EuroCity — Вікіпедія

EuroCity
Логотип
Зображення
Коротка назва EC і EC
На заміну Trans Europ Expressd
CMNS: EuroCity у Вікісховищі
EuroCity 37 ЖеневаВенеція

EuroCity (ЕС) — тип міжнародних поїздів європейської залізничної мережі, які відповідають певним фірмовим критеріям за системою «швидкість — комфорт — сервіс». Експлуатуються з 1987 року. До дії Шенгенської угоди прикордонний паспортний контроль здійснювався по ходу потяга без зупинок на прикордонних пунктах пропуску. З 1993 року — виключно денні із нічним прототипом «EuroNight».

Мережа EuroCity на 2010 рік

Критерії

[ред. | ред. код]
  • потяг курсує через дві та більше європейських країн
  • всі вагони обладнані системами кондиціювання
  • потяг типу «експрес» із зупинками лише у великих містах
  • зупинка потяга не більше 5 хв, технічні зупинки до 15 хв
  • протягом руху пасажирам доступні їжа та напої
  • стюарди володіють не менше, ніж двома європейськими мовами, однією з яких є англійська, німецька або французька
  • середня швидкість руху становить не менше 90 км/год, за винятком гірської місцевості та поромних переправ
  • рух потяга виключно у денний час: відправлення після 6:00, прибуття — до 00:00.

З 1987 по 2010 роки мережа «EuroCity» значно скоротилася, що було зумовлено посиленням вимог до критеріїв системи, зокрема час відправлення та прибуття.

Назви потягів

[ред. | ред. код]

Потяги мережі мають власні назви та (або) позивні із префіксом «ЕС». Наприклад, один з потягів сполученням ВіденьПрага має позивний (номер потяга) «EC 74/75» та назву «Johann Gregor Mendel». Система номерування та найменування потягів подібна системі фірмових потягів в Україні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]