Aprilia Racing — Вікіпедія

Aprilia Racing — спортивний підрозділ компанії Aprilia, італійського виробника мотоциклів, створений для представництва компанії у змаганнях з мотоспорту, насамперед у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP, також у серії WSBK, у змаганнях з мототріалу, супермото та мотокросу. Станом на 2013 рік Aprilia Racing виграла 52 титули чемпіона світу у різних класах.

Aprilia Racing
Сезон 2022 MotoGP
Статистика виступів у MotoGP
Дебют1985
Остання гонка2011
Чемпіони світу
Всього19
Moto2/250ccІталія Макс Б'яджі (1994)
Італія Макс Б'яджі (1995)
Італія Макс Б'яджі (1996)
Італія Лоріс Капіроссі (1998)
Італія Валентіно Россі (1999)
Італія Марко Меландрі (2002)
Сан-Марино Мануель Поджиалі (2003)
Іспанія Хорхе Лоренсо (2006)
Іспанія Хорхе Лоренсо (2007)
Moto3/125ccІталія Алессандро Граміньї (1992)
Японія Казуто Саката (1994)
Італія Валентіно Россі (1997)
Японія Казуто Саката (1998)
Італія Роберто Локателлі (2000)
Франція Арно Вінсен (2002)
Іспанія Альваро Баутіста (2006)
Угорщина Габор Талмаші (2007)
Іспанія Хуліан Сімон (2009)
Іспанія Ніко Тероль (2011)
Інша інформація
Сайтbearacer.com

Aprilia дебютувала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у середині 1980-их в класі 125cc та 250cc з італійськими гонщиками Алессандро Граміньї та Лорісом Реджіані. Це стало ключем до філософії команди «Зроблено в Італії». Відносно невеликий виробник в порівнянні з японськими гігантами, Aprilia завжди приділяла багато уваги участі в мотогонках, здобувши у класі 125cc 10 кубків конструкторів, та ще 9 у класі 250cc, ставши четвертим найуспішнішим виробником в історії MotoGP.

У 1987 році Лоріс Реджіані на Гран-Прі Сан Марино в класі 125cc виграв на Aprilia першу гонку.

Граміньї у 1992 році здобув для Aprilia перший титул чемпіона світу в класі 125cc,[1] Через два роки Казуто Саката здобув другий титул у тій же категорії.

Перший тріумф у класі 250cc був пов'язаний з Максом „Імператором“ Б'яджі, який поклав успішний початок ері домінування Aprilia в класі, вигравши на Aprilia RSV250 3 чемпіонати світу поспіль у 1994-1996 роках.[2]

У сезоні 1998 Лоріс Капіроссі виграв ще один чемпіонат у класі „четвертинок“.

Кінець 1990-х ознаменувався успішною співпрацею «Aprilia Racing» з Валентіно Россі, який виграв свої перші 2 з 9 чемпіонатів на мотоциклах Aprilia. Перші чотири роки своєї кар'єри він провів саме на мотоциклах Aprilia, вигравши у 1997 році чемпіонат в класі 125cc, а в 1999-у — в класі 250cc, після чого перейшов у „королівський“ клас.

Aprilia Racing також вирішила зробити великий стрибок, перейшовши до класу 500cc, де вже понад чверть століття тріумфували японські виробники. Звичайно, задача не була легкою, і в перші роки (1996-2000) завод з Ноале, з президентом Івано Беджіо та нідерландським інженером Яном Віттевеєном працював над розробкою конкурентного прототипу. Допомагали у цьому Лоріс Реджіані, Тетсуя Харада, Доріано Ромбоні та Джеремі МакВільямс, які представляли команду у гонках.

У менших класах успішні виступи команди продовжувались, завдяки новій хвилі італійських талантів. У класі 125cc в сезоні 2000 черговий титул здобув Роберто Локателлі, у 250cc Марко Меландрі та Мануель Поджиалі тріумфували у 2002 та 2003 роках відповідно.

Між тим, шлях Aprilia до успіху в прем'єр-класі продовжувався. У 2002-му клас 500cc був замінений на MotoGP, разом з цим змінився технічний регламент: дозволений робочий об'єм двигуна був збільшений з 500 см³ до 990 см³. Сподіваючись кинути виклик японським гігантам Honda і Yamaha, Aprilia дебютувала в чемпіонаті з інноваційним 3-циліндровим RS Cube. Однак, незважаючи на зусилля Реджіса Лаконі, Коліна Едвардса, Норіюкі Хаги, Гаррі МакКоя та Джеремі МакВільямса, бажані результати не були досягнуті, що змусило Aprilia відмовитись від участі у класі MotoGP в кінці сезону 2004.

Акцент був зміщений до класів 125cc та 250cc, де Aprilia не оминула увагою появою ряду висхідних зірок у сусідній Іспанії. Так, Альваро Баутіста переміг у класі 125cc в 2006 році, а Хорхе Лоренцо двічі тріумфував в категорії 250cc у 2006 і 2007 роках.

Пізніше ще два іспанці— Хуліан Сімон у 2009-му та Ніко Тероль у 2011-му здобули на Aprilia останні перемоги до введення класу Moto3, після чого завершилась досить успішна ера Aprilia Racing у MotoGP.

12 вересня 2014 року було офіційно повідомлено про підписання 4-річного контракту між «Aprilia Racing» та командою Фаусто Грезіні Gresini Racing для участі у класі MotoGP з сезону сезону 2015. Від цього виграли обидві сторони: Грезіні зекономив кошти, які мав витратити на мотоцикли, а Aprilia отримала досвідченого партнера для розвитку свого гоночного проекту, а також зекономила кошти, орієнтовно 3,4 млн.€.[3] Одним із гонщиків буде Альваро Баутіста. Сам Грезіні протягом одного сезону своєї кар'єри виступав на Aprilia: у 125cc у 1989 році.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aprilia Motorcycle History (англ.) . motorcycle.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25.09.2014.
  2. Aprilia Racing History: 1994. aprilia.com (англ.) . Piaggio SPA. Процитовано 25.09.2014.
  3. David Emmett (12.09.2014). Now Official: Aprilia Announce Their Return To MotoGP With Gresini. motomatters.com (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12.09.2014.
  4. The history of Aprilia in the World Championship. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 18.09.2014. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 25.09.2014.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  • Офіційний сайт (англ.)