Eurosatory — Вікіпедія

Eurosatory
Офіційний логотип Eurosatory
Жанрміжнародна виставка, присвячена обороні та безпеці
Частотакожні два роки, у червні
Місце проведеннявиставковий центр Парі-Нор Вільпент
КраїнаФранція
Вебсайт
eurosatory.com

Eurosatory — найбільша міжнародна виставка, присвячена наземній та повітряно-наземній обороні та безпеці[1]. Виставка, організована COGES (Commissariat Général des Expositions et Salons, укр. Генеральний комісаріат з питань виставок і салонів), дочірньою компанією асоціації GICAT[fr][2], проводиться кожні два роки в червні виставковому центрі Парі-Нор Вільпент[fr], Париж, Франція.

Опис

[ред. | ред. код]
Міжнародні відвідувачі на Eurosatory 2018

Виставка представляє широкий спектр продукції — транспортні засоби (танки, бронемашини, вантажівки), легка зброя (стрілецька, боєприпаси, ножі), системи зв'язку, уніформа, польові шпиталі, обладнання для ліквідації наслідків стихійних лих тощо. Eurosatory є найбільшою виставкою такого роду у світі. Вона закрита для широкого загалу, окрім експертів, мають доступ лише запрошені особи, представники відповідних установ та урядовці. Вхід особам молодше 16 років суворо заборонено.

Історія

[ред. | ред. код]

Попередниками Eurosatory були щорічні покази технічного обладнання, які організовувала Технічна секція французької армії (фр. Section Technique de l'Armée de Terre Française, скорочено STAT) у 1950-х і 1960-х роках у військовому таборі Саторі[3].

В 1967 році у таборі Саторі Генеральна дирекція з озброєння[fr] і компанія Sofema організували першу виставку, яка зібрала 30 експонентів[4]. З того часу такі виставки стали регулярними та до SATORI XIII 1991 року включно проводилися в Саторі.

У 1992 році виставка стала загальноєвропейською та отримала назву «EUROSATORY, Європейська виставка обладнання для наземної оборони» (фр. Exposition européenne des matériels de défense terrestre. З цього року виставка проводилася у виставковому центрі Ле-Бурже під приватним управлінням французької асоціації виробників оборонної техніки GICAT.

У 1994 році участь у виставці вперше брали участь США, більшість учасників прибули з країн НАТО. У 1996 в ярмарку також брали участь представники збройової промисловості з Росії.

У 2000 році назву було змінено на «EUROSATORY, Міжнародна виставка наземної та повітряно-наземної оборони» (фр. Salon international de la défense terrestre et aéroterrestre).

У 2002 році, з огляду на подальше зростання масштабів виставки, її було перенесено до Виставкового центру Парі-Нор Вільпент[3][5].

Виставку 2020 року було скасовано без перенесення через пандемію COVID-19.

У 2022 році, після чотирирічної перерви, виставку було відновлено.

Хронологія проведень

[ред. | ред. код]
  • 1967 Satory I (30 учасників; проводилося у Саторі, Версаль)[3]
  • 1969 Satory II
  • 1971 Satory III
  • 1973 Satory IV
  • 1975 Satory V
  • 1977 Satory VI
  • 1979 Satory VII
  • 1981 Satory VIII
  • 1983 Satory IX
  • 1985 Satory X
  • 1987 Satory XI
  • 1989 Satory XII
  • 1991 Satory XIII
  • Eurosatory 1992 (перейменовано на Eurosatory, проводилося у Ле-Бурже)[3]
  • Eurosatory 1994
  • Eurosatory 1996
  • Eurosatory 1998
  • Eurosatory 2000
  • Eurosatory 2002 (827 учасників, 38800 глядачів[6], вперше в Paris-Nord, Villepinte Parc des Expositions; відтепер по парних роках)[3]
  • Eurosatory 2004 (978 учасників, 44700 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2006 (1074 учасника, 47945 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2008 (1210 учасників, 52414 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2010 (1310 учасників, 53566 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2012 (1432 учасника, 53480 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2014 (1507 учасників, 55784 глядачів)[6]
  • Eurosatory 2016 (1571 учасник, 57024 глядачів)[7][8][6]
  • Eurosatory 2018 (1800 учасників, 60000 глядачів)
  • Eurosatory 2020 не проводилося через пандемію
  • Eurosatory 2022 (1743 учасника, 62000 глядачів)[9]

Протести

[ред. | ред. код]

Іноді під час ярмарку перед входом проходять демонстрації пацифістів і інших противників торгівлі зброєю. Представники організації Amnesty International, відвідуючи виставку, висувають звинувачення певним компаніям: так, Renault Trucks зазнала критики за продажі єгипетській диктатурі, Airbus Helicopters — через підозру у відмиванні грошей під час продажів у Казахстані, а Nexter — за постачання обладнання до Об'єднаних Арабських Еміратів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б À Eurosatory, la guerre en Ukraine est dans tous les esprits [На Eurosatory війна у всіх на думці в Україні] (фр.). Slate.fr[en]. 20 червня 2022. Архів оригіналу за 20 червня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
  2. ↑ а б Qui sommes-nous ? (фр.). COGES Events. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  3. ↑ а б в г д е Who are we? (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2018. [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Shaping tomorrow's defence – Eurosatory – Defence Management Journal Issue 41 (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2011.
  5. ↑ а б Eurosatory 2018 Commercial Brochure (PDF) (англ.). Архів (PDF) оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 21 квітня 2024.
  6. ↑ а б в г д е ж и к Eurosatory in Paris: Rüstungsindustrie hat Hochkonjunktur [Eurosatory в Парижі: збройна промисловість процвітає] (нім.). Euronews. 13 червня 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
  7. ↑ а б Liste des exposants EUROSATORY 2016 (PDF) (фр.). Eurosatory. Архів оригіналу (PDF) за 08 серпня 2017. [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б Eurosatory-201. Manuel de l’exposant (PDF) (фр.). Eurosatory. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2018. Процитовано 10 серпня 2023.
  9. ↑ а б Eurosatory 2022: the central role of the defence and security industry (англ.). 04 липня 2022. Архів оригіналу за 06 липня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Eurosatory