HMS Sharpshooter (J68) — Вікіпедія

«Шарпшутер» (J68)
HMS Sharpshooter (J68)
Британський тральщик «Шарпшутер». 1938
Служба
Тип/клас тральщики типу «Гальсіон»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь п'ятий корабель флоту на ім'я «Шарпшутер»[Прим. 1]
Корабельня HMNB Devonport, Девонпорт
Замовлено 2 березня 1934
Закладено 8 червня 1936
Спущено на воду 10 грудня 1936
Введено в експлуатацію 17 грудня 1937
На службі 1937-1965
Перекваліфікований у травні 1945 року перероблений на гідрографічне судно
Статус 1965 році розібраний на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Арктичні конвої
* Конвой PQ 5
* Конвой PQ 8
* Конвой QP 7
* Конвой PQ 9
* Конвой QP 9
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 15
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Сицилійська операція
Ідентифікація
Девіз «Швидкий і впевнений»
(англ. Swift and sure)
Параметри
Тоннаж 828 тонн/
1 391 тонна (стандартна)
Довжина 74,75 м
Ширина 10,21 м
Висота 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Admiralty
Гвинти 2
Потужність 2 000 к.с.
Швидкість 17 вузлів (31 км/год)
Дальність плавання 7 200 миль (13 330 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 80 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 102-мм гармати Mk V
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
8 × 7,7-мм кулеметів «Льюїс»

«Шарпшутер» («Снайпер») (англ. HMS Sharpshooter (J68) — військовий корабель, тральщик типу «Гальсіон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Тральщик «Шарпшутер» закладений 8 червня 1936 року на верфі HMNB Devonport у Девонпорті. 10 грудня 1936 року він був спущений на воду, а 17 грудня 1937 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Тральщик брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, переважно бився у Північній Атлантиці, супроводжував арктичні та атлантичні конвої, підтримував висадку морського десанту в Сицилії.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений чотирма бойовими відзнаками[1].

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Початок війни

[ред. | ред. код]

Ще до початку воєнних дій у Європі, «Шарпшутер» разом з однотипними тральщиками «Брамбл», «Сігал», «Хазард», «Брітомарт», «Гебе» і «Спіді» за наказом командування провели навчання з перевірки мінної безпеки в затоці Лайм. З початком війни переведений до Скапа-Флоу.

У лютому 1942 року «Шарпшутер» супроводжував невеликий конвой QP 7 з Ісландії до Росії, де разом з крейсером «Найджеріа», есмінцями «Фокнор» і «Інтрепід» та тральщиками «Бритомарт», «Хазард» і «Спідвел» ескортували транспортні судна до Мурманська[2].

21 березня 1942 року корабель включений до складу зворотного з Росії конвою QP 9. Разом з британськими есмінцем «Оффа», тральщиками «Госсамер», «Бритомарт», «Харрієр», «Гусар», «Найджер», «Спідвел» та радянським есмінцем «Гремящий» супроводжував 19 вантажних суден до Ісландії. Скористувавшись тим, що німці відволікли свою увагу на інший конвой — PQ 13, союзникам вдалось успішно виконати завдання та повернутись у порти приписки. Німецький підводний човен U-655 здійснив невдалу спробу атакувати транспорти, але був помічений та атакований тральщиком «Шарпшутер» і врешті-решт протаранений і потоплений.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • HMS Sharpshooter (J 68). на uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020. (англ.)
  • HMS SHARPSHOOTER (N 68) - Halcyon-class Minesweeper. на naval-history.net. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2020. (англ.)
  • HMS Sharpshooter [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Шарпшутер.
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за евакуацію з Дюнкерка (1940), за арктичні конвої (1941—1943), за битву за Атлантику (1942—1944), за Сицилійську операцію (1943)
Джерела
  1. а б HMS SHARPSHOOTER (N 68) — Halcyon-class Minesweeper. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2020.
  2. CONVOY QP 7. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2020.