Suzumiya Haruhi — Вікіпедія

Suzumiya Haruhi
Обкладинка першого тому новели
涼宮ハルヒ
Судзумія Харухі
Жанрнаукова фантастика[1], комедія
Аудиторіяшьонен
Ранобе
АвторТаніґава Наґару
ІлюстраторІто Нойджі
ВидавецьKadokawa Shoten
Інші видавціПА: Yen Press
Імпринт
ЖурналThe Sneaker (лише короткі розповіді)
Період випуску6 червня 2003 — грудень 2004
Кількість томів12 (Список томів)
Манґа
АвторМідзуно Макото
ВидавецьKadokawa Shoten
ЖурналShounen Ace
Період випуску26 березня 2004 — 26 жовтня 2004
Кількість томів1 (Список томів)
Манґа
АвторЦуґано Ґаку
ВидавецьKadokawa Shoten
Інші видавціПА: Yen Press
ЖурналShounen Ace
Період випуску26 вересня 2005 — 26 вересня 2013
Кількість томів20 (Список томів)
Телевізійний аніме-серіал
The Melancholy of Haruhi Suzumiya
涼宮ハルヒの憂鬱
РежисерЯмамото Хіроші
СтудіяKyoto Animation, N/S KP TX 2006
МережаTV Saitama
Інші мережіSUN-TV, Tokyo MX TV, TV Aichi, TV Hokkaido, TV Kanagawa, TV Saitama, Chiba TV
Період показу2 квітня 2006 — 9 жовтня 2009
Кількість серій28 (Список серій)
Манґа
The Melancholy of Haruhi Suzumiya-chan
АвторPuyo
ВидавецьKadokawa Shoten
ЖурналShonen Ace, The Sneaker
Період випуску26 липня 2007 — 26 грудня 2018
Кількість томів12 (Список томів)
Манґа
Nyorōn Churuya-san
АвторEretto
ВидавецьKadokawa Shoten
ЖурналComp Ace
Період випускулистопад 2008 — жовтень 2009
Кількість томів1
ONA
The Melancholy of Haruhi-chan Suzumiya
РежисерТакемото Ясухіро
СтудіяKyoto Animation
Період показу13 лютого 2009 — 15 травня 2009
Тривалість2-8 хв.
Кількість серій25 (Список серій)
ONA
Nyorōn Churuya-san
РежисерТакемото Ясухіро
СтудіяKyoto Animation
Період показу13 лютого 2009 — 15 травня 2009
Тривалість2 хв.
Кількість серій13
Манґа
The Intrigues of Koizumi Itsuki-kun
АвторPuyo
ВидавецьKadokawa Shoten
ЖурналAltima Ace
Період випуску18 квітня 2012 — 18 жовтня 2012
Кількість томів1
Пов'язане

Suzumiya Haruhi (яп. 涼宮ハルヒ, すずみやハルヒ, укр. Судзумія Харухі) — серія популярних ранобе японського письменника Таніґави Наґару з ілюстраціями Іто Нойджі про пригоди незвичайної школярки Судзумії Харухі та її друзів. Ранобе про Судзумію Харухі раніше публікувались у журналі The Sneaker видавництва «Kadokawa Shoten» з 2003 року, потім стали виходити самі по собі, окремими томами. Томи ранобе усі мають назви за шаблоном «Suzumiya Haruhi no…» (яп. 涼宮ハルヒの…, трансліт. Судзумія Харухі но...), себто, «...Судзумії Харухі».

Крім серії ранобе, в минулому виходили дві манґи-адаптації, видання першої з яких невдовзі було припинено, та кілька серій-спінофів.

Аніме-адаптація, створена студією Kyoto Animation, названа на честь першої новели серії — «Меланхолія Судзумії Харухі». Прем'єра першого сезону серіалу відбулася в Японії 2 квітня 2006 року. Всього вийшло 2 сезони по 14 серій, два ONA-спінофи та фільм.

До франшизи також входять радіопостановки з участю сейю з аніме-адаптації та відеоігри.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Головна героїня оповідання — Судзумія Харухі, учениця першого класу японської старшої школи[ком. 1]. Попри те, що головна героїня Харухі, оповідання йде від імені Кьона — її однокласника. Кьон тільки перейшов в нову школу і під час першого уроку в новому класі помітив ексцентричну дівчину, яка сиділа за сусідньою партою. Вона у своєму вітанні повідомила, що її цікавлять тільки інопланетяни, люди з паралельних світів, гості з майбутнього та екстрасенси, яких вона шукає у своєму класі й чекає зустрічі з ними.

Пізніше Кьон дуже зацікавився цією дівчиною, що приголомшила його своїми дивацтвами. Він розпитав про неї у своїх однокласників та з'ясував, що вона практично ні з ким не спілкується і всіх ігнорує. Проте, Кьону вдається з нею поговорити, і після декількох невеликих бесід з ним, Харухі вирішує створити гурток «Бригада SOS» (яп. SOS団, трансліт. Есу-о-есу дан) для пошуку інопланетян, гостей з майбутнього, людей з паралельних світів та інших надзвичайних істот і явищ, на базі літературного гуртка, в якому є лише Наґато Юкі. Назва клубу — це скорочення від «Бригада Судзумії Харухі для максимального оживлення світу» (яп. 世界を大いに盛り上げるための涼宮ハルヒの団, трансліт. Секай о оойні моріаґеру таме но Судзумія Харухі но дан).

Надалі в нього вступають ще декілька членів. Через деякий час вони повідомляють Кьону, що всі вони не є звичайними людьми. Юкі пояснює, що вона є «гуманоїдним інтерфейсом», якого надіслали з космосу, Мікуру відправили з майбутнього, а Коїдзумі — екстрасенс. Всі вони стверджують, що саме їх існування можливе тільки тому, що Харухі захотіла цього, і від настрою Харухі залежить доля цього світу. Їх мета — робити все для того, щоб Харухі була задоволена, але при цьому у жодному випадку не можна говорити їй про її винятковість, оскільки інакше вона повірить, що все довкола ірраціональне і це приведе, на їх думку, до кінця світу.

Головні персонажі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список персонажів «Suzumiya Haruhi»
Кьон (яп. キョン)
Сейю: Суґіта Томокадзу
Однокласник Харухі і другий засновник «Бригади SOS». З певного часу в свідомості навколишніх він виявляється нерозривно пов'язаний з Харухі, оскільки є єдиним, з ким вона підтримує діалог. Цинічний, з постійним сарказмом в голосі. Виконує для Бригади SOS багато буденної роботи. «Кьон» — насправді не ім'я, а прізвисько, яке йому дала тітка, та поширила його сестра. Справжнє його ім'я невідомо, але в ранобе згадується, що його ім'я виразне і шляхетне. На відміну від інших персонажів, не має жодних здібностей, але є об'єктом спостережень організацій, через його вплив на Харухі.
Судзумія Харухі (яп. 涼宮 ハルヒ)
Сейю: Хірано Ая
Гіперактивна, непередбачувана та ексцентрична учениця першого класу старшої школи, саме через неї відбуваються усі події серіалу. Вона вступає в безліч клубів та за кілька днів їх покидає, попри домовленості з боку товаришів — їй усе здається дуже нудним. Звичайне шкільне життя — це останнє, що її цікавить. На перший погляд, може здатися, що Харухі байдужа до всіх, з ким вона має справу. А коли щось йде не так, як їй потрібно — починаються проблеми для навколишніх. Вона засновує «Бригаду SOS», з метою пошуку іншопланетян, екстрасенсів та гостей з майбутнього.
Наґато Юкі (яп. 長門 有希)
Сейю: Чіхара Мінорі
Єдина опинилася в «Бригаді SOS» не за ініціативою Харухі. Юкі була учасницею літературного гуртка, де вона виявилася єдиною учасницею, тому перейшла в бригаду Судзумії, надавши приміщення. Юкі завжди незворушна, спокійна, не виявляє ніяких емоцій і, схоже, взагалі уникає розмов — хоча і дає прямі відповіді, коли її питають. Окрім любові до читання і навчання її відрізняє талант до комп'ютерів. Беззаперечно виконує накази Судзумії, які б безглузді вони не були. Є іншопланетянкою та «гуманоїдним інтерфейсом», яку відправили для спостереження за Судзумією.
Асахіна Мікуру (яп. 朝比奈 みくる)
Сейю: Ґото Юко
Єдина вступила в Бригаду SOS проти власної волі, проте не перешкоджала цьому. За характером Мікуру дуже боязка і сором'язлива, по-дитячому наївна, завдяки чудовій фігурі та кавайній зовнішності має величезну популярність серед хлопців. Попри незграбність і схильність замріюватися, вона думає про реальні речі — як, наприклад, навчитися краще готувати. Інколи її починають цікавити трохи дивні речі — як стати справжньою покоївкою або як правильно освідчитися в коханні. Кьон вважає своїм обов'язком її захищати, і є від чого — Харухі ставиться до Мікуру як до власної ляльки та дуже часто своїми забавками доводить Асахіну мало не до сліз. Мікуру є мандрівницею в часі.
Коїдзумі Іцукі (яп. 古泉 一樹)
Сейю: Оно Дайсуке
Вступив в Бригаду SOS як «загадковий переведений учень», за визначенням Харухі. Іцукі постійно посміхається і завжди говорить у формально-ввічливій манері. Він схильний до довгих і докладних пояснень, що, як правило, супроводжуються активною жестикуляцією. Іцукі зізнався Кьону одного разу, що його зовнішня особистість і поведінка є штучними, зробленими, щоб відповідати враженням Харухі. Коїдзумі — екстрасенс з організації, що зветься «Агенцією».

Ранобе

[ред. | ред. код]

Перший том новел «Судзумія Харухі», (яп. 涼宮ハルヒ) авторства Таніґави Наґару з ілюстраціями Іто Нойджі, опублікувало видавництво «Kadokawa Shoten» 6 червня 2003 року. Відтоді вийшло 9 томів, вихід десятого тому «Подив Судзумії Харухі» (яп. 涼宮ハルヒの驚愕) запланований на найближче майбутнє.

Новели ліцензовані в Тайвані та Китаї компанією Kadokawa Media, в Південній Кореї — Daiwon CI, в США компаніями Little Brown та Yen Press[2]. Вихід першого тому серії англійською запланований в квітні 2009 року[3].

Серія має популярність у Японії, до 2007 року було продано понад 4,3 млн копій[4]. Перший том серії, названий «Меланхолія Судзумії Харухі», здобув головний приз 9-того фестивалю Sneaker Awards.

Список томів

[ред. | ред. код]
№ Японська назва Українська назва Інформація
Дата виходу ISBN
1 涼宮ハルヒの憂鬱 Меланхолія Судзумії Харухі 6 червня 2003 ISBN 4-04-429201-9

Судзумія Харухі створює «Бригаду SOS», мета якої — «з особливою веселістю врятувати світ від нудьги». Для цього Судзумія шукає довкола прибульців і інших загадкових осіб, не підозрюючи, що все це знаходиться у неї перед носом.

2 涼宮ハルヒの溜息 Дивацтва Судзумії Харухі 30 вересня 2003 ISBN 4-04-429202-7

Бригада SOS створює фільм на шкільний фестиваль з Асахіною Мікуру в головній ролі. Наґато предстає в ролі злої інопланетянки, а Коїдзумі — телепата, сили якого Юкі хоче дістати. Саме такий сюжет придумала Харухі для фільму до шкільного фестивалю.

Проте з якоїсь причини під час знімання межі між реальним і вигаданим світами почали поступово зникати. Завдання Кьона та інших — повернути рамки реального світу.

3 涼宮ハルヒの退屈 Нудьга Судзумії Харухі 27 грудня 2003 ISBN 4-04-429203-5

Нудьга Судзумії Харухі (яп. 涼宮ハルヒの退屈) — Бригада SOS бере участь в бейсбольному турнірі проти іншої команди.

Рапсодія на бамбуковому листі (яп. 笹の葉ラプソディ) — 7 липня, в день танабати, Харухі та інші збираються на чергові збори і загадують бажання, як і належить в цей день. Пізніше Мікуру відправляє Кьона в минуле, щоб виконати одну дуже важливу місію.

Загадковий знак (яп. ミステリックサイ) — раптово зникає президент комп'ютерного клубу і Бригада SOS вирішує розслідувати цей загадковий випадок.

Синдром самотнього острова (яп. 孤島症候群) — Бригада SOS вирушає на далекий острів у відкритому морі, де опиняється в детективній історії.

4 涼宮ハルヒの消失 Зникнення Судзумії Харухі 31 липня 2004 ISBN 4-04-429204-3

17 грудня був звичайний шкільний день. Скоро настає новий рік, тому у Харухі з'явилася ідея організувати вечірку з цього приводу. Проте, з якоїсь причини світ для Кьона наступного дня повністю змінився, після деяких сумнівів він зрозумів, що Харухі більше немає в його школі. Наґато тепер не прибулець, а Мікуру — звичайна школярка. Кьон тепер повинен з'ясувати куди ж поділася Харухі і що трапилося з іншими.

5 涼宮ハルヒの暴走 Шаленство Судзумії Харухі 1 жовтня 2004 ISBN 4-04-429205-1

Незкінченні вісім (яп. エンドレスエイト) — останні два тижні літніх канікул удалися на славу. Все було так добре, що Харухі захотіла, щоб вони ніколи не закінчувалися.

День Стрільця (яп. 射手座の日) — голова комп'ютерного клубу викликає Бригаду SOS на змагання в комп'ютерній грі.

Синдром засніжених гір (яп. 雪山症候群) — під час катання на лижах Бригада SOS стала жертвою незвичайної тварини. Юкі втрачає зв'язок з Об'єднанням Інформаційних Сутностей. Коїдзумі присягається, що Харухі тут ні при чому.

6 第六巻: 涼宮ハルヒの動揺 Тривога Судзумії Харухі 21 березня 2005 ISBN 4-04-429206-X

Живий Живий (яп. ライブアライブ) — настав день шкільного фестивалю. Мікуру в своєму класі готує смажену локшину, а Харухі виступає на концерті групи ENOZ.

Пригоди Мікуру Асахіни (яп. 朝比奈ミクルの冒険) — перший пробний перегляд фільму, подробиці створення якого описані в другому томі.

Зачарований з першого погляду Коханець (яп. ヒトメボレ ＬＯＶＥＲ) — старий друг Кьона питає, що за дівчина гуляла з ним місяць тому. Виявляється, що йдеться про Наґато Юкі.

Куди подівся кіт? (яп. 猫はどこに行った？) — Бригада SOS залучена до ще однієї детективної історії в засніжених горах.

Меланхолія Асахіни Мікуру (яп. 朝比奈みくるの憂鬱) — Мікуру просить Кьона сходити з нею в магазин, щоб купити чайного листя. Схоже, що в цьому є приховане значення.

7 涼宮ハルヒの陰謀 Інтриги Судзумії Харухі 31 серпня 2005 ISBN 4-04-429207-8

Цей том — продовження сюжетної лінії четвертого тому (Зникнення Судзумії Харухі). Кьон вже повністю повірив, що всі наслідки зміни світу усунені, починається звичайна пора нового року. Однак, одного прекрасного дня він зустрічає Мікуру з недалекого майбутнього. Вона стверджує, що тим, хто послав її в цей час, був він сам.

8 涼宮ハルヒの憤慨 Обурення Судзумії Харухі 1 травня 2006 ISBN 4-04-429208-6

Головний редактор (яп. 編集長★一直線) — через обрання нового президента шкільної ради ухвалюється рішення про ліквідацію літературного клубу і, як наслідок, Бригади SOS. Єдиний вихід — Бригада SOS повинна стати групою письменників і виправдати літературний клуб, опублікувавши результати своєї роботи. Тепер Харухі — головний редактор.

Блукання Тіні (яп. ワンダリング・シャドウ) — один школяр звертається в Бригаду SOS з проханням вирішити одну загадку, пов'язану з незвичайною місцевістю в парку, яка дивним чином впливає на сусідських собак.

9 涼宮ハルヒの分裂 Розчарування Судзумії Харухі 1 квітня 2007 ISBN 4-04-429209-4

Після початку другого року навчання, Кьон зустрічається з однією подругою з молодшої школи (Сасакі). Тоді він ще не підозрював, що ця зустріч може змінити долю всього світу. Це перший том, в якому розповідається про дві незалежні часові лінії, що хронологічно відбуваються в один час.

10 涼宮ハルヒの驚愕 (前) Подив Судзумії Харухі (перша частина) 25 травня 2011 ISBN 4-04-429210-2

Продовження попереднього тому. В часовій лінії α, з ініціативи Харухі, відбуваються вступні випробування до Бригади SOS. Одна школярка блискавично їх проходить та прагне стати новим членом Бригади. В часовій лінії β Юкі Наґато захворіла — Бригада SOS піклується про неї. Але Кьон, в свою чергу, кілька разів зустрічається з групою Сасакі — так званою альтернативою Бригади SOS, що прагне передати надприродні здібності від Харухі до Сасакі.

Із самого початку очікувалося, що книга вийде 1 червня 2007 року, проте через «різні обставини» термін виходу був відкладений на невизначений час[5][6].

11 涼宮ハルヒの驚愕 (後) Подив Судзумії Харухі (друга частина) 25 травня 2011 ISBN 4-04-429210-2

Продовження попереднього тому (друга частина). Події двох часових ліній розгораються далі та досягають кульмінації — їх персонажі зустрічаються у кімнаті Бригади SOS в один час. При цьому Кьон з α лінії бачить Кьона з β лінії і вони перетворюються на єдиного Кьона. Персонажі виплутуються з виру роздвоєння простору та часу й історія двох незалежних часових ліній завершується.

12 涼宮ハルヒの直観 Інтуїція Судзумії Харухі 25 листопада 2020 ISBN 4-04-429210-8

Випадкові числа (яп. あてずっぽナンバーズ) — розповідь про візит Бригади SOS до храму. Під час подорожі сандалі Харухі ламаються і Кьон виносить її з переповненого храму на своїй спині.

Сім загадок в овертаймі (яп. 七不思議オーバータイム) — Харухі захоплюється загадковими історіями її школи. Кьон та Іцукі знаходять і оформлюють сім історій, щоб Харухі сама не понавигадувала чогось масштабного.

Виклик Цуруї (яп. 鶴屋さんの挑戦) — Цуруя, нібито перебуваючи в сімейній відпустці, надсилає Бригаді SOS серію з трьох історій із власного життя. Вони насичені різноманітними загадками, а Цуруя ставить Бригаді виклик, щоб їх розгадати. Також персонажі дискутують на тему детективів.

Манґа

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список томів манґи «Suzumiya Haruhi»

Всього було дві манґа-адаптації, обидві публікувалися видавництвом Kadokawa Shoten. Перша адаптація манґаки Мідзуно Макото, що виходила в журналі Shounen Ace(інші мови) з травня по грудень 2004 року, була скасована. Головними причинами називалися істотне відхилення від оригінального сюжету і незначна участь автора новел у виробництві. Крім того, манґака одночасно випускав пов'язане з цією новелою хентайне доджінші, що викликало негативну реакцію у видавничій компанії[джерело?]. Друга адаптація авторства Цуґано Ґаку почала виходити з листопада 2005 року в тому ж журналі Shounen Ace і виходила до листопада 2013. Обидві манґа-адаптації націлені на молодшу аудиторію, ніж новели, щоб розширити спільну кількість фанатів усієї серії.

17 квітня 2008 видавництво Yen Press ліцензувало перші чотири томи манґи для випуску на території Англії та США. Було заявлено, що англійська версія манґи не буде піддаватися цензурі[7].

З 26 липня 2007 року в журналі Shōnen Ace виходить офіційна пародія на оригінальну манґа-серію — йонкома «Меланхолія Судзумії Харухі-чян» (Suzumiya Haruhi-chan no Yūutsu), зроблена манґакою Puyo. З 30 серпня 2007 року ця йонкома виходить також в журналі The Sneaker(інші мови). Перший том був опублікований 26 травня 2008 року. Вона перестала виходити у грудні 2018 року.

Також у форматі манґи виходив спіноф «Зникнення Наґато Юкі-чян» (яп. 長門有希ちゃんの消失, Nagato Yuki-chan no Shōshitsu), теж зроблений Puyo.

Крім того, є відоме пародійне доджінші, Nyorōn Churuya-san, автором якого є Eretto, в якому головним героєм була чібі версія Цуруї з оригінальної франшизи.

Аніме

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список серій аніме «Suzumiya Haruhi»
Логотип аніме-серіалу «Меланхолія Судзумії Харухі»

Перший сезон (2006)

[ред. | ред. код]

Прем'єра аніме-серіалу «Меланхолія Судзумії Харухі» (яп. 涼宮ハルヒの憂鬱), створеного студією Kyoto Animation, відбулась на японському телеканалі Kadokawa Entertainment 2 квітня 2006 року. Остання, 14-та серія першого сезону вийшла 2 липня 2006 року. Серії першого сезону під час першої трансляції серіалу випускались у нелінійному порядку. Другий сезон, що теж складався з 14 серій, показувався разом із першим сезоном з 3 квітня по 9 жовтня 2009 року вже у хронологічному порядку, тобто нові серії другого сезону були показані між серій першого сезону[8].

Сюжет серіалу оснований на серії новел, а точніше на сюжеті першого, другого, третього, п'ятого та шостого тому оригінальної серії. Сюжет дев'ятого епізоду «Одного разу під дощем» був написаний спеціально для аніме Наґарою Таніґава.

22 грудня 2006 аніме було ліцензовано для показу в Північній Америці компанією Bandai Entertainment[9][10]. Перший DVD вийшов 29 травня 2007 року.

Другий сезон (2009)

[ред. | ред. код]

Вперше другий сезон «Харухі» був анонсований 7 липня 2007 року в день свята Танабата. Того дня в одній з найбільших щоденних газет Японії, Асахі Шімбун, з'явилася повносторінкова реклама другого сезону. Через декілька днів аналогічна кольорова сторінка з'явилася в журналі Newtype. 18 грудня 2007 року, на офіційному сайті аніме, haruhi.tv, залишилась лиш фейкова сторінка з помилкою 404 із п'ятьма полями введення: посилання на ключову дату в четвертому томі новели, «Зникнення Судзумії Харухі»[11].

Ретрансляція першого сезону почалась у квітні 2009 року[12]. Після коментаря від Teletama, однієї зі станцій, що здійснювала ретрансляцію, що ця трансляція матиме 28 епізодів, зʼявились думки, що після ретрансляції буде показаний другий сезон, проте тоді Kadokawa це не підтвердили[13][14]. Перший з епізодів другого сезону, «Рапсодія листу бамбука» (яп. 笹の葉ラプソディ, Sasa no Ha Rapusodi), було трансльовано 21 травня 2009 року, як восьмий епізод ретрансляції[15]. На відміну від трансляції першого сезону, ретрансляція відбувалась у хронологічному порядку: нові серії були показані поміж старих. Епізоди було потім показано на Youtube-каналі Kadokawa після ретрансляції, також були зроблені англійські субтитри до серій. У другому сезоні була контроверсійна сюжетна арка «Endless Eight» (Нескінченні вісім), у якій учасники Бригади SOS застрягли у часовому циклі, що триває вісім епізодів, які мають абсолютно однаковий сюжет[16][17]. Bandai Entertainment ліцензували ретрансляцію у 2010 році[18] та випустили обидва сезони у Північній Америці 14 вересня 2010 року.[19] Manga Entertainment випустили сезон у вигляді набору з 4 DVD-дисків, де також були наявні міні-серії «Харухі-чян» у Великій Британії 4 липня 2011 року.[20] Після закриття Bandai Entertainment у 2012, Funimation оголосили на Otakon 2014, що вони отримали ліцензію на випуск аніме-серіалу[21]. Після придбання Crunchyroll компанією Sony, серіал з'явився на Crunchyroll[22].

Спінофи

[ред. | ред. код]

Два ONA-серіали, що базуються на пародійних манґа-серіях «Меланхолія Судзумії Харухі-чян» (яп. 涼宮ハルヒちゃんの憂鬱, Suzumiya Haruhi-chan no Yūutsu) від Puyo та Nyoro~n Churuya-san (яп. にょろーん☆ちゅるやさん) від Eretto були анонсовані у журналі Shōnen Ace(інші мови) у випуску жовтня 2008 року. Обидва серіали випускались японською мовою (з доступними англійськими субтитрами) на YouTube-каналі Kadokawa з 13 лютого по 15 травня 2009 року[23]. Всі сейю з оригінального аніме виконували свої ж ролі у цих спінофах. Перший DVD зі спінофами був випущений у Японії 29 травня 2009 року, та пізніше, 27 серпня 2010 року — у форматі Blu-ray Disc. Ліцензію на випуск серії у форматі DVD з англійською озвучкою отримала компанія Bandai Entertainment, дубляж виконала компанія Bang Zoom! Entertainment(інші мови). Перший том вийшов 5 жовтня 2010[24][25]. Обидва спінофи були згодом знову ліцензовані вже Funimation, як аніме-телесеріали[21]. Аніме-адаптація спінофу «Зникнення Наґато Юкі-чян» виробництва студії Satelight виходила з квітня 2015, ліцензію на неї отримала Funimation, після чого дубляж став виходити з травня 2015[26][27][28].

Фільм (2010)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Suzumiya Haruhi no Shōshitsu

6 лютого 2010 року в японських кінотеатрах вийшов фільм, у основі сюжету якого ліг четвертий том ранобе — «Зникнення Судзумії Харухі» (яп. 涼宮ハルヒの消失, трансліт. Suzumiya Haruhi no Shōshitsu). Він був анонсований у тизері наприкінці ретрансляції аніме-серіалу у 2009 році[29]. Фільм також був ліцензований компанією Bandai Entertainment, яка випустила його на продаж у північноамериканському ринку 20 вересня 2011 року[30][31][32].

Відеоігри

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список відеоігор «Suzumiya Haruhi»

На сьогоднішній день є три відеогри, засновані на оригінальній серії. 20 грудня 2007 для платформи PlayStation Portable компанією Namco Bandai Games випущена гра «Обіцянка Судзумії Харухі» (яп. 涼宮ハルヒの約束)[33]. 31 січня 2008 року компанією Banpresto була випущена гра в жанрі пригоди «Збентеження Судзумії Харухі» (яп. 涼宮ハルヒの戸惑)[34][35] для платформи PlayStation 2. Третя гра для платформи Wii, яку розробляє компанія Kadokawa Shoten, ще не вийшла[36].

Музика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список музичних альбомів аніме «Suzumiya Haruhi» та Список character song-синглів «Suzumiya Haruhi»
Фанати «Судзумії Харухі» співають та виконують танець «Hare Hare Yukai» (Anime Expo 2007)

Перший сезон аніме має дві вступні композиції: «Koi no Mikuru densetsu» (яп. 恋のミクル伝説, дос. «Любовна легенда Мікуру») — звучить в першому епізоді[37], виконує Ґото Юко та «Bōken Desho Desho» (яп. 冒険でしょでしょ？, дос. «Це ж пригода, правда? Правда?») — звучить у всіх інших епізодах, виконує Хірано Ая. Головна завершальна композиція «Hare Hare Yukai» (яп. ハレ晴レユカイ, дос. «Сонячне Сонячне Щастя»), яку виконують Хірано Ая, Чіхара Мінорі та Ґото Юко[38]. У чотирнадцятому епізоді в кінці натомість грає розширена версія «Bōken Desho Desho»[39]. У епізодах другого сезону, що вийшли у 2009, вступна тема — «Super Driver», теж виконана Хірано, а завершальна — «Tomare!» (яп. 止マレ!, дос. «Зупинись!»), виконана Хірано, Чіхарою і Ґото. Пісня «Super Driver» була випущена як сингл 22 липня 2009[40], а «Tomare!» — 26 серпня 2009[15]. «Bōken Desho Desho» була вступною темою фільму Зникнення Судзумії Харухі. Кінцева тема — «Yasashii Bōkyaku» (яп. 優しい忘却, дос. «Ніжне забуття») у виконанні Чіхари.

В аніме присутні також інші музичні композиції, наприклад «God Knows…» та «Lost My Music» які виконує Хірано Ая в дванадцятій серії[41]. У сьомій серії звучить частина «Симфонії № 4» Петра Чайковського[42]. В 13 епізоді присутня «Симфонія № 7 (Ленінградська)» Дмитра Шостаковича[43], а в чотирнадцятому епізоді звучить «Симфонія № 8» Густава Малера[44].

Вступна тема ONA-спінофу, «Меланхолія Судзумії Харухі-чян» — «Ima Made no Arasuji» (яп. いままでのあらすじ, «Підсумок попередніх подій»), а завершальна — «Atogaki no Yō na Mono» (яп. あとがきのようなもの, «Щось на кшталт післямови»), обидві виконують Хірано Ая, Чіхара Мінорі, Ґото Юко, Суґіта Томокадзу та Оно Дайсуке. Сингл із цими двома піснями було випущено 20 квітня 2009 року. Також було випущено три сингли, пов'язаних з іншим ONA-спінофом, Nyoro-n Churuya-san, у виконанні Мацуока Юкі.

Також компанія «Lantis» за мотивами аніме випустила три радіопостановки-аудіодрами.

Концерт

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список музичних альбомів аніме «Suzumiya Haruhi»#Suzumiya Haruhi no Gekisō

18 березня 2007 року в залі «Omiya Sonic City» (Токіо, Японія) відбувся великий концерт з виступом сейю з Меланхолії Судзумії Харухі. Дія тривала близько 4 годин. DVD-запис концерту було випущено 27 липня 2007.

Спершу на сцену вийшли режисер та дизайнери — кожен сказав кілька слів про те, як створювали Меланхолію і про свою роль в процесі.

Після концерту, Ішіхара Тацуя (режісер) та Ікеда Акіко (дизайнер персонажів) розповіли про свою роль і про кожного персонажа. В цей час на екрані були показані деякі сцени з аніме[45].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Продажі

[ред. | ред. код]

Перша ранобе серії, «Меланхолія Судзумії Харухі», здобула головну нагороду на 9-му фестивалі Sneaker Awards. Станом на вересень 2007 року, було продано близько 4 300 000 копій книг серії[46]. 2011 року, продажі новел та манги в усьому світі сягнули 16,5 млн друкованих екземплярів[47], а в Японії було продано понад 1 000 000 копій першого тому[48]. 2006 року, перші сім томів серії опинились у списку бестселерів, складеному сайтом Amazon.com[49], а у 2008 році серія посіла 7-ме місце у рейтингу ранобе за кількістю продажів[50].

У грудні 2006 року, аніме «Меланхолія Судзумії Харухі» було визнано одним з найпопулярніших у Японії за версією журналу Newtype USA[51]. Було продано понад 70 000 та 90 000 копій перших двох DVD-комплектів відповідно, станом на серпень 2006[52]. У списку «Top Ten Anime of 2007», складеному сайтом IGN, аніме опинилось на п'ятому місці[53]. Аніме-серіал опинився на 4 місці у публічному опитуванні на тему найулюбленішого телесеріалу на сайті TV Asahi у 2006 році[54]. Наприкінці 2007 року, продажі сьомого видання серіалу склали 45 000 копій[55]. Аніме також опинулось у списку найпродаваніших анімацій-DVD-релізів 2007 року японського сайту Business Online[56].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Аніме виграло премію Animation Kobe(інші мови) у 2006 році[57], а у 2010 році нагороду цієї ж премії за номінацією «Theatrical Film Award» отримав фільм «Зникнення Судзумії Харухі»[58]. Разом із Код Ґіасс та Зошитом Смерті, Меланхолія Судзумії Харухі була названа одним із найкращих серіалів у щорічній церемонії Tokyo Anime Awards(інші мови), у 2007 році. Хірано Ая, що озвучила Харухі, здобула нагороду у номінації «Найкраща акторка озвучки»[59][60]. Також вона здобула нагороду на церемонії вручення премії Seiyu Awards(інші мови) як «Найкраща сейю головної ролі» у 2007[61][62]. Спінофи «Меланхолія Судзумії Харухі-чян» та «Ньорон Чуруя-сан» отримали нагороди Network award на 14-й церемонії Animation Kobe[63]. Резонанс серед глядачів серіалу викликала арка «Endless Eight» (яп. エンドレスエイト), у якій у восьми серіях підряд однаковий сюжет; Ці серії викликали подив і навіть роздратування[64]. Серії цієї арки, насправді, є різними, вони відрізняються у деталях: одяг персонажів, місця, які вони займають у кафе, часто навіть графічні образи персонажів[65].

На ICv2(інші мови) відзначалось, що історії про Судзумію Харухі стали популярними як у Японію, так і в усьому світі[66][67]; те ж саме заявив Кріс Беверідж на сайті Mania.com[68]. На книги й аніме були придбані ліцензії для поширення в інших країнах. Існує чимало продукції для фанатів серії (брелоки[69], плюшеві іграшки[70], статуетки[71], футболки[72]). Також відомі в Японії та інших країнах косплеєри звертають увагу на персонажів серії[73][74]. Деякі з персонажів манґи та аніме «Lucky Star» є фанатами Харухі.

Відгуки і критика

[ред. | ред. код]

Критики ANN написали кілька рецензій на аніме-серіал. Терон Мартін писав, що серед усіх дивацтв серіалу особливо виділяються центральні персонажі. Як плюси він відзначив гладку і деталізовану анімацію і ненав'язливий саундтрек. Наприкінці огляду він зазначив, що багато аспектів аніме можуть викликати дискусії; серіал, на думку рецензента, призначений переважно для отаку і новоспеченими шанувальниками аніме може бути не сприйнятий[75]. Люк Керролл вирішив, що чарівність цього серіалу походить від ексцентричної натури і вчинків Харухі. Порівняно з іншими аніме-серіалами «Меланхолія Судзумії Харухі» був названий одним із найкращих — «з хорошим гумором і красивим малюнком»[76]. На гумор серіалу звернув увагу також і Карл Кімлінджер; на його думку, коментарі Кьона відіграють головну роль у ньому[77].

Оглядач журналу Newtype USA Кріс Джонстон зазначав, що унікальність аніме, що відрізняє його від звичайної шкільної комедії, полягає в бездоганному стилі та незвичному форматі серіалу, коли знайомі архетипи персонажів поставлені в нестандартні ситуації. Він заявив, що «глядачеві обов'язково потрібно подивитися це аніме, щоб зрозуміти половину всіх жартів цього жанру, які будуть присутні в найближчі роки»[78].

Оглядач THEM Anime Reviews Карлос Росс вважає першу серію «найдивнішим початком», який він коли-небудь бачив. Нестандартний порядок показу серій, на думку рецензента, здатний заплутати глядацьку аудиторію. Загалом позитивно оцінивши перший сезон, оглядач підсумував, що «Меланхолію Судзумії Харухі», яка «здатна позбавити від нудьги навіть найпохмуріших шанувальників», можна назвати як завгодно, але тільки не меланхолією[79].

Втім, другий сезон аніме-адаптації Карлос Росс оцінив посередньо, переважно через арку Endless Eight, епізоди якої є практично однаковими[80]. Терон Мартін в огляді на другий сезон аніме порадив після вже третьої серії цієї арки активно перемотувати відео вперед[81]. Інший оглядач THEM, Аллен Муді, ще більш критично оцінив другий сезон, та описав увесь сезон, як «невтішне продовження»[82]. Але Терон Мартін в цілому скоріше позитивно оцінює другий сезон, зокрема арку «Зітхання Судзумії Харухі», де персонажі знімають фільм, показаний у першому епізоді. Також він хвалить музичний супровід та технічну складову, хоч і зазначає, що вони відстають від першого сезону[81].

Нік Крімер у своєму пізнішому огляді на увесь аніме-серіал в ANN написав про цікаве використання науково-фантастичних сторін сюжету, але підсумував, що серіал не витримав випробування часом та нині є скоріше постраждалим від успіху артефактом історії аніме, ніж чимось саме по собі цікавим для перегляду[83].

Культурний вплив

[ред. | ред. код]
Три дівчини в костюмах шкільної форми з аніме «Меланхолія Судзумії Харухі» на фестивалі косплею; одна з них тримає табличку з написом японською мовою.
Косплеєрки в ролях (зліва направо) Юкі Наґато, Судзумії Харухі та Асахіни Мікуру.

Франшиза Судзумії Харухі дуже популярна у Японії, та стала культовою. В грудні 2006 року журнал «Newtype» назвав «Меланхолію Судзумії Харухі» найпопулярнішим аніме в Японії[84]. Фанати аніме часто називають себе Харухістами, а явище як таке отримало назву Харухізм[85]. Кера Деннісон з Otaku USA[en] стверджує, що серія стала настільки популярною, що вона спричинила бум ранобе, та її аніме-адаптація змусила глядачів звернути увагу на студію, що її створила — Kyoto Animation[86].

Продаж DVD-версії аніме в Японії до серпня 2006 року склали 70,000 та 90,000 копій для першого та другого диску відповідно[87]. 2006 року телеканалом TV Asahi було проведено онлайн-голосування ТОП 100 найкращих аніме всіх часів, де Меланхолія отримала четверте місце[88].

Нехронологічний порядок трансляції аніме став натхненням для математичної проблеми: «Яку найменшу можливу кількість епізодів „Харухі“ необхідно переглянути, аби побачити 14 епізодів у всіх можливих порядках?» У 2011 році, «Проблема Харухі» спонукала анонімного користувача 4chan знайти відповідь: користувач обчислив доведення мінімальної довжини суперпермутацій, і таким чином розв'язав проблему, яка залишалась нерозв'язаною з 1993 року. Відповіддю було число близько 93 млрд (від 93884313611 до 93924230411 епізодів)[89]. Перегляд такої кількості епізодів тривав би 4,3 млн років[90].

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Приблизно відповідає 9 класу середньої загальноосвітньої школи в Україні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Loo, Egan (19 квітня 2011). Haruhi Suzumiya Teaches English Vocabulary in New Books. Anime News Network. Процитовано 21 лютого 2024.
  2. ↑ Rights Report. Publishers Weekly. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 8 січня 2011.
  3. ↑ Little, Brown Gets Haruhi Light Novels in English. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  4. ↑ Kobe News Article (яп.). Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 червня 2007.
  5. ↑ Latest Haruhi Novel, Ghost Hunt Manga Delayed in Japan. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  6. ↑ 『涼宮ハルヒの驚愕』発売延期のお知らせ. Архів оригіналу за 16 травня 2007. Процитовано 28 травня 2008. (яп.)
  7. ↑ Yen Press Acquires Haruhi Suzumiya Manga in N. America. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  8. ↑ Here's the correct 'Melancholy of Haruhi Suzumiya' watch order. We Got This Covered (англ.). 12 лютого 2022. Процитовано 17 січня 2024.
  9. ↑ ASOS Brigade - The Melancholy of Haruhi Suzumiya - North America. Архів оригіналу за 1 січня 2007. Процитовано 9 лютого 2019. (англ.)
  10. ↑ More Haruhi Suzumiya News. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 29 травня 2008.
  11. ↑ New Haruhi Suzumiya Anime Series Details Revealed. Anime News Network (англ.). 28 грудня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
  12. ↑ Haruhi Suzumiya TV Anime Reportedly to Relaunch in April. Anime News Network. 3 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
  13. ↑ Gigazine & J-Cast: 2009 Haruhi Will Be 28 Episodes Long. Anime News Network. 3 квітня 2009. Процитовано 12 вересня 2009.
  14. ↑ Suzumiya Haruhi New Series Tumult: It Was a Full Re-broadcast, but... (яп.). J-Cast. 3 квітня 2009. Процитовано 3 квітня 2009.
  15. ↑ а б New Haruhi Suzumiya Anime Episode Airs. Anime News Network. 21 травня 2009. Процитовано 21 травня 2009.
  16. ↑ The Controversial Arc That Anime Fans Love to Hate. Game Rant (англ.). 3 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  17. ↑ Makungo, Meshack (9 березня 2022). 10 Facts About The Melancholy Of Haruhi Suzumiya You Need To Know. OtakuKart (англ.). Процитовано 19 березня 2022.
  18. ↑ 2nd Haruhi Anime Season's DVDs Mentioned in New Video. Anime News Network. 25 січня 2010. Процитовано 26 січня 2010.
  19. ↑ The Melancholy of Haruhi Suzumiya Season 2 [PRE-ORDER 09/14]. Bandai Entertainment. Архів оригіналу за 2 вересня 2010.
  20. ↑ New Manga DVD/BR Release Dates Announced. Anime News Network. 13 квітня 2011. Процитовано 13 квітня 2011.
  21. ↑ а б Funimation Licenses Haruhi Suzumiya, Lucky Star Anime; Strike Witches, Steins;Gate Films. Anime News Network. 9 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
  22. ↑ UPDATE: Funimation Titles Now Available on Crunchyroll (5/24). Crunchyroll. 1 березня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  23. ↑ Haruhi-chan, Churuya-san Streamed with English Subs. Anime News Network. 14 лютого 2009. Процитовано 14 лютого 2009.
  24. ↑ Bandai Entertainment Adds Haruhi-chan, Churuya-san. Anime News Network. 19 травня 2010. Процитовано 19 травня 2010.
  25. ↑ The Melancholy of Haruhi-chan Suzumiya & Nyoron! Churuya-san Vol 1 [AVAIL 10/05, PRE-ORDER NOW!]. Bandai Entertainment. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 23 вересня 2010.
  26. ↑ The Disappearance of Nagato Yuki-chan TV Anime Slated for 2015. Anime News Network. 29 серпня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
  27. ↑ The Disappearance of Nagato Yuki-chan Anime's Cast, Staff Unveiled. Anime News Network. 17 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
  28. ↑ The Disappearance of Nagato Yuki-chan English Dub Reunites Haruhi Cast. Anime News Network. 28 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
  29. ↑ Disappearance of Haruhi Suzumiya Film Announced for 2010. Anime News Network. 8 жовтня 2009. Процитовано 8 жовтня 2009.
  30. ↑ Bandai Makes Solid New York Anime Festival Announcements. Mania. 9 жовтня 2010. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 9 жовтня 2010.
  31. ↑ The Disappearance of Haruhi Suzumiya (BLU-RAY + DVD COMBO) (AVAIL 09/20/2011, PRE-ORDER NOW). Bandai Entertainment. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.
  32. ↑ Why The Disappearance of Haruhi Suzumiya Is a Must-Watch?. epicstream.com (англ.). 3 грудня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  33. ↑ 涼宮ハルヒの約束. Архів оригіналу за 21 липня 2007. Процитовано 31 травня 2008. (яп.)
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 31 травня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (яп.)
  35. ↑ 涼宮ハルヒの戸惑~OfficialSite~. Архів оригіналу за 1 липня 2007. Процитовано 31 травня 2008. (яп.)
  36. ↑ Haruhi on Nintendo Wii. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 27 травня 2012.
  37. ↑ Ґото Юко (2 квітня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 1 (Аніме) (яп.). Kyoto Animation.
  38. ↑ Хірано Ая (2 липня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 14 (Аніме) (яп.). Kyoto Animation.
  39. ↑ Хірано Ая (2 липня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 14 (Аніме) (яп.). Kyoto Animation.
  40. ↑ Super Driver (яп.). Oricon. Процитовано 8 жовтня 2016.
  41. ↑ Хірано Ая (18 червня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 12 (Аніме) (яп.). Kyoto Animation.
  42. ↑ Чайковський Петро Ілліч (11 червня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 11 (Аніме). Kyoto Animation.(яп.)
  43. ↑ Шостакович Дмитро Дмитрович (25 червня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 13 (Аніме). Kyoto Animation.(яп.)
  44. ↑ Малер Густав (2 липня 2006). Меланхолія Судзумії Харухі, серія 14 (Аніме) (яп.). Kyoto Animation.
  45. ↑ Suzumiya Haruhi no Gekisou. http://www.sos-dan.ru/ (рос.). SOS-dan.ru - Меланхолия Харухи Судзумии. Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 31 травня 2008.
  46. ↑ Kobe News Article (яп.). Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 червня 2007.
  47. ↑ Next Haruhi Novel Gets Record 513,000-Set 1st Printing. Anime News Network. 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 4 травня 2011.
  48. ↑ The Melancholy of Haruhi Suzumiya Novel Sells 1 Million+. Anime News Network. 11 червня 2011. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 20 січня 2013.
  49. ↑ The Melancholy of Haruhi Suzumiya Storms Amazon.JP. Anime News Network. 3 травня 2006. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 14 лютого 2013.
  50. ↑ Amazon.co.jp Posts 2008's Top Comics, Light Novels. Anime News Network. 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 16 лютого 2013.
  51. ↑ Big in Japan : [яп.] // Newtype USA. — Kadokawa Shoten, 2006. — Т. 5, № 12 (12月). — С. 97. — ISSN 1541-4817.
  52. ↑ Haruhi Suzumiya DVD Sales Good. Anime News Service. 29 серпня 2006. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2006.
  53. ↑ Isler, Ramsey (22 грудня 2007). The Top Ten Anime of 2007. IGN. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 26 лютого 2011.
  54. ↑ Japan's Favorite TV Anime — Anime News Network. Anime News Network (англ.). 13 жовтня 2006. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 березня 2009.
  55. ↑ Japanese Animation DVD Ranking: Top 20 DVDs of 2007. Anime News Network (англ.). 1 січня 2008. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 5 січня 2008.
  56. ↑ Борис Невский (31 грудня 2007). Японский ТОР20 - Новости - МИР ФАНТАСТИКИ И ФЭНТЕЗИ. «Мир фантастики». Архів оригіналу за 22 жовтня 2008. Процитовано 8 лютого 2013.
  57. ↑ The Melancholy of Haruhi Suzumiya wins the Animation Kobe Award for TV Feature in 2006 (яп.). Архів оригіналу за 20 серпня 2007. Процитовано 7 серпня 2007.
  58. ↑ Haruhi Film, K-ON!!, Miku Win Anime Kobe Awards. Anime News Network (англ.). 15 жовтня 2010. Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 8 січня 2013.
  59. ↑ Results of 6th Annual Tokyo Anime Awards Out. Anime News Network (англ.). 19 березня 2007. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2007.
  60. ↑ Tokyo Anime Awards Decision; Haruhi, Code Geass, etc. (3/16). 16 березня 2007. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 18 грудня 2007.
  61. ↑ Seiyu Awards:. 第一回声優アワード　受賞者発表 (яп.). Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 20 березня 2008.
  62. ↑ 東京アニメアワード各賞決定 ハルヒ コードギアスなど（3/16）. Animeanime.jp (яп.). 16 березня 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
  63. ↑ WALL-E, Eden of the East, Haruhi-chan Win Anime Kobe Awards. Anime News Network. 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 6 вересня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
  64. ↑ いつになっても夏が終わらない件について. 9 липня 2009. Процитовано 19 січня 2013.
  65. ↑ 涼宮ハルヒの憂鬱 #15 エンドレスエイト. 11 липня 2009. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
  66. ↑ ICv2 — Second 'Haruhi Suzumiya' Series Confirmed (англ.). ICv2. 12 липня 2007. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 9 березня 2009.
  67. ↑ ICv2 — Yen Press Lands 'Haruhi Suzumiya' (англ.). ICv2. 16 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 9 березня 2009.
  68. ↑ Beveridge, Chris. (5 травня 2007). Melancholy of Haruhi Suzumiya Vol. #1 (also w/special edition) (англ.). Mania.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
  69. ↑ Haruhi Suzumiya Keychain set of 5 + Pin. Amazon.com. Архів оригіналу за 5 березня 2009. Процитовано 24 травня 2008.
  70. ↑ Melancholy of Haruhi Shizumiya: Yuki Plush + Pin. Amazon.com. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 24 травня 2008.
  71. ↑ Amazon.com: Melancholy of Haruhi Suzumiya: Haruhi Suzumiya Gothic Lolita Ver. PVC Figure 1/7 Scale. Amazon.com. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 24 травня 2008.
  72. ↑ MORE MELANCHOLY OF HARUHI SUZUMIYA T-SHIRTS AVAILABLE FALL 2007 (англ.). ActiveAnime. 25 липня 2007. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 5 грудня 2013.
  73. ↑ Artefact (17 лютого 2009). Kipi Cosplays Haruhi Suzumiya | Sankaku Complex (англ.). Sankakucomplex.com. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 9 березня 2009.
  74. ↑ Artefact (30 листопада 2008). Hinoki Sakurai’s Nagato Yuki Cosplay | Sankaku Complex (англ.). Sankakucomplex.com. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 9 березня 2009.
  75. ↑ Theron Martin (31 травня 2007). The Melancholy of Haruhi Suzumiya DVD 1 - Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 29 січня 2013.
  76. ↑ Luke Carroll (11 вересня 2007). The Melancholy of Haruhi Suzumiya DVD 1 - Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  77. ↑ Carl Kimlinger (18 жовтня 2007). The Melancholy of Haruhi Suzumiya DVD 3 - Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  78. ↑ Chris Johnston. Newtype USA / Reviews / The Melancholy of Haruhi Suzumiya. Newtype USA. Архів оригіналу за 6 червня 2008. Процитовано 20 січня 2013.
  79. ↑ Carlos Ross. THEM Anime Reviews 4.0 - The Melancholy of Haruhi Suzumiya. THEM Anime. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 22 січня 2013.
  80. ↑ THEM Anime Reviews 4.0 - The Melancholy of Haruhi Suzumiya season 2. www.themanime.org. Процитовано 13 лютого 2024.
  81. ↑ а б The Melancholy of Haruhi Suzumiya DVD Second Season. Anime News Network (англ.). 13 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
  82. ↑ THEM Anime Reviews 4.0 - The Melancholy of Haruhi Suzumiya season 2. www.themanime.org. Процитовано 13 лютого 2024.
  83. ↑ Review: The Melancholy of Haruhi Suzumiya Blu-Ray. Anime News Network (англ.). 13 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024.
  84. ↑ Newtype USA issue #50. Kadokawa Shoten. December 2006.
  85. ↑ Haruhiism. Kurogane's Anime Blog. April 21 2006. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 24 грудня 2006.
  86. ↑ It’s Been 15 Years Since Haruhi Premiered. Here’s What It Gave Us (англ.). Процитовано 13 лютого 2024.
  87. ↑ Anime News Service — August 26th-31st Anime News. Архів оригіналу за 7 грудня 2006. Процитовано 30 травня 2008.
  88. ↑ Japan's Favorite TV Anime. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2008.
  89. ↑ Griggs, Mary Beth (24 жовтня 2018). An anonymous 4chan post could help solve a 25-year-old math mystery. The Verge. Процитовано 26 жовтня 2018.
  90. ↑ 4chan Just Solved A Decades-Old Mathematical Mystery. IFLScience (англ.). 30 жовтня 2018. Процитовано 12 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Suzumiya Haruhi
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Suzumiya_Haruhi&oldid=43814781