DECIGO — Вікіпедія

DECIGO
Загальна інформація
ОрганізаціяISAS[en]/JAXA
Дата запуску1930-ті[1]
Тип орбітигеліоцентрична
Висота орбіти1 а.о.
Орбітальний період1 рік
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінкаhttps://decigo.jp/index_E.html

DECIGO (скорочення від англ. Deci-hertz Interferometer Gravitational Wave Observatory, децигерцева інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія) — запропонована японська космічна обсерваторія гравітаційних хвиль[2][3]. Обсерваторія названа «децигерцовою» тому, що вона буде найбільш чутливою в діапазоні частот від 0,1 до 10 Гц, заповнюючи проміжок між смугами чутливості обсерваторій LIGO та LISA. Її місію-попередницю, B-DECIGO, наразі планують запустити в 2030-х роках, а DECIGO — ще пізніше. Конструкція DECIGO буде подібна до LISA: її супутники будуть розташовані у формі трикутника, і їхні відносні переміщення будуть вимірюватись інтерферометром Фабрі–Перо, однак відстані між супутниками складатимуть лише 1000 км, - набагато менше, ніж у LISA.

Опис

[ред. | ред. код]
Одне сузірʼя з трьох супутників DECIGO, які працюють як інтерферометр
Чотири супутникових сузірʼя DECIGO на навколосонячній орбіті (два з них - зі спільним центром)

Вперше ця місія була описана як «короткодіюча космічна гравітаційно-хвильова антена» (яп. 短距離型スペース重力波アンテナ, англ. short range space gravity wave antenna) у презентації Сейдзі Кавамури в жовтні 2000 року на супутниковому симпозіумі ICRR, організованому Національною астрономічною обсерваторією Японії[4]. Місія була вперше названа «DECIGO» в презентації Наокі Сето, Сейдзі Кавамури та Такаші Накамури на зустрічі Фізичного товариства Японії[ja] в Міжнародному університеті Окінави[ja] у вересні 2001 року[5].

Він був розроблений Японською спільнотою гравітаційних хвиль як продовження проєкту KAGRA і планувався до запуску в 2027 році[1]. Стаття 2008 року в Journal of Physics: Conference Series у 2008 році, написана 135 вченими на чолі з Кавамурою, детально описала основні ідеї дизайну супутника[2]. Він має бути найбільш чутливим у діапазоні частот від 0,1 до 10 Гц, який найкраще виявляє гравітаційні хвилі в проміжку між діапазонами чутливості LIGO і LISA[6].

В оновленому проєкті 2021 року місія була описана як чотири кластери супутників на геліоцентричних орбітах, кожен з яких є рівностороннім трикутником з трьох супутників на відстані 1000 км один від одного. Кластери будуть розташовані на рівних відстанях від Сонця, центри двох кластерів збігатимуться, а решта два кластери будуть розташовані окремо. Запуск наразі планується в невизначений час після B-DECIGO, який має бути запущено у 2030-х роках[1].

B-DECIGO

[ред. | ред. код]

B-DECIGO — це попередній тест технологій, які будуть використовуватися в DECIGO. Він складатиметься з одного кластера обсерваторій (замість 4 для DECIGO), кожна з яких має довжину плеча 100 км (замість 1000 км), потужність лазера 1 Вт (замість 10 Вт) і масу дзеркала 30 кг[1]. Він буде виведений на навколоземну орбіту із середньою висотою 2000 км[7] (замість навколосонячної орбіти DECIGO). Станом на 2021, B-DECIGO планується до запуску в 2030-х роках[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Seiji Kawamura та ін. (22 лютого 2021). Current status of space gravitational wave antenna DECIGO and B-DECIGO (PDF). Progress of Theoretical and Experimental Physics. 2021 (5): 05A105. doi:10.1093/ptep/ptab019. Процитовано 1 лютого 2023.
  2. ↑ а б Seiji Kawamura та ін. (2008). The Japanese space gravitational wave antenna - DECIGO. Journal of Physics: Conference Series. 122 (1): 012006. Bibcode:2008JPhCS.122a2006K. doi:10.1088/1742-6596/122/1/012006.
  3. ↑ Seiji Kawamura та ін. (30 травня 2006). The Japanese space gravitational wave antenna - DECIGO (PDF). Gravitational-Wave Advanced Detector Workshop. Elba, Italy. Архів (PDF) оригіналу за 1 лютого 2023. Процитовано 1 лютого 2023.
  4. ↑ 川村静児 (14 жовтня 2000). 短距離型スペース重力波アンテナ (PDF). DECIGO. Архів (PDF) оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 лютого 2023. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
  5. ↑ 瀬戸直樹; 川村静児; 中村卓史 (22 вересня 2001). Direct Measurement of the Acceleration of the Universe using 0.1Hz Band Laser Interferometer Gravitational Wave Antenna in Space (PDF) (яп.). DECIGO. Архів (PDF) оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 лютого 2023. [Архівовано 2021-05-15 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Masaki Ando та ін. (2009). DECIGO: The Japanese space gravitational wave antenna (PDF). Journal of Physics: Conference Series. 154 (1): 012040. Bibcode:2009JPhCS.154a2040S. doi:10.1088/1742-6596/154/1/012040. Процитовано 1 лютого 2023.
  7. ↑ Shuichi Sato та ін. (2017). The status of DECIGO. Journal of Physics: Conference Series. 840 (1): 012010. Bibcode:2017JPhCS.840a2010S. doi:10.1088/1742-6596/840/1/012010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=DECIGO&oldid=44141896