Опосум південний — Вікіпедія

Опосум південний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Опосумоподібні (Didelphimorphia)
Родина: Опосумові (Didelphidae)
Рід: Опосум (Didelphis)
Вид:
D. albiventris
Біноміальна назва
Didelphis albiventris
Lund, 1840

Опосум південний[1] (Didelphis albiventris) — вид сумчастих ссавців із родини опосумових (Didelphidae).

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Відносно кремезний на вигляд і важить від 500 до 2750 грамів. У більшості особин шерсть переважно складається з сірого хутра з рідкими білими волосками. Проте рідкісна темніша фаза також спостерігається приблизно у 12% осіб. Волосини мають різну довжину; це може призвести до кудлатого вигляду. Череп трикутний; шерсть на обличчі має пильно-білуватий відтінок, між вухами темно-сіра смуга. Темнота смуги на обличчі залежить від місця географії проживання; у тих, що живуть південніше смуга світліша й південні популяції частіше також мають чорні плями на вухах. Вуха білі, навколо очей чорна шерсть, а загострена мордочка з рожевим носом. чіпкі хвости в основному безволосі та лускаті, за винятком хутра біля основи хвоста і трохи рідкого хутра по всій довжині[2].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Вид солітарний, нічний і сутінковий, наземний, але вправний дереволаз. Світлий час доби проводить у різноманітних укриттях. Вид всеїдний. В основному харчуються безхребетними, однак раціон змінюється залежно від наявності їжі. У вологу пору року цей опосум їсть більше фруктів, рептилій і жуків. У посушливий період споживає більшу кількість птахів і багатоніжок. Рослинний матеріал (трава, листя, волокна) також входить у раціон. Ворогами є гривистий вовк, коти, лисиці, яструб Rupornis magnirostris, сипуха Tyto alba, анаконда жовта й удав; молодь може стати здобиччю різних змій і віргінських пугачів[2].

Цей опосум є важливими розповсюджувачами насіння для різноманітних рослин (зокрема з родин Solanaceae, Passifloraceae, Moraceae, Rosaceae, Piperaceae, Cucurbitaceae, Arecaceae, Poaceae, Myrtaceae, Rutaceae, Melastomataceae, Erythroxylaceae) у Південній Америці. Насіння проходить через травний тракт неушкодженим, особливо дрібне насіння. Завдяки цьому й схильності жити в зміненому середовищі опосум може сприяти відновленню лісів[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Аргентина, Болівія, Бразилія, Парагвай, Уругвай[3].

Населяє відкриті та листопадні типи лісів. Мешкає в різноманітних місцях проживання, на рівнинах, болотах, луках і дощових лісах на великих висотах і в субтропічних широтах, на порушених ділянках[3].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Немає відомих загроз для цього виду. Цей вид зустрічається в ряді заповідних територій[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 218.
  2. а б в Siciliano Martina, L. (2013). Didelphis albiventris. Animal Diversity Web. Процитовано 27.12.2021. (англ.)
  3. а б в Costa, L.P.; Astúa, D.; Brito, D.; Soriano, P.; Lew, D. (2021). Didelphis albiventris. The IUCN. Процитовано 27.12.2021. (англ.)