Arabidopsis lyrata — Вікіпедія

Arabidopsis lyrata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Гусимка (Arabidopsis)
Вид:
A. lyrata
Біноміальна назва
Arabidopsis lyrata

Arabidopsis lyrata — вид трав'янистих рослин родини капустяні (Brassicaceae). Етимологія: лат. lyrata — «ліроподібний»[1].

Дворічна або багаторічна рослина гола чи запушена. Стебла прості або дещо розгалужені від основи, прямовисні чи стеляться, зазвичай гіллясті дистально, 0.5–5 дм, запушені базально. Прикореневе листя: черешок 0.5–6 см; пластина оберненоланцетна або яйцеподібна, 0.5–8.5 см × 2–18 мм, поля цілі, зубчасті чи ліроподібно-перистонадрізні, верхівки тупі, поверхня гола або від негусто до густо запушеної. Стеблові листки коротко черешкові чи сидячі; пластини оберненоланцетні, 0.4–4.2 см × 1–8(10) мм (менші дистально), як правило, краї цілі, виїмчасті або туманно зубчасті, рідко лопатеві. Квіти: чашолистки 2–4.5 мм; пелюстки білі або пурпурові, лопатчаті або оберненояйцеподібні, 4–10 × 1.5–4 мм. Плоди горбкуваті, сплющені, (1.5)2–4.5 см × 0.8–1.8 мм. Насіння світло-коричневе, (сплющене), довгасте, 0.8–1.4 мм.

Поширення

[ред. | ред. код]

Азія: Росія, Японія — Хоккайдо, Хонсю; Європа: Україна, Австрія, Чехія, Велика Британія, Італія, Німеччина, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція; Північна Америка: Канада, США[2].

В Україні вид росте на скелях, схилах, на кам'янистих місцях та у високогір'ї (хр. Чорногора, Чивчинські гори)[3].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2017.
  2. Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 123.

Джерела

[ред. | ред. код]