Какаду жовточубий — Вікіпедія

? Какаду жовточубий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) Родина: Какадові (Cacatuidae) Підродина: Какадні (Cacatuinae) Рід: Какаду (Cacatua) Вид: Какаду жовточубий
Біноміальна назва
Cacatua galerita (Linnaeus, 1758)
Ареал
Посилання
Вікісховище: Cacatua galerita Віківиди: Cacatua galerita ITIS: 177815 МСОП: 22684781 NCBI: 141274

Какаду жовточубий^[2] (Cacatua galerita) — ряд папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae).

Це один з найбільших за розміром представників родини. Довжина тіла 48—55 см, розмах крил 29,5—39 см; вага самця 810—920 г, самки 845—975 г.

Основне забарвлення оперення біле з жовтуватим відтінком на нижній стороні рульового і махового пір'я, нижня сторона хвостового пір'я жовта, чубок на голові з вузького подовженого пір'я теж жовтого кольору, неоперена зона навколо очей біла, дзьоб чорно-сірий, лапи темно-сірі. У самців чорна райдужна оболонка, а у самок червоно-коричнева.

Мешкає на південному сході Нової Гвінеї, сході і півночі Австралії, на островах Тасманія і Кенгуру.

Великий жовточубий какаду населяє пальмові і евкаліптові ліси, парки, сади, поля і савани з високими деревами, що самотньо стоять, обов'язково недалеко від води. Зграї цих птахів зазвичай налічують 60—80 голів. Дуже люблять купатися під дощем. Ночують на високих деревах. Найактивніші рано вранці і пізно вдень. Удосвіта літають на водопій до найближчого джерела води. Жаркий час доби проводять в тіні дерев. Відмінно лазять по деревах. Літають швидко, під час польоту і при переляку пронизливо кричать. Голос чутний на великих відстанях. Можуть видавати свистячі і булькаючі звуки.

Велику частину дня проводять у пошуках корму. Годуються в основному на деревах, іноді на землі. На кормових деревах можуть збиратися у великі зграї (до декількох сотень). Основу живлення складають плоди, горіхи (соснові), нирки, суцвіття, ягоди (глід), квіти, насіння і коріння трав, дрібні комахи і їх личинки. Є шкідниками сільськогосподарських культур.

Гнізда влаштовують в дуплах високих дерев (віддають перевагу евкаліпту), що ростуть біля води. Гніздо знаходиться на висоті 3,5—30 м. При браку відповідних дерев можуть гніздитись в щілинах круч. У будівництві гнізда беруть участь обидва батьки. У кладці 1—2 яйця. Вдень яйця насиджують обидва батьки, вночі тільки самка. Самець в цей час ночує поблизу входу до гнізда. Через 30 днів насиджування виводяться пташенята. Вони проводять в гнізді 10—12 тижнів, а потім вилітають з нього, але дорослі продовжують їх підгодовувати і опікати приблизно 6 тижнів.^[3]

Ці папуги користуються великою популярністю серед любителів птахів. Вони швидко приручаються і сильно прив'язуються до людини. Ці папуги володіють середньою здібністю до імітації звуків. Також вони здібні до різних трюків, нерідко їх можна побачити в циркових постановах. Тривалість життя до 50 років.

• Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
• Энциклопедия декоративных и экзотических птиц [Архівовано 15 липня 2007 у Wayback Machine.]/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2
• Cameron, Matt (2007). Cockatoons (англ.). 150 Oxford Street (PO Box 1139): CSIRO PUBLISHING. ISBN 9780643092327.

• Большой желтохохлый какаду. Всё о попугаях. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2009.
• Зооклуб. Большой желтохохлый какаду [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Coockatoos Bibliography

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.