HMS Grenville (R97) — Вікіпедія
«Гренвілль» (R97) | ||
---|---|---|
HMS Grenville (R97) | ||
Британський лідер ескадрених міноносців «Гренвілль» на річці Тайн. Травень 1943 | ||
Служба | ||
Тип/клас | лідер ескадрених міноносців типу «U» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | четвертий корабель флоту на ім'я «Гренвіль»[Прим. 1] | |
Корабельня | Swan Hunter, Тайн-енд-Вір | |
Замовлено | 12 червня 1941 | |
Закладено | 1 листопада 1941 | |
Спущено на воду | 12 жовтня 1942 | |
Введено в експлуатацію | 27 травня 1943 | |
На службі | 1943-1974 | |
Перекваліфікований | 1953—1954 роки перероблений на фрегат типу 15 | |
Статус | 1974 році проданий та в 1983 році розібраний на брухт | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Битва біля Сет-Іль Операція «Нептун» Середземномор'я Операція «Шінгл» Адріатична кампанія Війна на Тихому океані * Операція «Лентіл» * Операція «Меридіан» * Битва за Окінаву | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 806 тонн/2 091 тонна (стандартна) | |
Довжина | 111 м | |
Ширина | 10,87 м | |
Осадка | 3 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 40 000 к.с. | |
Швидкість | 37 вузлів (69 км/год) | |
Дальність плавання | 4 860 миль (9 000 км) на швидкості 29 вузлів | |
Екіпаж | 225 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark XII | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 4 (2 × 2) × 40-мм зенітних гармати Bofors L60 6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» |
«Гренвілль» (англ. HMS Grenville (R97) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців типу «U» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Лідер ескадрених міноносців «Гренвілль» закладений 1 листопада 1941 року на верфі компанії Swan Hunter у Тайн-енд-Вірі. 12 жовтня 1942 року він був спущений на воду, а 27 травня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, на Середземному морі, на Тихому океані, підтримував висадку морського десанту в Нормандії[1].
27 серпня 1943 року «Гренвілль» з канадським есмінцем «Атабаскан» входили до складу групи, що діяла в Біскайській затоці неподалік від мису Ортегаль. Під час спільного протичовнового патрулювання кораблі піддалися атаці німецьких 18 бомбардувальників Do 217 ескадри KG 100, що уразили канадський есмінець радіокерованою планеруючою бомбою Hs293 A-1, завдавши йому серйозних пошкоджень. Шлюп «Ігрет», що діяв разом, унаслідок ураження Hs 293 затонув (перший корабель в історії, знищений керованою ракетою).
22 жовтня 1943 року група британських кораблів, у складі крейсера «Карібдіс», 2-х есмінців «Гренвілль» та «Рокет», 4-х ескортних міноносців типу «Хант»: «Лімбурн», «Венслейдейл», «Телібон» і «Стівенстоун» вступила в бій з німецькими кораблями біля островів Сет-Іль. Німецька група прикриття суховантажу «Мюнстерленд» включала 5 міноносців типу «Ельбінг» (T22, T23, T25, T26 і T27) з 4-ї флотилії міноносців під командуванням Франца Коглафа.
У зіткненні з німцями крейсер «Карібдіс» був уражений двома торпедами, пущеними з міноносців T23 і T27. Ескортний міноносець «Лімбурн» також отримав серйозне пошкодження від ураження торпедою й був пізніше затоплений есмінцем «Рокет». Німці прорвалися без втрат. А крейсер «Карібдіс» затонув за півгодини, на ньому загинуло понад 400 британських моряків.
У червні 1944 року «Гренвіль» увійшов до складу ескортного угруповання ВМС, що підтримувало висадку морського десанту на плацдарм «Голд» у Нормандії. «Гренвіль» діяв разом з есмінцями «Джервіс», «Ольстер», «Улісс», «Андонтед», «Андін», «Урса», «Арчін», «Уранія» та ескортними міноносцями «Кеттісток», «Коттесмор», «Пітчлі» і польським «Краков'як», забезпечуючи артилерійську підтримку військам, що висадилися на плацдарм.
4 січня 1945 року 63-тя об'єднана оперативна група британського флоту[Прим. 2] завдала потужного удару по нафтопереробній інфраструктурі у Пангкаланзі на Суматрі, де хазяйнували японські окупанти.
24 січня 1945 року британці провели черговий наліт у ході операції «Меридіан»[Прим. 3] на об'єкти нафтової промисловості в Палембанг.
З 6 липня до другої половини серпня 1945 року британська 37-ма оперативна група діяла біля берегів Японії, завдаючи удари по найважливіших об'єктах[Прим. 4]. Так, 17 липня кораблі та авіація союзників атакували цілі в Токіо та Йокогамі.
- USS Capps (DD-550)
- Z29 (есмінець)
- HMAS Norman (G49)
- Ташкент (лідер ескадрених міноносців)
- Лідери ескадрених міноносців проєкту 48
- Ескадрені міноносці типу «Надзаріо Сауро»
- Виноски
- ↑ На честь адмірала Річарда Гренвіля.
- ↑ Угруповання кораблів, що брали участь в операції «Лентіл»: 3 авіаносці «Вікторіос», «Індіфатігебл» та «Індомітебл», крейсери «Аргонаут», «Цейлон», «Блек Прінс» і «Саффолк», есмінці «Кемпенфельт», «Велп», «Гренвілль», «Вейгер», «Ураніа», «Андонтід» та «Ундіна»
- ↑ Склад сил, що залучались до операції «Меридіан»: 4 авіаносці «Індіфатігебл», «Вікторіос», «Індомітебл» і «Іластріас», лінійний корабель «Кінг Джордж V», легкі крейсери «Аргонаут», «Цейлон», «Блек Прінс» і «Евріал»; есмінці: «Гренвіль», «Андін», «Урса», «Андонтед», «Кемпенфельт», «Вейкфул», «Вессекс», «Арчін», «Вірлвінд», «Вейгер» та «Хвелп»; танкери RFA «Вейв Кінг», RFA «Екодейл» і «Емпайр Салведж».
- ↑ Склад 37-ї оперативної групи: 4 авіаносці «Імплакебл», «Вікторіос», «Фомідебл», лінійний корабель «Кінг Джордж V», легкі крейсери «Ньюфаундленд», «Акіліз», «Уганда», «Гамбія», «Блек Прінс» і «Евріал»; есмінці: «Гренвіль», «Кіберон», «Квікматч», «Кволіті», «Квадрант», «Трубрідж», «Тінейшес», «Темагент», «Тізе», «Тепсікорі», «Андін», «Андонтед», «Ураніа», «Арчін», «Улісс»
- Джерела
- HMS Grenville (ii) (R 97). на uboat.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 липня 2020. (англ.)
- HMS GRENVILLE (ii) - U-class Flotilla Leader. на naval-history.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 29 липня 2020. (англ.)
- HMS Grenville [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN 0-9506323-9-2.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.