BankID — Вікіпедія
BankID — технологія дистанційної ідентифікації та автентифікації фізичних осіб в інформаційно-телекомунікаційних системах. Суть технології у наданні банком клієнтському сайту ідентифікаційних даних користувача після автентифікації у системі «клієнт-банк». BankID є основним методом ідентифікації в додатку державних послуг Дія.
Специфікація BankID в Україні є додатком до Публічної пропозиції Національного банку України на укладення Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг Національним банком України та складається з двох частин:
- Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з порталом послуг)[1]
- Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з банком)[2]
- ↑ Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з порталом послуг) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Специфікація взаємодії з системою BankID Національного банку України (взаємодія системи BankID НБУ з банком) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
Що таке BankID? [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] | Кабінет Міністрів України
- Система BankID; Електронне підтвердження ідентифікації; Електронний запит на ідентифікацію; Користувач системи BankID // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 612; 250-251; 252; 364. — ISBN 978-617-7627-10-3.