HMS Peony (K40) — Вікіпедія

«Піоні» (K40)
HMS Peony (K40)
Корвет «Піоні» після передачі Греції. 1943
Служба
Тип/клас	корвет типу «Флавер»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	другий корабель флоту на ім'я «Піоні»[Прим. 1]
Корабельня	Harland and Wolff, Белфаст
Замовлено	19 вересня 1939
Закладено	24 лютого 1940
Спущено на воду	4 червня 1940
Введено в експлуатацію	2 серпня 1940
На службі	1940–1943
Переданий	1943 році переданий до складу Грецьких ВМС
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі Мальтійські конвої Бій біля мису Спартівенто Операція «Іксес» Операція «Демон» Сирійсько-Ліванська кампанія
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	925 тонн (стандартна)
Довжина	62,48 м
Ширина	10,06 м
Висота	3,51 м
Технічні дані
Рухова установка	1 × парова машина Scotch
Гвинти	1
Потужність	2 750 к.с. (2 050 кВт)
Швидкість	16 вузлів (29,6 км/год)
Дальність плавання	3 500 миль (6 482 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год)
Екіпаж	85 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1 × 102-мм гармата BL 4-inch Mk IX
Торпедно-мінне озброєння	2 бомбомети 2 бомбоскидачі Mk.II 40 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50 2 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

«Сахтуріс II»
ΒΠ Σαχτούρης ΙΙ
Служба
Тип/клас	корвет типу «Флавер»
Держава прапора	Грецьке королівство
Належність	Королівські ВМФ Греції
На честь	адмірала часів війни за визволення Греції Георгіоса Сахтуріса
Введено в експлуатацію	1943
На службі	1943–1951
Прийнятий	1943
Виведений зі складу флоту	1951
Бойовий досвід	Адріатична кампанія
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Піоні» (англ. HMS Peony (K40) — військовий корабель, корвет типу «Флавер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Корвет «Піоні» був закладений 24 лютого 1940 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 4 червня 1940 року він був спущений на воду, а 2 серпня 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

1943 році позичений Королівському флоту Греції, де продовжив службу в акваторії Середземного моря. 1951 році повернутий Великій Британії, того ж року зданий на брухт.

Після введення в експлуатацію «Піоні» перейшов до Тоберморі, звідкіля до Ліверпуля, де включений до складу протичовнових сил Домашнього флоту. Брав участь у супроводі конвоїв та поодиноких кораблів біля Британських островів та західного узбережжя Африки.

16 листопада вийшов разом з однотипними корветами «Гайоцинт», «Салвіа», «Глоксініа» до 10-ї групи корветів, що базувалися на Середземному морі в Александрії. 23 листопада кораблі прибули до Гібралтару, де відразу підключилися до виконання першого бойового завдання.

У листопаді 1940 року корвет «Піоні» залучався до проведення операції «Коллар». Операція Collar була спланована командуванням британських ВМС, як комплексна операція з проведення конвою з необхідним вантажем для військ, що дислокувалися на Мальті, у Греції та на Криті. Одночасно за задумом флотського керівництва здійснювався перехід кількох кораблів до нових баз і перекидання військ морем. Для реалізації всіх завдань наявні військово-морські сили було поділено на 3 оперативні групи: оперативна група «B»^{[Прим. 2]}, оперативна група «F»^{[Прим. 3]} та оперативна група «D»^{[Прим. 4]}.

25 листопада конвой «Коллар» пройшов через Гібралтарську протоку й увійшов до Середземного моря. Військові транспортні судна Clan Forbes і Clan Fraser прямували з вантажем на Мальту, водночас транспорт New Zealand Star продовжував свій шлях до бухти Суда у супроводі есмінців: «Дункан», «Готспар», «Велокс», «Відет», «Реслер» і корветів: «Піоні», «Салвіа», «Глоксініа», «Гайоцинт». З есмінців тільки «Велокс» і «Реслер» прикривали судна в Сицилійській протоці.

Далеке прикриття конвою в східній частині Середземного моря забезпечувала оперативна група «С» Середземноморського флоту: авіаносець «Ігл», лінкори «Малайя» і «Барем».

Вихід британського флоту з Александрії привернув увагу італійців і в 12:00 26 листопада потужні сили італійського флоту під командуванням адмірала І.Кампіоні висунулися в район мису Спартівенто, Сардинія (на відстані близько 350 миль) з наміром перехопити мальтійський конвой та раптовим ударом завдати поразки противникові.

27 листопада відбулася битва, яка згодом стала відома як бій біля мису Спартівенто, а з італійського боку — бій біля мису Теулада. Незважаючи на деяку перевагу в силах на початок битви, італійці не наважилися скористатися своєю перевагою та розгромити противника. У цілому морський бій тривав лише 54 хвилини, і обидва флоти, не скориставшись результатами швидкоплинного вогневого контакту між бойовими кораблями, відступили з поля битви.

У грудні корвет залучався до супроводження конвою ME-5А, що прямував з Мальти й складався з порожніх транспортних суден, які переганяли до Александрії: Breconshire, Clan Ferguson, Clan Macaulay і Memnon. 20 грудня конвой вийшов після полудня в супроводі крейсера ППО «Калькутта», есмінця «Райнек» і корветів «Гайоцинт», «Піоні» і «Салвіа» і 23 грудня неушкодженим прибув до Александрії.

• USS Constant (AM-86)
• Тральщик класу М (Німеччина)
• HMS Test (K239)
• HMS Gardenia (K99)
• Бій біля маяка «Чорні каміння»
• Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)

• HMS Peony (K 40). на uboat.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 липня 2019. (англ.)

• Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN 0-85368-559-2.

Виноски

Джерела