bash — Вікіпедія

bash

Екран роботи з Bash
Тип	Командна оболонка Unix
Автор	Браян Фокс (Brian Fox)
Розробник	проєкт GNU
Перший випуск	7 червня 1989; 35 років тому (1989-06-07)
Стабільний випуск	5.2.21 (9 листопада 2023; 12 місяців тому (2023-11-09))
Платформа	GNU
Операційна система	крос-платформовий
Мова програмування	C
Доступні мови	англійська, багатомовна через gettext
Стан розробки	активний
Ліцензія	GNU General Public License version 3+[1]
Онлайн-документація	gnu.org/software/bash/manual/
Репозиторій	git.savannah.gnu.org/gitweb/?p=bash.git
Вебсайт	домашня сторінка
Медіафайли у Вікісховищі

|source model=

bash (від англ. Bourne again shell, букв. перероджена Shell) — вдосконалена й модернізована варіація командної оболонки Bourne shell. Один із найпопулярніших сучасних різновидів командної оболонки UNIX. Особливо популярна в середовищі GNU/Linux, де часто використовується як командна оболонка за замовчуванням.

Bash — це акронім Bourne-again-shell, тобто знову оболонка Bourne. Назва — це гра слів на Bourne-shell — один з популярних різновидів командної оболонки для UNIX (sh), автором якої є Stephen Bourne (1978), вдосконалена в 1987 Brian Fox. Bourne (Борн) перекликається з англійським словом «born», що означає що «народився», звідси: народжена-знову командна оболонка. Також має місце інша гра слів: «born again» — «народжений знову».

Синтаксис команд bash — це надмножина синтаксису команд Bourne shell. Остаточна специфікація синтаксису команд Bash є в Bash Reference Manual [Архівовано 23 серпня 2011 у WebCite], що поширює проект GNU.

 #!/bin/bash            echo Hello World! 

Цей скрипт містить лише два рядки. Перший повідомляє системі про те, яка програма використовується для запуску файлу. Другий рядок — це єдина дія, яка виконується цим скриптом, він, власне, друкує 'Hello world' у терміналі.

 #!/bin/bash  T1="foo"  T2="bar"  if [ "$T1" = "$T2" ]; then    echo умова виконується  else    echo умова не виконується  fi 

Приклад організації циклів

 #!/bin/bash  for i in $( ls ); do    echo item: $i  done 

 #!/bin/bash  for i in `seq 1 10`;  do    echo $i  done 

 #!/bin/bash  COUNTER=0  while [  $COUNTER -lt 10 ]; do    echo The counter is $COUNTER    let COUNTER=COUNTER+1  done 

Оболонка підтримує механізм створення функцій. Після об'яви функції, її можна викликати як звичайну команду з таким самим способом передачі параметрів. Функції створюються наступним чином

 [ function ] ім'я_функції () перелік_команд [перенаправлення] 

де

• function — не обов'язковий оператор об'яви функції;
• ім'я_функції () — ім'я нової функції з обов'язковим додаванням дужок;
• перелік_команд — списком команд, які розміщені між фігурними дужками {}

Приклад функції, яка перевіряє чи є вказаний параметр шляхом до теки

chck_dir () { # оголошення локальної змінній в функції   local dpath=$1    # якщо тека не існує - завершення роботи функції   if [[ ! -d $dpath ]]   then      echo "файл $dpath не існує або не є текою"     return 1   fi  # перевіряємо чи користувач передав валідний шлях до директорії # якщо ні - завершуємо роботу if [[ ! -d "$1" ]] ; then   echo "Шлях '$1' не існує. Будь ласка, уточнить."   exit 1 fi }  # Виклик функції chck_dir /home/usr001/record 

Переважна більшість важливих скриптів командного процесора Bourne можуть виконуватись без зміни в bash, за винятком тих скриптів Bourne, які посилаються на спеціальні змінні Bourne або використовують вбудовані команди Bourne. Синтаксис команд Bash включає ідеї, позичені в Korn shell (ksh) і C shell (csh), такі як редагування командного рядка, історія команд, стек директорію, змінні $RANDOM і $PPID, і синтаксис заміни команди POSIX : $(…) . Коли Bash використовується як інтерактивний командний процесор, він підтримує автозавершення імен програм, імен файлів, імен змінних тощо, якщо користувач натискає клавішу TAB.

Головне обмеження Bourne shell це те, що він не може виконувати обчислення з цілими числами без породження зовнішнього процесу. Bash може виконувати цілочисельні обчислення всередині процесу використовуючи команду ((…)) і синтаксис змінної $[…], як показано нижче:

 VAR=55             # Встановлюємо змінну VAR, рівною 55  ((VAR = VAR + 1))  # Додаємо одиницю до змінної VAR. Зверніть увагу на відсутність знака '$'  ((++VAR))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю. Виконує префіксний інкремент  ((VAR++))          # Інший спосіб збільшення VAR на одиницю.  Виконує постфіксний інкремент  echo $[VAR * 22]   # Множимо VAR на 22 і передаємо результат команді  echo $((VAR * 22)) # Інший спосіб зробити те саме 

Команда ((…)) так само може використовуватися в умовних твердженнях, тому що її вихідний параметр це 0 або 1, які можуть інтерпретуватися як true або false:

 if ((VAR == Y * 3 + X * 2))  then    echo Yes  fi  ((Z > 23)) && echo Yes 

Команда ((…)) підтримує оператори відношення ==, !=, >, <, >= та <=.

Bash не підтримує обчислення всередині процесу з числами з рухомою комою. Тільки командні процесори UNIX підтримують цю можливість Korn-shell (версія 1993 року) і zsh (починаючи з версії 4.0).

Bash має індивідуальний синтаксис перенаправлення потоків вводу/виводу, який не підтримує Bourne shell. Bash може перенаправляти стандартний потік виводу stdout та стандартний потік повідомлень про помилки stderr в один файл file одночасно. Використовується наступний синтаксис:

 command &> file 

що простіше набрати, ніж еквівалентну команду в синтаксисі Bourne shell, яка спочатку перенаправляє потік stdout у файл file, а потім перенаправляє stderr в той же потік, що і stdout (1 та 2 тут номери стандартних потоків stdout та stderr відповідно):

 command >file 2>&1 

Bash, починаючи з версії 2.05b, може перенаправляти стандартний ввід stdin на текст із рядка, використовуючи синтаксис, який іноді називають «here strings»:

 command <<< "string to be read as standard input" 

Якщо рядок містить пропуски, його слід узяти в лапки.

Приклади:

• Перенаправлення стандартного виводу у файл, запис даних, закриття файлу, скидання stdout

 # make Filedescriptor(FD) 6 a copy of stdout (FD 1)  exec 6>&1  # open file "test.data" for writing  exec 1>test.data  # produce some content  echo "data:data:data"  # close file "test.data"  exec 1>&-  # make stdout a copy of FD 6 (reset stdout)  exec 1>&6  # close FD6  exec 6>&- 

• Відкривання та закривання файлів:

 # open file test.data for reading  exec 6<test.data  # read until end of file  while read -u 6 dta  do    echo "$dta"   done  # close file test.data  exec 6<&- 

• Захоплення виведення зовнішніх команд:

 # execute 'find' and store results in VAR  # search for filenames which end with the letter "h"  VAR=$(find . -name "*h") 

Bash 3.0 підтримує вбудовані регулярні вирази, з синтаксисом подібним до синтаксису Perl:

 [[ string =~ regex ]] 

Синтаксис регулярних виразів задокументовано на сторінках документації man 7 regex. Статус виходу встановлюється в 0, якщо регулярний вираз збігся з рядком, і 1, якщо ні. Значення підвиразів, загорнутих у дужки, можна отримати через змінну ${BASH_REMATCH[@]}, наприклад:

 REGEXP='foo(bar)bl(.*)'  if [[ "abcfoobarbletch" =~ $REGEXP ]]  then    echo "Регулярний вираз збігся з рядком!"    echo "$BASH_REMATCH"      # виводить: foobarbletch    echo "${BASH_REMATCH[1]}"   # виводить: bar    echo "${BASH_REMATCH[2]}"   # виводить: etch  fi 

Вбудовані регулярні вирази працюють швидше, ніж виконання зовнішньої команди grep, бо відповідний регулярний вираз виконується в межах процесу Bash. Якщо регулярний вираз або рядок містять пропуски або метасимволи (такі як '*' або '?'), їх слід узяти в лапки. Рекомендується використовувати змінну для зберігання регулярного виразу, як у вищенаведеному прикладі, для уникнення проблем з екрануванням спеціальних символів. Можна використовувати вивід bash із опцією -x для перевірки, як саме bash сприймає ваш регулярний вираз.

Можливість розширення дужок запозичено в csh. Вона дозволяє довільному рядку бути сформованим з використанням схожої техніки, як це робиться з назвами файлів. Проте в bash згенеровані рядки не зобов'язані бути іменами файлів. Результат кожного розширення рядка не сортується, зберігається порядок зліва направо:

 # This is a bash specific feature  echo a{p,c,d,b}e # ape ace ade abe 

Не слід використовувати цю особливість, якщо скрипт планується портувати, бо в традиційних скриптах розширення рядка не діятиме:

 # A traditional shell does not produce the same output  echo a{p,c,d,b}e # a{p,c,d,b}e 

Скрипти оболонок, написані зі специфічними для bash особливостями (bashism-и) не будуть працювати на системах, де використовується Bourne shell або один із його замінників, без того, щоб bash був встановлений як додаткова оболонка, і звісно, скрипти треба починати з #!/bin/bash. Ця проблема стала особливо важливою, коли Ubuntu почав із жовтня 2006, поставляти Debian Almquist shell, dash, як скриптову оболонку за умовчанням, що призвело до недієздатності численних скриптів.

• Список вбудованих команд bash
• Командна оболонка Unix
• Оболонка Борна
• Korn-shell

• Bash home page [Архівовано 13 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Bash Guide for Beginners [Архівовано 8 серпня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Advanced Bash Scripting Guide [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Learn X in Y minutes Where X=bash [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Конспект по Bash [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Bash Debugger (англ.)
• Learning the shell. (англ.)
• 2008 interview with GNU Bash's maintainer, Chet Ramey (англ.)
• Bash Online Forum [Архівовано 14 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)