Шама філіпінська — Вікіпедія
Шама філіпінська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Copsychus mindanensis (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Turdus mindanensis Copsychus saularis mindanensis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ша́ма філіпінська[2] (Copsychus mindanensis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Філіппін.
Довжина птаха становить 19 см, вага 29-37 г. У самців голова, спина, крила, хвіст, горло і груди чорні. На крилах помітні білі плями, решта нижньої частини тіла біла. У самиць ті частини оперення, які у самців чорні, мають сіре забарвлення, за винятком чорних крил.
Філіпінська шама була описана французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з острова Мінданао[4][5]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Turdus mindanensis у своїй праці «Planches Enluminées»[6]. Пізніше вид був переведений до роду Шама (Copsychus), введеного німецьким натуралістом Йоганном Георгом Ваглером у 1827 році[7]. Філіпінську шаму тривалий час вважали підвидом індійської шами, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2009 року її було визнано окремим видом[8].
Філіпінські шами мешкають на більшості островів Філіппінського архіпелага, за винятком Палавана і сусідніх островів. Вони живуть в рідколіссях, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 1900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними.
- ↑ BirdLife International (2016). Copsychus mindanensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 листопада 2022
- ↑ Copsychus mindanensis у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 листопада 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le merle de Mindanao. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 6. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 83—84.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Merle de Mindanao. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 627 Fig. 1.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 38, Number 627 Fig. 1.
- ↑ Wagler, Johann Georg (1827). Systema avium (лат.). Stuttgart: J.G. Cottae. с. 306 (Gracula).
- ↑ Sheldon, F.H.; Lohman, D.J.; Lim, H.C.; Zou, F.; Goodman, S.M.; Prawiradilaga, D.M.; Winker, K.; Brailem, T.M.; Moyle, R.G. (2009). Phylogeography of the magpie-robin species complex (Aves: Turdidae: Copsychus) reveals a Philippine species, an interesting isolating barrier and unusual dispersal patterns in the Indian Ocean and Southeast Asia. Journal of Biogeography. 36: 1070—1083. doi:10.1111/j.1365-2699.2009.02087.x.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |