HMS Eagle (R05) — Вікіпедія

Авіаносець «Ігл»
Авіаносець «Ігл»
Служба
Тип/клас	Важкий авіаносець типу «Одейшес»
Держава прапора	Велика Британія
Спущено на воду	19 березня 1946 року
Введено в експлуатацію	1 жовтня 1951 року
Виведений зі складу флоту	13 жовтня 1978 року
Статус	зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	38 800 т (початкова)
Довжина	245 м
Ширина	34—41 м
Осадка	10 м
Технічні дані
Рухова установка	8 котлів типу «Admiralty» 4 турбіни типу «Parsons»
Потужність	152 000 к.с. (113 000 кВт)
Швидкість	31,5 32 вузли
Автономність плавання	7000 миль
Озброєння
Артилерія	16 x 4,5" гармат QF 4.5-inch Mk I—V (1951 рік) 6x 4,5" гармат (1964 рік)
Зенітне озброєння	61 x 40-мм гармата «Бофорс» (1951 рік) 8 ЗРК «Seacat» (1964 рік)
Авіація	до 60 літаків (початково) до 45 літаків (після 1964 року)

Авіаносець «Ігл» (англ. HMS Eagle (R05))  — британський важкий ударний авіаносець типу «Одейшес». 19-й корабель з такою назвою у складі ВМС Великої Британії.

Авіаносець «Ігл» був закладений 24 жовтня 1942 року на верфі «Harland and Wolff» у Белфасті під назвою «Одейшес» (англ. Audacious), яка й дала найменування всій серії авіаносців. На початку 1946 року перейменований на «Ігл» на честь авіаносця, який загинув у серпні 1942 року. Спущений на воду 19 березня 1946 року, вступив у стрій 1 жовтня 1951 року.

Після вступу у стрій у 1952 році корабель став флагманом флоту Метрополії. У вересні 1952 року брав участь у найбільших після закінчення Другої світової війни навчаннях Мейнбрейс.

У 1953 році брав участь у святкових заходах з нагоди коронації Єлизавети II^[1].

У 1954—1955 роках корабель пройшов ремонт та модернізацію, під час якої був оснащений кутовою польотною палубою та дзеркальною системою посадки.

У 1956 році авіаносець брав участь у бойових діях під час Суецької кризи, завдаючи ударів по аеродромах та сухопутних позиціях єгипетських військ. За 6 днів було здійснено 621 виліт.

З травня 1959 року по травень 1964 року авіаносець пройшов модернізацію у Девонпорті. На кораблі були встановлені нові потужніші катапульти, після чого він міг запускати важкі літаки «Фантом». Кут відхилення польотної палуби від поздовжньої площини корабля збільшили до 8,5°. Водотоннажність корабля зросла до 54 100 тонн^[2]. Щоб компенсувати збільшення маси, була зменшена товщина бронювання польотної палуби. Потужність бортової електростанції досягла 8250 кВт.

Кількість 114-мм гармат зменшили до 8 стволів, зенітні автомати «Бофорс» були демонтовані, замість них встановили 6 зчетверених пускових установок ЗРК «Seacat». Також під час модернізації встановили нове радіоелектронне обладнання.

Після модернізації авіаносець вирушив на Далекий Схід. У 1965 році патрулював Малаккську протоку під час перевороту в Індонезії. У 1966 році здійснював патрулювання біля узбережжя Африки, прикриваючи повітряний простір Замбії від можливого вторгнення Родезії, а також здійснював блокаду порту Бейра з метою перехоплення танкерів з нафтою, призначеною для Родезії.

Пізніше авіаносець здійснив ще декілька походів на Далекий Схід та брав участь у навчаннях НАТО.

У 1972 році «Ігл» був виведений в резерв. З нього було демонтоване радіоелектронне обладнання та пускові установки ЗРК, сам корабель використовувався як джерело запасних частин для авіаносця «Арк Роял». У 1978 році він був проданий на злам.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Eagle (R05)

• Фотогалерея на сайті Maritimequest [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• HMS Eagle homepage(англ.)

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995 / US Naval Institute Press, Annapolos, Maryland. ISBN 978-0870219139 (англ.)
• К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ./. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
• Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
• С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Индия, Испания, Италия, СССР и Россия, Таиланд (рос.)