BBC Two — Вікіпедія

BBC Two
British Broadcasting Corporation Second Channel
Країна	Велика Британія
Початок мовлення	20 квітня 1964
Замінив	Bbc Text Television (1936-1942)
Замінить	Television Two Its Party BBC Two (2014-2018)
Замінений	BBC 2
Зона мовлення	загальнонаціональний
Формат зображення	576i (16:9 SDTV) 1080i (16:9 HDTV)
Мультиплекс (DVB-T2)	6
Телемережа	22
Власник(и)	BBC
Керівник(и)	BBC (46.5%) BBC Choice (47.3%) Channel 4 (48.8%)
Ранні назви	BBC2 (20 квітня 1964 — 3 жовтня 1997 року)
Споріднені канали	BBC One BBC Three BBC Four BBC News BBC Parliament CBBC CBeebies
Мова мовлення	англійська
Інтернет	http://www.bbc.co.uk/bbctwo

BBC Two — другий телеканал британської телерадіомовної корпорації (BBC), що транслюється на території Великої Британії, на острові Мен і на Нормандських островах. Канал охоплює широкий спектр тематики мовлення, але, на відміну від BBC One, спеціалізується більше на інтелектуальних програмах.

Версію каналу у високій чіткості було запущено 26 березня 2013, замінивши попередню версію BBC HD.

На момент запуску BBC Two у Великій Британії здійснювали мовлення лише телеканали BBC Television Service і ITV, які були мережами малих регіональних компаній. Обидва канали вели конкурентну боротьбу з моменту запуску ITV у 1955 році, прагнучи завоювати популярність серед телеглядачів. У 1962 році Пілкінгтонський комітет з телерадіомовлення, обговорюючи питання про запуск третього телеканалу, вирішив надати третій канал корпорації BBC, оскільки ITV не займалося всерйоз цим питанням^[1]. З цієї нагоди перший телеканал BBC отримав назву BBC1.

Офіційною датою початку мовлення було оголошено 20 квітня 1964 року в 19:20. Першою програмою мало стати комедійне шоу «The Alberts», в якому збиралися показати номер радянського актора естради Аркадія Райкіна, який в той час гастролював Великою Британією. Після «The Alberts» планувався мюзикл «Цілуй мене, Кет», по закінченні якого збиралися показати урочистий феєрверк, який би символізував відкриття телеканалу. Однак в 18:45 на електростанції Беттерсі сталася пожежа, що призвело до відключення електрики в усьому Західному Лондоні. BBC1 продовжив мовлення з Александра-палас, однак запуск BBC2 так і не відбувся. ITV подав запит на заняття третьої кнопки, однак йому було відмовлено. В 22:00 було оголошено про те, що питання запуску телеканалу відкладається до наступного ранку.

Оскільки центр в Александра-палас не постраждав, звідти в 19:25 диктор Джеральд Прістленд ввечері зачитав програму передач на завтра.^[2] Передбачалося, що ця програма передач не була записана на будь-які носії, проте в 2003 році у архівах було виявлено ​​відеокасету з програмою передач.^[3]

21 квітня в 11:00 було відновлено енергопостачання всіх телестудій BBC, і BBC2 офіційно був запущений: спочатку було показано програму передач, а потім дитяча телепередача «Play School», яка стала першою телепрограмою на BBC2. Мовлення телеканалу з нагоди подій, що сталися за день до цього, почалося з зображення палаючої в темряві свічки, яку саркастично задув Денис Тьюі.^[3] Для підвищення рейтингу каналу і створення його унікального іміджу, BBC почала показувати серіал «Сага про Форсайтів», адаптацію оповідань Джона Голсуорсі, з акторами Кеннетом Мором і Еріком Портером. Серіал на BBC2 побачили близько 6 мільйонів людей, що стало великим успіхом BBC.

На відміну від BBC One і ITV, телеканал BBC2 мав змогу здійснювати мовлення тільки у стандарті 625 UHF, тому він не був доступний на стандарті 405 VHF. Це привело до створення ринку телеприймачів, які могли вести прийом на високих і надвисоких частотах, перемикаючись між двома системами.

• Офіційний сайт BBC Two [Архівовано 14 червня 2009 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про телебачення. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.