Помело (дерево) — Вікіпедія

Поме́ло
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина:	Рутові (Rutaceae)
Рід:	Цитрус (Citrus)
Вид:	Поме́ло (C. maxima)
Біноміальна назва
Citrus maxima (Burm.) Merr., 1917
Синоніми
Citrus grandis

Поме́ло, інколи помпе́льмус або ше́ддок (Citrus maxima або Citrus grandis) — вічнозелена рослина, дерево роду цитрус (Citrus) та його плід, блідо-зеленого або жовтого кольорів, за розміром більший за грейпфрут. Вага плоду, солодкого на смак, може сягати кількох кілограмів, діаметр — до 30 сантиметрів. Вважаються придатними для вживання в їжу не тільки скибки, а і м'якоть та шкірка, яка не така гірка як у інших цитрусових. Від грейпфрута помело відрізняється більшими волокнами і дуже солодким смаком. На побутовому рівні вважається, що помело — сорт грейпфрута, однак генетики вважають, що грейпфрут — видозмінений нащадок помело. Живильна цінність і користь для здоров'я: джерело вітамінів А, В і С, а також кальцію, фосфору і харчової клітковини. 2 часточки помело = 30 калорій. Сезон помело в Таїланді триває з липня по вересень.

Батьківщиною помело вважається Малайський архіпелаг на південному сході Азії. В дикому вигляді зустрічається на річкових берегах Тонги, Фіджі і Гаваях. В наш час^[коли?] активно вирощується в південному Китаї, Таїланді, Тайвані, Бангладеші, на півдні Японії, у В'єтнамі, Індії, Індонезії, М'янмі, Новій Гвінеї та на островах Таїті. Сортові рослини помело культивуються також в Ізраїлі та на Середземномор'ї, в країнах Карибського басейну та у Південній Африці, в США — в Аризоні, Каліфорнії, Флориді та Техасі.

Слово поме́ло походить від англійських слів pomelo, pumelo, pummelo іноді й pumello, які в свою чергу походять від данського слова pompelmoes — помпе́льмус, тобто грейпфрут. Помело іноді називають ше́ддоком, на честь англійського капітана Шеддока (англ. Shaddock), який завіз насіння рослини з Малайського архіпелагу на Барбадос та Ямайку в XVII столітті. Ця назва дійшла до наших часів завдяки роботам Ганса Слоуна (1696, 1707), який одним з перших описав рослину та навів ілюстрацію плоду та гілки з листям.

Згідно з іншими джерелами вперше описав помело як Citrus grandis Osbeck в 1696 році ботанік Леонард Плукенет^[en], щоправда, він разом із Гансом Слоуном був одностайним у використанні назви шеддок. Сучасна назва по́мело (тоді з наголосом на першому складі) була започаткована помологічним товариством США за підтримки департаменту сільського господарства США.

• Khao horn. Колір — жовтувато-зелений. М'якуш — білий і солодкий.
• Khao namphung. Грушоподібна форма. Жовтувато-зелена шкірка. М'якуш — жовтувато-білого кольору, солодкий.
• Khao paen. Форма — сплюснута куля. Жовтувато-зелена шкірка. Білий м'якуш, кислуватий присмак.
• Khao phuang. Грушоподібна форма. Зеленувато-жовта шкірка. Жовтувато-білий, кисло-солодкий м'якуш.
• Thongdi. Куляста форма. Темно-зелена шкірка. М'якуш — рожевий і солодкий.

• 
  Помело
• 
  Розрізане помело
• 
  Розділене на дольки
• 
  М'якуш плоду
• 
  Помело на дереві
• 
  Продаж помело в китайському районі Сінгапура

• Американське Помологічне товариство

• Бюлетень всесоюзного інституту рослинництва, Ленінград, № 12-18, 1968 (рос.)
• Відомості Батумського субтропічного ботанічного саду, Батумі, 1936 (рос.)
• Walton B. Sinclair The grapefruit: its composition, physiology, and products // University of California, Division of Agricultural Sciences, 1972 (англ.)