HNLMS O 14 — Вікіпедія

HNLMS O 14
Hr.Ms. O 14
Голландські підводні човни O 13 та O 14 у Кюрасао. 30 липня 1939
Верф Нідерланди Koninklijke Maatschappij De Schelde, Вліссінген
Під прапором Нідерланди Нідерланди
Належність  Військово-морські сили Нідерландів
Порт приписки Кюрасао, Скапа-Флоу
Замовлення 4 травня 1928
Закладений 29 грудня 1928
Спуск на воду 3 жовтня 1931
Введений до складу флоту 4 березня 1932
На службі 1932-1943
Сучасний статус 26 червня 1943 року розібраний на запасні частини та брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 16 вузлів (30 км/год)
Швидкість (підводна) 8 вузлів (15 км/год)
Дальність плавання 3500 миль (6500 км) на швидкості 8 вузлів (надводна)
26 миль (48 км) на швидкості 8 вузлів (підводна)
Екіпаж 29 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 60,42 м
Ширина корпусу найб. 6,83 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,6 м
Водотоннажність надводна 610 тонн
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни
2 × електродвигуни
Гвинти 2
Потужність 2 × 900 к.с. (дизель)
2 × 310 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 2 × 44-мм палубні гармати
Торпедно-
мінне озброєння
5 × 533-мм торпедних апаратів
8 торпед
ППО 1 × 12,7-мм зенітний кулемет

HNLMS O 14 (нід. Hr.Ms. O 14) — військовий корабель, підводний човен типу O 12 Королівського флоту Нідерландів.

Підводний човен O 14 був закладений 29 грудня 1928 року на верфі компанії Koninklijke Maatschappij De Schelde у Вліссінгені. 3 жовтня 1931 року він був спущений на воду, 4 березня 1932 року увійшов до складу Королівського флоту Нідерландів.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Відразу після вступу на озброєння O 14 відвідав герцог Генріх Мекленбург-Шверінський і міністр оборони Нідерландів з нагоди 25-ї річниці служби підводних човнів Королівського флоту Нідерландів. У 1937 році O 14 вийшов у похід до Кюрасао разом з однотипним човном O 12, і знову в 1939 році, цього разу з O 13.

На момент початку німецького вторгнення в Нідерланди у травні 1940 році O 14 базувався разом з однотипним човном O 15 на Кюрасао, де обидва проходили технічне обслуговування.

В результаті консультацій між ВМС Нідерландів і Великої Британії було прийнято рішення перемістити O 14 і O 15 до Європи, оскільки в Карибському морі не було потреби в голландських підводних човнах. Обидва кораблі йшли через Кінгстон, Бермуди та Галіфакс до Англії. O 14 пройшов ремонт на суднобудівній верфі Halifax Shipyard свого озброєння. Оскільки не вистачало дистильованої води для батарей корабля, O 14 не зміг приєднатися до конвою HX 78, але довелося чекати до жовтня 1940 року і вирушити до Європи разом з ескортом конвою HX 79. 19 жовтня німецька «вовча зграя» напала на конвой, затопивши 12 з 45 суден і пошкодивши ще одне. О 14 також був атакований, але всі три торпеди, випущені по кораблю, не досягли своєї мети.

22 жовтня 1940 року O 14 прибув до Ротсей і разом з O 9 і O 10 використовувався як корабель-мішень під час випробувань з гідролокаційною системою ASDIC. З 22 грудня 1940 року O 14 перебував у Данді, де пройшов технічне обслуговування та замінив батареї. До серпня 1941 року O 14 знову служив дослідним кораблем для випробувань ASDIC у Скапа-Флоу.

З 8 серпня 1940 до січня 1941 року O 14 патрулював узбережжя Норвегії. У січні 1942 року O 14 брав участь в операції «Кітбег» — рейду загонів британських командос No. 6 і No. 12, де був розміщений на відстані 15 морських миль від норвезького узбережжя і використовувався як радіомаяк для есмінців на шляху до фіорду в Геллі, Норвегія. Наприкінці січня і на початку лютого O 14 брав участь у невдалих пошуках німецького лінкора «Тірпіц». Згодом O 14 використовувався як корабель-мішень для навчань з протичовнової боротьби в Скапа-Флоу, а потім здійснив ще три походи біля норвезького узбережжя, знову ж таки, не потопивши жодного судна чи корабля противника.

Після тих останніх патрулів на підводному човні виникли проблеми з дизельними двигунами. Враховуючи відсутність запчастин, серйозність проблем і застарілість О 14, було прийнято рішення про зняття човна з експлуатації. Частини використовувалися під час ремонту однотипного корабля O 15. Голландський екіпаж тоді був розміщений на позиченому у британського Королівського флоту ПЧ «Старджен», який був перейменований на «Зіхонд».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]
  • HNMS O 14. на uboat.net. (англ.)
  • O 14(англ.)
  • HNLMS O-14(фр.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.(англ.)
  • Jalhay, P.C.; Wijn, J.J.A. (1997). Ik nader ongezien! De onderzeeboten van de Koninklijke Marine. Amsterdam: De Bataafsche Leeuw. ISBN 9067074624.(нід.)