Fairchild Hiller FH-1100 — Вікіпедія

Fairchild Hiller FH-1100
FH-1100 у ле Бурже, 1967 рік.
Призначення Вертоліт
Походження  США
Виробник Fairchild Hiller
Перший політ 21 січня 1963
Дата прийняття на службу 1966
Статус На службы
Основні користувачі CHC Helicopter
Королівська поліція Таїланду
Виробництво 1966-1973
Кількість 253

Fairchild Hiller FH-1100 — багатоцільовий вертоліт.

Вертоліт створений компанією «Гіллер». Перший політ здійснив 26 січня 1963 року. Hiller 1100 проектувався для Американської армії, але програв конкурс і був сертифікований як цивільний вертоліт 22 травня 1964 року. У вересні 1964 року після покупки авіакомпанії «Hiller Helicopters» компанією «Fairchild» перейменовано у FH-1100. До кінця 1974 року було випущено 254 машини, включаючи прототипи. Стенлі Гіллер в 1973 році знову організував компанію під ім'ям «Hiller Aviation» і викупив права на вертоліт. Після перейменування в «Rogerson Hiller Helicopters» компанія виготовила 5 примірників вертольота під ім'ям RH-1100B Pegasus з 1983 по 1986 рік. У 1985 році один з них був модифікований у військовий варіант RH-1100M Hornet. В даний час права на вертоліт належать компанії «FH1100 Manufactoring Corporation», яка була утворена на початку 2000 років для виробництва цього вертольота. З 2002 року вертоліт називається FH-1100 FHoenix[1].

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Модифікація: RH-1100
  • Діаметр несного гвинта: 10,80 м
  • Діаметр хвостового гвинта: 1,83 м
  • Довжина: 9,08 м
  • Висота: 2,79 м
  • Маса
    • порожнього: 766 кг
    • максимальна злітна: 1588 кг
  • Внутрішні паливні баки: 208 кг
  • Тип двигуна: 1 ГТД Allison 250-C20R
  • Потужність: 1×336 кВт
  • Крейсерська швидкість: 216 км/год
  • Дальність дії: 632 км
  • Швидкопідйомність: 546 м/хв
  • Практичний стеля: 5790 м
  • Статичний стеля: 4990 м
  • Екіпаж: 1
  • Корисне навантаження: 6 пасажирів або 2 ноші і супроводжуючий або 680 кг вантажу

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jane's All The World's Aircraft 2004-2005 / Paul Jackson. — Jane's Information Group, 2004. — С. 652. — 860 p. — ISBN 0-7106-2614-2.

Посилання

[ред. | ред. код]