Gerry and the Pacemakers — Вікіпедія
Gerry and the Pacemakers | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | Біт Поп-музика |
Роки | 1959 — 1966 |
Країна | Велика Британія |
Місто | Ліверпуль |
Лейбл | Columbia Graphophone Company Laurie Records United Artists Capitol Records |
Склад | Джеррі Марсден Фредді Марсден Лес Чедвік Лес Маґуайр (з 1961) |
Колишні учасники | Артур МакМехон (1959—1961) |
gerryandthepacemakers.co.uk | |
Gerry and the Pacemakers у Вікісховищі |
Gerry and the Pacemakers — британський музичний колектив у стилі біт, один з найвідоміших представників біт-сцени 1960-х. Як і «The Beatles», походить з Ліверпуля, учасники його записувалися у Джорджа Мартіна, менеджером групи виступав Браян Епштейн.[1]
Вже перші три сингли колективу — «How Do You Do It?», «I Like It» та «You'll Never Walk Alone» — зайняли перше місце у британському сингл-чарті,[2] протягом двадцяти років цей рекорд залишався недосяжним.[2] Лише в середині 1980-х його вдалося повторити гурту «Frankie Goes to Hollywood», який також походить з Ліверпуля. Тому «Gerry and the Pacemakers» вважається другим найуспішнішим поп-гуротом з Ліверпуля. Одна з найвідоміших пісень колективу — «Ferry Cross the Mersey» — присвячена річці Мерсі, що протікає через Ліверпуль.
Гурт був створений у 1959 Джеррі Марсденом, його братом Фредом, Лесом Чедвіком і Артуром МакМехоном. На початку своєї кар'єри учасники гурту конкурували з The Beatles, виступаючи з ними на одних сценах у Гамбурзі та Ліверпулі.[1] У 1961 МакМехона, який грав на клавішних, замінив інший піаніст — Лес Маґуайр.[1] Група проводила репетиції на території британської суднобудівельної компанії «Cammell Laird», що у Беркенгеді. Початковою назвою гурту була «Gerry Marsden and the Mars Bars»[3], однак учасникам довелося швидко відмовитися від неї через скаргу компанії «Mars», що випускає однойменні шоколадні батончики (англ. Mars Bar).[4]
Учасники групи уклали договір з Браяном Епштейном, який пізніше домовився про запис пісень гурту з компанією «Columbia Records» — спорідненою з «Parlophone», яка записувала «The Beatles».[1] «Gerry and the Pacemakers» почали записуватися на початку 1963, першою записаною композицією була «How Do You Do It?», написана британським автором пісень Мітчем Мюрреєм, яку відхилив британський співак Адам Фейт і записали, але не випустили учасники «The Beatles» (замість неї вони випустили власну пісню «Please Please Me»).[5] Пісня була випущена Джорджем Мартіном, після чого зайняла перше місце у британському хіт-параді. «Gerry and the Pacemakers» стали першим із ліверпульських музичних гуртів, продюсованих Браяном Епштейном, який очолив усі музичні чарти; згодом їх потіснили «The Beatles» зі своїм третім синглом «From Me to You».[6]
Наступні два сингли колективу, «I Like It» (пісня написана Мітчем Мюрреєм) та «You'll Never Walk Alone» (написана американськими авторами пісень Річардом Роджерсом та Оскаром Хаммерстайном, які працювали здебільшого в жанрі мюзикл), також зайняли перше місце у британському сингл-чарті,[7] остання була записана замість «Hello Little Girl» групи «The Beatles», яка у виконанні британської біт-групи «The Fourmost» так само зайняла перше місце. «You'll Never Walk Alone» стала улюбленою піснею Джеррі Мерсдена після того, як він ще в дитинстві побачив мюзикл Роджерса й Хаммерстайна «Карусель». Пісня швидко стала гімном футбольного клубу «Ліверпуль», пізніше її підхопили й інші спортивні команди в усьому світі.[8][9] Вона залишається гімном «Ліверпуля» та загалом популярною в спортивному середовищі й нині завдяки виконанню Джеррі Мерсдена — в більшій мірі, аніж бродвейському оригіналу.[10] В лютому 1964 сингл «I'm the One» був витіснений з першого місця хіт-параду синглом «Needles and Pins» іншої ліверпульської музичної групи — «The Searchers». До цього моменту «I'm the One» знаходився на першій сходинці протягом двох тижнів.
Не дивлячись на ранній успіх, «Gerry and the Pacemakers» більше не вдалося досягнути першої сходинки в британських чартах. Більша частина пісень, написаних Джеррі Мерсденом, включаючи «I'm the One», «It's Gonna Be All Right» і «Ferry Cross the Mersey», була не менш якісною, аніж перший і найбільший американський хіт «Don't Let the Sun Catch You Crying», який досягнув четвертої сходинки та який Джеррі Мерсден спочатку презентував лейблові «Decca» для запису британською поп-співачкою Луїз Корде у 1963.[1] Виконана та записана нею пісня, однак, не мала комерційного успіху. Цю пісню, написану всіма учасниками «Gerry and the Pacemakers», виконували також Лес Карл (англ. Les Carle), американський поп-гурт «The Lettermen», Джекі ДеШеннон, Хосе Фелісіано, Доктор Джон, Ріккі Лі Джонс, Глорія Естефан та ін.[11] На початку 1965 почалися зйомки фільму «Ferry Cross the Mersey», для якого Мерсден написав більшу частину саундтреків.[1] Головна пісня фільму з'явилася у 1989 як благодійний сингл, який повинен був привернути увагу до трагедії на Гіллсборо. У створенні синглу були задіяні Мерсден та ряд інших зірок Ліверпуля — включаючи Пола Маккартні та вокаліста гурту «Frankie Goes to Hollywood» Голлі Джонсона.[1][12]
У США випуск записів «Gerry and the Pacemakers» здійснював невеликий звукозаписуючий лейбл «Laurie». У 1963 було випущено чотири сингли, які не мали успіху. Під час прориву «The Beatles» у січні 1964 наступний сингл «Gerry and the Pacemakers», випущений лейблом, «Don't Let the Sun Catch You Crying», став справжнім хітом. У 1964 «Laurie» випустив два сингли — «How Do You Do It?» / «You'll Never Walk Alone» та «I Like It» / «Jambalaya (On the Bayou)», які також мали певний успіх.
Наприкінці 1965 «Gerry and the Pacemakers» почали швидко втрачати популярність по обидві сторони Атлантики.[1] У жовтні 1966 група припинила своє існування.[1] Більшість останніх записів групи так і не була випущена у Великій Британії.
- How Do You Do It? / Away From You (1963)
- I Like It / It's Happened To Me (1963)
- You'll Never Walk Alone / It's Alright (1963)
- I'm The One / You've Got What I Like (у США — It's Alright) (1964)
- Don't Let the Sun Catch You Crying / Show Me That You Care (у США — Away From You) (1964)
- How Do You Do It? / You'll Never Walk Alone (1964)
- I Like It / Jambalaya (1964)
- It's Gonna Be Alright / It's Just Because (у США — Skinny Minnie) (1964 (Велика Британія), 1965 (США))
- Ferry Cross The Mersey / You, You, You (у США — Pretend) (1964 (Велика Британія), 1965 (США))
- I'll Be There / Baby You're So Good To Me (у США — You, You, You) (1965)
- Pretend / Here's Hoping (1965)
- You'll Never Walk Alone / Away From You (1965)
- Give All Your Love To Me / You're The Reason (1965)
- Walk Hand in Hand / Dreams (1965)
- La La La / Without You (1966)
- Girl on a Swing / A Fool To Myself (у США — The Way You Look Tonight) (1966)
- The Big Bright Green Pleasure Machine / Looking for My Life (1966)
- Don't Let the Sun Catch You Crying / Away From You (1970)
- Remember (The Days of Rock and Roll) / There's Still Time (1974)
- How Do You Like It? (1963)
- Don't Let the Sun Catch You Crying (1964)
- Gerry and the Pacemakers' Second Album (1964)
- Ferry Cross the Mersey (1965)
- I'll Be There! (1965)
- Gerry and the Pacemakers' Greatest Hits (1965)
- Girl on a Swing (1966)
- The Best of Gerry and the Pacemakers (1979)
- Ferry Cross the Mersey (записи з концертів) (1981)
- 20 Year Anniversary Album (1982)
- The Very Best of Gerry and the Pacemakers (1984)
- ↑ а б в г д е ж и к Biography by Richie Unterberger. Allmusic.com. Процитовано 4 березня 2009.
- ↑ а б Roberts, David (2001). British Hit Singles (вид. 14th). London: Guinness World Records Limited. с. 35. ISBN 0-85156-156-X.
- ↑ Meet The Singer: Gerry Marsden - Mersey Beat. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ Freddie Marsden Remembered. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
- ↑ The Beatles Anthology: Episode 1, chapter 16 «Please Please Me»-«We're No.1»
- ↑ The Beatles Bible: How Do You Do It [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved 22 August 2008
- ↑ Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (19th ed.). London: Guinness World Records Limited. p. 264. ISBN 1-904994-10-5.
- ↑ Nik Brumsack. The story of 'You'll Never Walk Alone' [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.], independent.co.uk, April 14, 2014.
- ↑ Why Liverpool fans sing 'You'll Never Walk Alone' [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Four Four Two. Retrieved 10 October 2016
- ↑ Rice, Jo (1982). The Guinness Book of 500 Number One Hits (вид. 1st). Enfield, Middlesex: Guinness Superlatives Ltd. с. 74. ISBN 0-85112-250-7.
- ↑ Original versions of Don't Let the Sun Catch You Crying by Gerry & The Pacemakers. SecondHandSongs. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 18 квітня 2014.
- ↑ Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 106. ISBN 1-904994-10-5.
- Офіційний сайт (англ.) [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Історія класичних музичних колективів (англ.) [Архівовано 3 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Сайт прихильників Gerry and the Pacemakers (англ.) [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]