Ammospermophilus harrisii — Вікіпедія

Ammospermophilus harrisii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Ammospermophilus
Вид:
A. harrisii
Біноміальна назва
Ammospermophilus harrisii
(Audubon & Bachman, 1854)

Ammospermophilus harrisii — вид гризунів родини Sciuridae[2]. Він зустрічається в Аризоні та Нью-Мексико в Сполучених Штатах, а також у Сонорі в Мексиці. Вони пристосовані до спекотних погодних умов, включаючи техніку, яка називається «відкидання тепла». Вони мають різноманітний раціон, включаючи рослинність, комах, дрібних гризунів і падло.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

A. harrisii досягає довжини голови й тулуба приблизно від 21,6 до 26,7 сантиметрів і довжини хвоста від 6,7 до 9,2 сантиметрів із вагою від 113 до приблизно 150 грамів[3]. Забарвлення спини сіро-буре з вкрапленнями рудуватих і жовтувато-бурих частин в області голови і задніх ніг. З обох боків тіла є одна і чітка тонка біла лінія, паралельна хребту. Черево біле. Хвіст зверху від вугільно-чорного до сірого, знизу сірий, волоски на хвості чорно-білі[3].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

A. harrisii живе в різних пустельних місцях проживання і в основному населяє території, де ростуть кактуси та чагарникова рослинність. Тварини активні вдень і зустрічаються цілий рік і не відкладають жирові запаси. Вони живуть на землі, але можуть дуже добре лазити по кактусах або купах уламків. Всеїдні; харчуються в основному плодами кактусів і зеленими частинами рослин, а також насінням рослин, яке вони збирають у свої защічні мішки; крім того, доступними комахи[3]. Живуть тварини в плоских і малопомітних норах, які часто будують навколо каменів, кактусів і кущів. Великі насіння часто зберігаються в норах. Усередині нори зазвичай є камера, сконструйована як гніздова камера та вистелена гніздовим матеріалом. Щільність популяції низька, і тварини розкидані по ареалі. Відстань активності особин становить у середньому близько 275 метрів від нори. Тварини швидко пересуваються і майже не стоять на місці, бігаючи по пустелі. Коли вони стикаються з потенційною загрозою, вони видають довгу монотонну трель[3].

Шлюбний період відбувається щорічно, починаючи з кінця грудня і триває до весни. Молоді тварини народжуються в норах після 30-денного періоду вагітності, при цьому виводок складається в середньому з 6,5 дитинчат. Якщо річна температура помірна, може відбуватися два виводки на рік. Молоді тварини покидають нору матері вперше через чотири-п'ять тижнів, їх відлучають через сім тижнів і приблизно через 220 днів вони повністю дорослі[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T.; Castro-Arellano, I.; Lacher, T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Ammospermophilus harrisii. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T42399A115189204. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T42399A22251385.en. Процитовано 10.03.2022.
  2. Thorington, R.W. Jr; Hoffman, R.S. (2005). «Family Sciuridae». In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 797. ISBN 978-0-8018-8221-0.
  3. а б в г д Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; S. 250–251. ISBN 978-1-4214-0469-1