Büssing — Вікіпедія

Büssing

Тип	бізнес підприємство і truck manufacturerd
Організаційно-правова форма господарювання	Aktiengesellschaft[d]
Галузь	автомобільна промисловість
Засновано	1903, 1920, 1922, 1931, 1943, 1950, 1960 і 1971
Засновник(и)	Heinrich Büssingd
Закриття (ліквідація)	1971
Штаб-квартира	Брауншвейг і Мюнхен
Члени правління	Otto C. Schirzd[1]
Продукція	вантажний автомобіль
Дочірні компанії	Büssing-NAG[d]
Büssing у Вікісховищі

Компанія Büssing була заснована у Брауншвайгу інженером-механіком Генріхом Бюссінгом (1843—1929) 17 квітня 1903 для виробництва вантажних автомобілів, омнібусів та моторів для них. 31 грудня 1930 компанія об'єдналась з Національним Автомобільним товариством (NAG AG) з Берліна в товариство Büssing-NAG, яке стало найбільшою компанією Центральної Європи з виробництва вантажівок, автобусів. Контрольний пакет акцій Büssing-NAG було куплено компанією MAN. Особливістю вантажівок, автобусів був розміщений під рамою бензиновий мотор, дизель (Unterflurmotor).

Перша 3-тонна вантажівка «Graue Katze» (Сірий кіт) була виготовлена 22 жовтня 1903 року (Генріхом Бюссінгом спроектував 10-місний автобус ще 1900 року). Вона мала 3-ступеневу КП, ланцюговий привід на задні колеса. Наступного року розпочався випуск 12-місних автобусів, для яких відкрили першу 15 кілометрову автобусну лінію і де вони розвивали швидкість до 30 км/год. Найбільший автобус цього періоду перевозив 38 пасажирів. Генріх Бюссінг заклав у Берліні транспортне агентство, яке обслуговували вантажівки його фірми. Близько 400 комплектів шасі автобусів було продано до Лондону, де на їхній базі фірма Straker & Squire Ltd виготовила перші лондонські двоповерхові автобуси. За ліцензією компанії у Відні розпочала випуск вантажівок і автобусів (1907) фірма Maschinenfabrik A. Fross (власники донька Гедвік Бюссінг і її чоловік Антон Фросс). У міжвоєнний період з 130 автобусів Відня сто було виготовлено цією компанією.

З 1913 емблемою компанії Büssing став лев з герба Брауншвайгу. Під час війни були виготовлені панцирники A5P. Через післявоєнну скруту компанія була реорганізована у командитне товариство, згодом акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю (1943). З 1926 було впроваджено конвеєрне виробництво, що дозволило щомісяця виготовляти до 250 автомашин. Під час 2-ї світової війни компанія надалі випускала вантажівки, автобуси, бронетранспортери Sd.Kfz.252. На 1950 у ФРН вона була найбільшим продуцентом автобусів і третім вантажівок. З 1964 розпочався викуп акцій компанії спілкою Salzgitter Gruppe/LHB-Waggonbau, яка продала їх компанії MAN. Заводи компанії Büssing перетворились на підрозділи компанії MAN, яка присвоїла її емблему — лева. Деякий час виготовлювали вантажівки, автобуси MAN-Büssing, а згодом з позначення вилучили назву «Büssing».

• 
  Büssing ZU-550. 1903
• 
  Перший автобус Büssing
• 
  Вантажівка Büssing в Італії. 1944
• 
  Вантажівка Büssing 8000 (1950-1954)
• 
  Автобус DE65. 1965
• 
  Büssing LU 11 (1961-1963)
• 
  Мотор Bs 16 у 320 к.с. під рамою
• 
  вантажівка MAN-Büssing
• 
  Вантажівка MAN 22321 з мотором під рамою

• Вантажівки Вермахту [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
• Вантажівки Büssing [Архівовано 5 липня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
• Вантажівки Büssing-NAG [Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
• Büssing [Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine.]

• Wolfgang H. Gebhardt: Büssing Omnibusse 1904—1971, Schrader Motor-Chronik, Bd. 81, Motorbuch-Verlag, Stuttgart 1998, ISBN 3-613-87171-8 (нім.)
• Nutzfahrzeuge aus Braunschweig. Edition Diesel Queen, ISBN 3-926574-02-X (нім.)

1. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
   d:Track:Q36948990