Bubbling Under Hot 100 — Вікіпедія

Bubbling Under Hot 100 (укр. Булькає під гарячою сотнею) — тижневий американський хіт-парад пісень, що не потрапили до основного чарту Hot 100, який публікується в часописі «Білборд» починаючи з 1959 року^[1].

Перша версія хіт-параду Bubbling Under the Hot 100 з'явилась в номері журналу Billboard від 1 червня 1959 року. Список з 15 пісень мав передбачати, які сами пісні невдовзі можуть з'явитись в основному пісенному хіт-параді США. До нього додавались композиції, які вже стали досить популярними в певних регіонах США, але ще не були поширені в національному масштабі. Першою піснею, що очолила новий чарт, стала «A Prayer and a Juke Box» R&B-гурту Little Anthony and the Imperials^[en][2]. Надалі кількість композицій в списку зросла до двадцяти, а починаючи з серпня 1961 року їхня нумерація змінилась з 1—20^[3] на 101—120^[4].

Протягом наступних двадцяти років чарт продовжував регулярно виходити в журналі Billboard. До того ж на доданок до чарту синглів з'явився аналогічний альбомний чарт Bubbling Under The Top Pop Albums. Останній випуск Billboard, який містив обидва чарти, вийшов 24 серпня 1985 року^[5][6]. Після довгої перерви, чарти Bubbling Under знову з'явились в журналі Billboard лише 5 грудня 1992 року. Окрім хіт-параду Bubbing Under Hot 100 Singles, в який входило 25 пісень, публікувався чарт Bubbing Under Hot R&B Singles аналогічного розміру^[7].

В 1982 році американський музичний історик Джоел Вітберн^[en] вперше видав повний довідник із піснями, що виходили в чарті Bubbling Under the Hot 100 з 1959 по 1981 роки. Книга позиціювалася як список з 4 000 пісень, які «майже стали хітами»^[8]. Протягом наступних років довідник неодноразово перевидавався та доповнювався^[9].