Повитиця льонова — Вікіпедія
Повитиця льонова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
Родина: | Берізкові (Convolvulaceae) |
Рід: | Повитиця (Cuscuta) |
Вид: | Повитиця льонова (C. epilinum) |
Біноміальна назва | |
Cuscuta epilinum |
Повитиця льонова[1][2] (Cuscuta epilinum) — вид рослин з родини берізкових (Convolvulaceae). Батьківщиною виду вважають території Ірану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану; натуралізований у більшій частині Європи та деяких інших частинах світу.
Однорічна трав'яниста рослина 50–120 см завдовжки. Стебло зеленувато-жовте. Квітки зібрані в 7–12-квіткові щільні, кулясті суцвіття. Трубка віночка кувшиноподібно роздута; лусочки з багатьма бахромками, дрібні, притиснуті. Віночок жовтувато-білуватий, з трикутними, гоструваті, відігнутими лопатями, вдвічі коротший від трубки[2].
Батьківщиною виду вважаються території Ірану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану; вид натуралізований в Африці, азійській Росії, більшій частині Європи, пд.-сх. Канаді, пн.-сх. США, Аргентині [Буенос-Айрес][3][4].
В Україні вид паразитує на льоні, рідше на рижику та деяких бур'янах — на Поліссі та в Лісостепу[2].
- насіння
- ілюстрація
- ↑ Cuscuta epilinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 265, 266. (рос.)(укр.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |