EUC — Вікіпедія

Розши́рена систе́ма кодува́ння операці́йної систе́ми Unix (EUC, англ. Extended Unix Code) — мультибайтна система кодування символів, яка використовується в основному для японської, корейської і спрощеної китайської мови.

Структура EUC заснована на стандарті ISO-2022, який визначає спосіб представлення набору символів, що містить максимум 94 символів або 8836 (94²) символів або 830 584 (94³) символів, як послідовності 7-бітових кодів.

Назва в реєстрі кодувань IANA: EUC-JP (бажане MIME-ім'я).
В основі набору символів — об'єднання US-ASCII/JIS X0201:1997 (частина hankaku kana^[en]).
Це кодування використовується переважно в Unix системах або їм подібних. Початкова схема кодування Extended UNIX Code лягла в основу стандарту ISO 2022.
Набір символів, на який посилається EUC-JP різниться від набору для IBM932/CP932, які використовуються в OS/2 і Microsoft Windows. Для забезпечення взаємодії між цими платформами рекомендовано використовувати кодування EUCJP-WIN^[1].

• Сетевые кодировки японского языка. [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.