. Ezcurra and Edio E. Kischlat (2012).
Aetosauria |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Parker, William G. (21 січня 2016). Revised phylogenetic analysis of the Aetosauria (Archosauria: Pseudosuchia); assessing the effects of incongruent morphological character sets. PeerJ (англ.). Т. 4. с. e1583. doi:10.7717/peerj.1583. ISSN 2167-8359. PMC 4727975. PMID 26819845. Процитовано 16 серпня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Desojo, Julia B.; Heckert, Andrew B.; Martz, Jeffrey W.; Parker, William G.; Schoch, Rainer R.; Small, Bryan J.; Sulej, Tomasz (2013-01). Aetosauria: a clade of armoured pseudosuchians from the Upper Triassic continental beds. Geological Society, London, Special Publications (англ.). Т. 379, № 1. с. 203—239. doi:10.1144/SP379.17. ISSN 0305-8719. Процитовано 16 серпня 2024.
- Archosauromorpha: Suchia (Aetosauridae) — Palaeos.com
- Aetosauria Translation and Pronunciation Guide — Ben Creisler
- Introduction to the Aetosauria [Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] — University of California Museum of Paleontology