Distichodontidae — Вікіпедія
Distichodontidae | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||||||||
див. текст | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Дистиходові або дистиходонтові (Distichodontidae) — родина африканських тропічних і субтропічних прісноводних риб ряду харациноподібних.
Раніше ця група риб була відома як підродина Distichodontinae в складі родини Citharinidae, але згодом її ранг підвищили до окремої родини.
Зустрічаються в Африці — на її більшій частині, що лежить на південь від Сахари, а також у басейні Нілу, при цьому більше половини видів є ендеміками басейну Конго.
Станом на початок 2025 року було відомо 16 родів і 110 видів дистиходових[1]:
- Belonophago Giltay, 1929 (2 види)
- Congocharax Matthes, 1964 (1 вид)
- Distichodus Müller & Troschel, 1844 (28 видів)
- Dundocharax Poll, 1967 (1 вид)
- Eugnathichthys Boulenger, 1898 (3 види)
- Ichthyborus Günther, 1864 (5 видів)
- Mesoborus Pellegrin, 1900 (1 вид)
- Microstomatichthyoborus Nichols & Griscom, 1917 (2 види)
- Monostichodus Vaillant, 1886 (3 види)
- Nannaethiops Günther, 1872 (2 види)
- Nannocharax Günther, 1867 (43 види)
- Neolebias Steindachner, 1894 (12 видів)
- Paradistichodus Pellegrin, 1922 (1 вид)
- Paraphago Boulenger, 1899 (1 вид)
- Phago Günther, 1865 (3 види)
- Xenocharax Günther, 1867 (2 види)
Distichodontidae — це помірно різноманітна група харациноподібних риб. Їх об'єднує наявність справжніх ктеноїдних лусок, а також принаймні кількох двостулкових зубів на кожній щелепі. В той же час існують помітні відмінності між окремими родами, особливо стосовно будови щелеп, що відображає їхні різноманітні харчові звички. Форма тіла може бути різною.
Дистиходові демонструють широку трофічну диверсифікацію. Серед них є рибоїдні (наприклад, Mesoborus), інвертоїдні (наприклад, Nannocharax), травоїдні (наприклад, Distichodus), всеїдні (наприклад, Xenocharax) риби, а також види, що спеціалізуються на харчуванні плавцями інших риб (щонайменше одинадцять видів так званих птеригофагів з родів Belonophago, Eugnatichthys, Ichthyborus і Phago). Зі способом харчування пов'язані два типових морфотипи серед представників родини. До першого морфотипу належать м'ясоїдні та травоїдні види. Вони можуть мати як високе, так і низьке тіло, а верхня щелепа в них не висувається. Види другого морфотипу (раніше їх визнавали окремою підродиною Ichthyborinae або й родиною Ichthyboridae) мають рухливу верхню щелепу, їхнє тіло зазвичай витягнуте, вони полюють на інших риб або їхні плавці.
Максимальна довжина 83 см (Distichodus niloticus).
Деякі види тримають в акваріумах.
- ↑ Genera/Species of Fishes by Family/Subfamily. Eschmeyer's Catalog of Fishes. Updated 7 Jan 2025
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Родина Distichodontidae на FishBase. Версія за жовтень 2024 року. (англ.)
- Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 194—195: Family Distichodontidae ISBN 978-1-118-34233-6 (англ.)
- Richard Peter Vari. Anatomy, relationships and classification of the families Citharinidae and Distichodontidae (Pisces, Characoidea). Bulletin of the British Museum (Natural History) Zoology series, vol. 36, no. 5 (November 1979), pp. 261—344 (англ.)
- Richard Peter Vari. Distichodontidae (pp. 413—465). In: Melanie L.J. Stiassny, Guy G. Teugels, Carl D. Hopkins. The Fresh and Brackish Water Fishes of Lower Guinea, West-Central Africa. [Poissons d'eaux douces et saumâtres de basse Guinée, ouest de l'Afrique centrale]. Faune et flore tropicales. Publications scientifiques du Museum, MRAC, Vol. 1 (2007) ISBN 978-2-7099-1621-9 (фр.)(англ.)
- Sébastien Lavoué, Matthew E. Arnegard, Daniel L. Rabosky, Peter B. McIntyre, Dahiana Arcila, Richard P. Vari, Mutsumi Nishida. Trophic evolution in African citharinoid fishes (Teleostei: Characiformes) and the origin of intraordinal pterygophagy. Molecular Phylogenetics and Evolution Vol. 113, August 2017, pp. 23—32 doi:10.1016/j.ympev.2017.05.001 (англ.)