Brisbane International — Вікіпедія

Міжнародний турнір Брисбену
Інформація
Засновано2009
РозташуванняБрисбен, Австралія Австралія
Брисбен
 Австралія
АренаТенісний центр Квінсленду
ПокриттяХард / відкритий
Сайтbrisbaneinternational.com.au
КатегоріяATP 250
Сітка28 одиночний
16 кваліфікація
16 парний
Призові$529,680 USD (2019)
КатегоріяWTA 500
Сітка30 одиночний
32 кваліфікація
16 парний
Призові$1,500,000 USD (2020)
CMNS: Brisbane International у Вікісховищі

Brisbane International — міжнародний щорічний тенісний турнір, який проводить Асоціація тенісистів професіоналів у серії ATP 250, та WTA у серії WTA міжнародний турнір. Проводиться щорічно в січні в Брисбені, Австралія на кортах тенісного центру Tennyson Tennis Centre. До 2009 жіночий турнір проводили в Голд-Кост й він мав назву Mondial Australian Women's Hardcourts.

Після 2019 року чоловічий турнір було скасовано через заснування в тому ж місці турніру ATP Cup. Жіночий турнір зі статусом прем'єрного продовжує існування

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
Брисбен 2009 Чехія Радек Штепанек Іспанія Фернандо Вердаско 3–6, 6–3, 6–4
2010 США Енді Роддік Чехія Радек Штепанек 7-6, 7-6
2011 Швеція Робін Содерлінг США Енді Роддік 6-3, 7-5
2012 Велика Британія Енді Маррей Україна Олександр Долгополов 6-1, 6-3
2013 Велика Британія Енді Маррей Болгарія Григор Димитров 7-6, 6-4
2014 Австралія Ллейтон Г'юїтт Швейцарія Роджер Федерер 6–1, 4–6, 6–3
2015 Швейцарія Роджер Федерер Канада Мілош Раонич 6–4, 6–7(2–7), 6–4
2016 Канада Мілош Раонич Швейцарія Роджер Федерер 6–4, 6–4
2017 Болгарія Григор Димитров Японія Кей Нісікорі 6–2, 2–6, 6–3
2018 Австралія Нік Киріос США Раян Гаррісон 6–4, 6–2
2019 Японія Нішікорі Кеі Росія Данило Медведєв 6–4, 3–6, 6–2
2020–2023 Не проводився
2024 Болгарія Григор Димитров Данія Гольгер Руне 7–6(7–5), 6–4
2025 Чехія Їржи Легечка США Райлі Опелка 4–1, відмова

Жінки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
Брисбен 2009 Білорусь Вікторія Азаренко Франція Маріон Бартолі 6–3, 6–1
2010 Бельгія Кім Клейстерс Бельгія Жустін Енен 6–3, 4–6, 7–6(8–6)
2011 Чехія Петра Квітова Німеччина Андреа Петкович 6–1, 6–3
2012 Естонія Кая Канепі Словаччина Даніела Гантухова 6–2, 6–1
2013 США Серена Вільямс Росія Анастасія Павлюченкова 6–2, 6–1
2014 США Серена Вільямс (2) Білорусь Вікторія Азаренко 6–4, 7–5
2015 Росія Марія Шарапова Сербія Ана Іванович 6–7(4–7), 6–3, 6–3
2016 Білорусь Вікторія Азаренко (2) Німеччина Анджелік Кербер 6–3, 6–1
2017 Чехія Кароліна Плішкова Франція Алізе Корне 6–0, 6–3
2018 Україна Еліна Світоліна Білорусь Олександра Саснович 6–2, 6–1
2019 Чехія Кароліна Плішкова (2) Україна Леся Цуренко 4-6, 7-5, 6–2
2020 Чехія Кароліна Плішкова (3) США Медісон Кіз 6–4, 4–6, 7–5
2021–2023 Не проводився
2024 Казахстан Олена Рибакіна   Аріна Соболенко 6–0, 6-3
2025   Аріна Соболенко   Поліна Кудерметова 4–6, 6-3, 6–2

Чоловіки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Брисбен 2009 Франція Марк Жикель
Франція Жо-Вілфрід Тсонга
Іспанія Фернандо Вердаско
Німеччина Міша Зверєв
6-4, 6-3
2010 Франція Жеремі Шарді
Франція Марк Жикель
Чехія Лукаш Длугий
Індія Леандер Паєс
6-3, 7-67-5
2011 Чехія Лукаш Длугий
Австралія Пол Анлі
Швеція Роберт Лінстедт
Румунія Хорія Текау
6–3, 3–6, 10–7
2012 Білорусь Макс Мирний
Канада Деніел Нестор
Австрія Юрген Мельцер
Німеччина Філіпп Петцшнер
6-1, 6-2
2013 Бразилія Марсело Мело
Іспанія Томмі Робредо
США Ерік Буторак
Австралія Пол Анлі
4-6, 6-1, [10-5]
2014 Польща Маріюш Фирстенберг
Канада Деніел Нестор
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
6-7(4-7), 6-4, [10-7]
2015 Велика Британія Джеймі Маррей
Австралія Джон Пірс
Україна Олександр Долгополов
Японія Кей Нісікорі
6–3, 7–6(7–4)
2016 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
Австралія Джеймс Дакворт
Австралія Кріс Гуччоне
7–6(7–4), 6–1
2017 Австралія Танассі Коккінакіс
Австралія Джордан Томпсон
Люксембург Жиль Міллер
США Сем Квері
7–6(9–7), 6–4
2018 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
Аргентина Леонардо Маєр
Аргентина Орасіо Себальйос
3–6, 6–3, [10–2]
2019 Нова Зеландія Маркус Деніелл
Нідерланди Веслі Колгоф
США Ражів Рам
Велика Британія Джо Солсбері
6–4, 7–6(8–6)
2020–2023 Не проводився
2024 Велика Британія Лойд Гласспул
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Тім Пюц
7–6(7–3), 5–7, [12–10]

Жінки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Брисбен 2009 Німеччина Анна-Лена Гренефельд
США Ваня Кінг
Польща Клаудія Янс
Польща Аліція Росольська
3–6, 7–5, [10–5]
2010 Чехія Андреа Сестіні Главачкова
Чехія Луціє Градецька
Угорщина Мелінда Цінк
Іспанія Аранча Парра Сантонха
2–6, 7–6(7–3), [10–4]
2011 Росія Аліса Клейбанова
Росія Анастасія Павлюченкова
Польща Клаудія Янс
Польща Аліція Росольська
6–3, 7–5
2012 Іспанія Нурія Льягостера Вівес
Іспанія Аранча Парра Сантонха
США Ракел Атаво
США Абігейл Спірс
7–6(7–2), 7–6(7–2)
2013 США Бетані Маттек-Сендс
Індія Саня Мірза
Німеччина Анна-Лена Гренефельд
Чехія Квета Пешке
4-6, 6-4, [10-7]
2014 Австралія Анастасія Родіонова
Росія Алла Кудрявцева
Франція Крістіна Младенович
Казахстан Галина Воскобоєва
6–3, 6–1
2015 Швейцарія Мартіна Хінгіс
Німеччина Сабіне Лісіцкі
Франція Каролін Гарсія
Словенія Катарина Среботнік
6–2, 7–5
2016 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2)
Індія Саня Мірза (3)
Німеччина Анджелік Кербер
Німеччина Андреа Петкович
7–5, 6–1
2017 США Бетані Маттек-Сендс (2)
Індія Саня Мірза (3)
Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
6–2, 6–3
2018 Нідерланди Кікі Бертенс
Нідерланди Демі Схюрс
Словенія Андрея Клепач
Іспанія Марія Хосе Мартінес Санчес
7–5, 6–2
2019 Чехія Квета Пешке
США Ніколь Меліхар
Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
Китайський Тайбей Латіша Чжань
6–1, 6–1
2020 Чехія Барбора Стрицова
Китайський Тайбей Шувей Сє
Австралія Ешлі Барті
Нідерланди Кікі Бертенс
3–6, 7–6(9–7), [10–8]
2021–2023 Не проводився
2024 Україна Людмила Кіченок
Латвія Олена Остапенко
Бельгія Грет Міннен
Велика Британія Гезер Вотсон
7–5, 6–2
2025   Мірра Андрєєва
  Діана Шнайдер
Австралія Присцилла Хон
  Ганна Калінська
7–6(8–6), 7–5

Посилання

[ред. | ред. код]