FreeCAD — Вікіпедія

FreeCAD
Типсистема автоматизованого проєктування і розрахунку[d]
вільне та відкрите програмне забезпечення і моделювання твердих тіл
Операційна системаLinux, Windows, UNIX і macOS
GNU фреймворкQt
Мова програмуванняC++[1] і Python
ЛіцензіяGNU Library General Public License, version 2.0 or laterd[2]
Онлайн-документаціяwiki.freecad.org/Main_Page
Репозиторійgithub.com/FreeCAD/FreeCAD
Вебсайтfreecad.org

FreeCAD — вільна система автоматизованого проєктування (САП) для 3D-моделювання загального призначення для параметричного твердотільного конструювання. Розповсюджується на умовах ліцензій GNU GPL і GNU LGPL. FreeCAD призначена для використання у галузі машинобудування, промислового дизайну та архітектури.[3][4][5]

Можливості

[ред. | ред. код]

Функції інструментів FreeCAD схожі на САП CATIA, SolidWorks або Solid Edge[en].

У FreeCAD широко використовуються інші відкриті бібліотеки, призначені для наукових обчислень. Серед них OpenCASCADE, Coin3D[en], Qt, і мова програмування Python.

Розширення можливостей FreeCAD здійснюється шляхом встановлення додатків та макросів, переважно у вигляді Python-скриптів.

Саму прораму FreeCAD також можна використати в інших програмах як програмну бібліотеку використовуючи API командного рядка.

FreeCAD в Україні

[ред. | ред. код]

FreeCAD використовується у закладах освіти України для навчання кресленню, 3D моделюванню, інженерній та комп'ютерній графіці, зокрема як безкоштовна альтернатива AutoCAD і SolidWorks та заміна для КОМПАС-3D[3][4][5][6][7][8].

У 2021-2022 роках для студентів КПІ створено курс лекцій та практичних і лабораторних робіт[9][10][11][12].

22 квітня 2023 року для викладачів та студентів ПНПУ проведено лекцію з використання FreeCAD[13].

З 19 лютого по 1 березня 2024 року для студентів НАУ проводився практикуми з використання FreeCAD[14].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The freecad Open Source Project on Open Hub: Languages Page — 2006.
  2. Licence
  3. а б Покришень, Дмитро Анатолійович; Дрозд, Олександр Петрович; Сподаренко, Ірина Йосипівна (1 лютого 2011). Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  4. а б Рудик, Олександр Юхимович (24 квітня 2014). Використання вільного програмного забезпечення у курсі “Основи обробки металів і формоутворення заготовок”. Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції FOSS Lviv 2014 (укр.). с. 103—105. Процитовано 24 квітня 2024.
  5. а б Шапо, Владлен Феліксович; Шевченко, Тетяна Іванівна (27 квітня 2017). Застосування вільного програмного комплексу freecad для підготовки технічних спеціалістів на морському транспорті та в містобудуванні. Матеріали сьомої науково-практичної конференції FOSS Lviv 2017 (укр.). Т.Б. Сорока. с. 84—87. ISBN 978-966-2598-86-5. Процитовано 24 квітня 2024.
  6. Олексієнко, Сергій Олександрович; Покришень, Дмитро Анатолійович (24 квітня 2014). Особливості використання вільного програмного забезпечення в навчальному процесі. Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції FOSS Lviv 2014 (укр.). с. 72—74. Процитовано 24 квітня 2024.
  7. Злобін, Григорій Григорович; Риковський, Петро Антонович; Шувар, Роман Ярославович (18 квітня 2013). Використання вільного програмного забезпечення на факультеті електроніки ЛНУ імені Івана Франка. Перезавантаження (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  8. Юрченко, Артем Олександрович (27 квітня 2017). До питання про вибір програмних засобів для створення та редагування веб-контенту як ІК-компетентність сучасного вчителя. Матеріали сьомої науково-практичної конференції FOSS Lviv 2017 (укр.). Т.Б. Сорока. с. 87—90. ISBN 978-966-2598-86-5. Процитовано 24 квітня 2024.
  9. Shlykov, Vladyslav; Rudnitska, Olena (30 серпня 2021). Automated design systems. Workshop in FreeCAD (англ.). Процитовано 28 серпня 2022.
  10. Шликов, Владислав Валентинович; Рудніцька, Олена Володимирівна (16 вересня 2021). Системи автоматизованого проектування. Практикум у FreeCAD (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  11. Гаран, Ярослав Олександрович (2022). Системи автоматизованого проєктування: курс лекцій (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  12. Гаран, Ярослав Олександрович (24 червня 2022). Системи автоматизованого проєктування. Лабораторний практикум (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  13. На факультеті технологій та дизайну відбулася гостьова лекція Сергія Полякова на тему «Основи комп’ютерної графіки». ПНПУ.
  14. Зеленко, В. Г. Комп'ютерна практика (PDF) (Слайди). Національний Авіаційний Університет.

Посилання

[ред. | ред. код]